Весілля — Свята Неділя: Вихід з Дівочої громади.

Вечеря. Починають з Вечері, що була колись, без жадного сумніву, цілком ритуальною і заховує й тепер відповідні риси.

За Стіл сідають за тим самим порядком, як сиділи на Посаді, цебто Молодий на почесному місці, на Покуті, під Образами, Молода по праву руку коло нього. Далі з обох боків сідають особи, що входили в Поїзд, за винятком Старшого Боярина, що сідає навпроти Молодого.

Після того як Староста благословить, як звичайно, подають Вечерю, що на цей раз складається переважно із звичайних страв.

В деяких місцевостях, однак, дотримують дуже стародавніх обрядів.

Молоді зовсім не їдять за Столом, а потім ідуть вечеряти в Комору, і то тільки виконуючи цим те, що наказує звичай: їм дають туди тільки одну тарілку та одну ложку, якою вони їдять по черзі.

В деяких місцевостях, де Покриття Молодої не попереджує Вечері, всі страви покриті тарілками; це символічно вказує на те, що голова Молодої мусить бути покрита зараз же після Вечері. Мати виймає Бинди з її Коси, знімає з неї Вінок та надягає їй Очіпок і Намітку.

Часто, однак, покривають голову Молодої вкриттям замужньої жінки після того, як вона стала нею de facto,— post deflorationem.

Прощання з Дівчатами. Після Вечері нагадують Дівчатам, що їм пора прощатися з Молодою та йти додому:

„Вона вже не Ваша, Вона — Наша“.

Всі Дівчата одходять прощаючись з Молодою словами ніжної Пісні:

Прощай-прощай уже ми йдемо

Уже твоє Дівування з собою беремо

В одній з Весільних пісень говориться: „Іди собі, Ти вже Невіста, Ти вже відокремлена від нас; Ти заручена, то вже вийшла з Нашого Брацтва; Ти Молодиця, Ти вже не Дівчина“.

Старша Дружка, прощаючись з Молодою, бере її за руку і вдає, що хоче її забрати з собою; але Молодий зараз же старається затримати Молоду, вхопивши її за Полу одежі. Він тримає її за Полу весь час, поки Дівчата прощаються з нею.

Дівчата, що вже жадали від неї, щоб вона віддала їм свого Вінка та Бинди з Коси, спиняються ще раз під Вікном, щоб запитати, де її Ключі.

Молода відповідає їм ритмічно:

„Ключі в Пшеницю я закинула, щоб заміж вийшли всі ви на ближчі М’ясниці; Ключі я в овес закинула, щоб ви всі пішли тою самою, що й я, Дорогою“.

Вкинемо Дівування у Чисте Море.

Дружки:

Дружки розходяться.

Співають Молодиці.

Дружки розійшлися, сідають до Столу Молодиці і співають:

Пісні на цьому листку:

• Ой загули Два Голуби за Стіною
• Ой Синєє Море грає Ім’я Молодої потопає
• Прощай прощай Подруженько бо ми вже йдемо
• Прощай прощай Галочко Сестра Наша

За працями:

Федір Вовк. Шлюбний ритуал та обряди на Україні. В Студії з української етнографії та антропології, Київ, „Мистецтво“, 1995, с. 219-323; першодрук в L’Antropologie, tome II, 1891, tome III, 1892, Masson, Paris, Rites et usages nuptiaux en Ukraine.

о. Ксенофонт Сосенко. „Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.

Стежки до листків про Українські традиції.

• Українська Астрально-мітольоґічна реліґійна концепція.
• Жертви для Бога як реліґійний ідеал.

  
  

• Традиції самогуртування: Cвятий Збір.

  Статеві, вікові та станові гурти.

• Весілля — Свята Неділя: Вихід з Дівочої громади.
• Еротичні містерії, тиждень від Катерини 7.12 до Калети.

  Етнографічні подробиці про Дівочі та Парубочі громади.

  
  

• Про Свято Івана Купала