Добрий Вечір Тобі Пане Господарю Радуйся (1)

Колядка стародавня: Українське Різдво Світа (Коляда).

Традиції Спасителя і старинна ідея Бога: У старовіцьких Колядках про Почин Світа може не бути спомину про особистого Творця, у деяких лише приспіви з окликами до Бога і Сина Божого. — Не можна бути певним, що вони є пізнішими додатками з доби християнської. Вони якраз роблять вражіння висловлювань мітичного змісту про Сина Божого, хто'зна чи не в зв'язку з традиціями Полудня про Спасителя Світа; але все-таки криється в них, хоч би й старинна, ідея про Бога. Значна частина Колядок, як побачимо опісля з Місячною символікою, має за тему ненастанну творчість "Господа", яка приявлюється у всевідживаючій природі. Вони подобають на реліґійні роздуми з приводу Сотворення Світа, бо вказують на залежність від "Господа" всього життя в природі. І вони по своїй суті — і змістом і формою — належать до Колядок про Почин Світа.

(Стародавні Колядки й Щедрівки з нотами і звуковими зразками — Мереживний Збірник)


Українська Астрально-мітологічна реліґійна концепція.

Дрібний Дощенько Сам Милий Господь Бог. Що до Колядок про мітичну Небесну Трійцю, то попри великім числі Колядок про гостину на Свят-Вечер у Господаря — Місяця, Сонця і Дощику, я лиш одну знаю Колядку, що прямо називає Дощик Господом Богом. Записана мною в Конюхах, Бережанського повіту, співає ось як про Святовечірніх Небесних гостей:

Встань Господарку довго не лежи

У відміні ІІ — Ой у Нашого Господарентя — повище наведених Колядок, замість Дощику являється "сам Біг Небесний".

Можна цю відміну зрівняти з ч. ІІІ — В Нашего Брата а в Єго Дворі, а тоді сам Біг Небесний буде намість Ясної Зірнички.

Є Колядкові образці, в яких замість Дощику стоять Зорі збірно.

Що нарід розуміє під Дощиком з Неба самого Господа — це нормальна Старовіцька ідея, бо Дощик є плодом Неба, а Небо є символом Бога; на цей мітологійний образець будуть наведені аналогії від первісних живучих природних народів.

Зоря символом Дощу з Неба. Але Господь на місці Зорі — це мітологійна ідея, виведена послідовно з попередньої. Вона є одною з найцікавіших і найстарших мітологійних ідей Полудневого світа; а в Українців виступає вона в деяких Колядках та у багатьох Щедрівках: Зоря є символом Дощу з Неба.

Так у Вавилонців богиня Іштар була символом Вечірньої Зорі і Оживлюючого Дощу.

Цілий ряд Щедрівок співає про Небесну Росу або Рясу (Рясну Росу), або рясний животворний Дощик; і алюзіями (натяками) до Зорі або Дівчини як Зорі рівняє ідеологічно Росу і Дощ, — Зорю і Дівчину, — з собою.

В Щедрівках ідея спричинення Дощу Зорею розвинена як найдальше, з всякими можливими відтінками (є їх більше, ніж повище наведено).

Але в Колядках вона стоїть на первісній основі: Дощ є на місці Господа; а коли Зоря стоїть на місці Дощу, то це вже інша категорія ідей, що є в зв'язку з Щедровечірним ідейним кругом.

(Ця Колядка своїм приспівом пов'язує Дрібний Дощ з Нашим Милим Богом на Небеси: Здибаў сьі Місьіць йа з Дрібним Дошчом)

Дощик символом Бога Небесного. Очевидно — ідея Дощу і Господа є старша, більше пракультурна, пряма, без усякої хитрости; ідеї Щедровечірні мають вже мітологійну закраску, хоч все-таки дуже первісну.

Що "Дощик" в Українського народу є виразно символом Бога Небесного і тому нарід відноситься до нього з реліґійним пієтизмом (побожністю), свідчить найкраще ІУ-а відміна наведених Колядок — Пане Господару вставай с Постелі, де між Небесними гостями, через яких "Рай розвився, Христос родився цьому дому", до котрого вони приходять, — на першім місці і в першій почесті стоїть "Дрібен Дощик". Вислів "Христос родився цьому дому" є без сумніву сполукою первісного і нового ідеалу Бога і збільшує Його почесть.

Небо як символ Бога у первісних народів. Додати належить, що Небо як символ Бога є предметом шанування у багатьох первісних народів; особливож в Уралалтайців, пастуших, номадних народів пракультурного округа . Формою і змістом ріжниться цей культ від Українського , але мотив реліґійний є той самий.

(За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.)


Листки з приводу цієї Пісні:

Свята, Тайна, Вечеря 6.01 — Як її підготувати і що вона означає?

Українська Астрально-мітологічна реліґійна концепція.

Бог, Різдво Світа, Дідух і Лицарі.

День реліґійно-філософських роздумів на Астральні теми, Варвари 17.12.

Українські релігійні роздуми про Бога.

Св. Микола 19.12 – Народний речник перед Богом і Прадід.


Рокове Коло. Стежки до листків про Українські традиції.

"Вертеп", що це таке?