На Великдень Коляда!

Ідея Почину Світа і його Творця.

Колядки як міти про Почин Світа, Первовічне життя.

Староукраїнські Колядки означуються в першій мірі всі як культово-реліґійні, з кількома відмінами реліґійного шанування відповідно до культурно-історичного розвитку Українського народу.

Та основою цього шанування є ідея Почину Світа і його Творця. Для того всі Українські Колядки можна означити як міти про Почин Світа і Первовічне людське життя. Тому то і традиції про первісне господарське й суспільне життя народу містяться в Колядках.

Тече Річка Невеличка Щедрий Вечір

Вислів Староукраїнських традицій.

Заложена з самого початку головна тема про Староукраїнські традиції ― Святого Різдва і Щедрого Вечора як культурної і реліґійної основи цілого старинного Українського життя ― може бути лише на підставі розсліду Колядок і Щедрівок вичерпана.

Навіть принагідна дальша тема про Гаїлку знаходить в них своє опертя, бо вони ― Колядки і Щедрівки ― є висловом Староукраїнських традицій реліґійних, суспільних та господарських, на яких основуються Свято Різдва і Щедрого Вечера, а з цими Святами має Гаїлка ідейний зв’язок.

Мітична взірцева Коляда.

Колядки з’ображують і оспівують мітичну взірцеву Коляду, в якій колядує ― сама Астральна Трійця, в якій Колядником і Березою взірцевої якості ― сам Господь Біг в Астральній ґлорії чи мітичний Предок народу, Місяць-Прадід. За Богом слідують Світила і люди.

Або колядує, звіщає Коляду ― Астральна Двійця.

Гаївки і Риндзівки.

(В.Гнатюк, Гаївки. Львів 1909)

Риндзівки і Колядки.

...Слово "риндзівка" доси невідоме в нас із друку, а так само невідомі були й ті піснї, які воно означає. Збираючи гаївки, я попав на невеличку збірку Ст. Сапруна, написану при кінци 70-их років минулого столїтя в Наконечнім, Яворів. повіта. Поміж гаївками знайшов я там і "риндзівки" з поясненєм назви, яке й надруковане дальше в відповіднім місци. Приглядаючись тим "риндзівкам", як сконстатував, що їх склад і зміст має характер зовсїм колядковий і що вони ріжнять ся від колядок лише тим, що мають звичайно окремий рефрен: "Же Христос, же воскрес, же воістину воскрес!" ― та що співають ся на Великдень. Зрештою співають їх так само попід вікнами, як колядки, ― а не на цвинтари, ― з музикою, співають хлопцї і дістають за те нагороду, як і за колядки.

...Риндзівки співають хлопцї і парубки в другий і третий день великодних свят дївчатам і молодицям, котрі в "зимне пущенє" повіддавали ся. Приходятьу ночи в громадї 20–30 хлопцїв з одним музикою, звичайно скрипкарем, часами беруть і басїста, стають під вікнами і всї в оден голос разом співають.

Як скінчать, дївчина виносить їм за поріг кільканайцять або й більше писанок, і звичайно додає ще зо два, зо три дутки (дудок=2кр.) на "почістованє", по чім усї відходять тихо, і аж під вікном другої дївчини співають ту саму або иншу риндзівку.

...Часом виголошують на кінци повіншованє:

Дав нам ся Бог дочекати святого воскресенія, дай нам, Боже, опровадити від ста лїт до ста лїт, покіль вашецї вік.

Риндзівки і Волочебні.

..."Риндзівки" відповідають вповнї "волочебним" пісням та може й стоять із ними у звязи, яку одначе треба ще вишукувати так само, як треба ще розглянути ся за теріторією риндзівок і дослїдити її та зібрати їх репертуар.

Поширення Риндзівок та їх назви.

Доси можна сконстатувати сю назву лише в Яворові, його присїлках чи передмістях (між тим у Наконечнім) та в селї Бунові.

Вправдї я завів у свою збірку риндзівки ще й з инших місцевостий, але вони фіґурували там під тою назвою і я втягнув їх лише задля змісту... .

Булоб дуже бажаним, щоб сконстатовано, чи є риндзівки і поза яворським повітом та де саме, чи їх співають лише на Великдень попід вікна і чи мають вони ще инші назви.

Гаївки і піст: християнська протидія.

...Переховали ся подекуди спомини, що співано їх [Гаївки] також перед Великоднем і по Великодни. Дб. Гр. Ракочий пересилаючи менї свою збірку гаївок із Настасова, Тернопіль. пов., писав у листї:

"Завважу, що гаївки ― бодай в моїм селї ― дуже скоро забувають ся між народом. Взагалї цїлий культ співаня чи граня гаївок вигибає. Коли ще за моєї памяти, тому 8–10 лїт, співано їх через цїлу другу половину посту, загалом зараз із приходом весни, тепер грають гаївок лише в перший день Великодня.

Для чого сей культ вигибає, не менї на се відповідати. В кождім разї причиняєть ся не мало до сього те, що нарід звертає свою поетичну творчість на инші поля, нових гаївок не творить, а старі перекручує, забуває і перестає співати.

Не мало впливає тут і та обставина, що ще й тепер священики, особливо молодші, забороняють грати гаївок у великий піст, як от у моїм селї, бо ― мовляв ― тепер час смутити ся, а не веселити ся".

Святе Різдво, Щедрий Вечір, Благовіщення, Великдень.

Святість Землі і Різдво Світа.

Від Воведення до Благовіщення (7 цвітня) не можна копати землі-глини ― се очевидна пошана для грядучого Свята Сотворення Землі як частини Сотворення Світа.

Спрямування до Благовіщення і віднова Світа.

Спрямування до Благовіщення , лучення грядучого Різдва зі Святом Благовіщення, яке припадає на день 25 марця (березня) н. с., має без сумніву основу в традиції Полудневого Сходу, — поширюваній колишніми Єгипетськими астрологами, — про майбутню і все сподівану віднову Світа внаслідок величавих астрономічних сузір’їв у часі мартового зрівняння дня і ночи (23/ІІІ).

Близькість ідей Різдва і Відродження Світа.

Отсе спрямування є одним з доповняючих доказів на те, що провідною святочною ідеєю Різдва є Народження Світа, бо обі ідеї Різдва і Відродження дуже собі близькі.

Ідея Відродження Світа і Гаїлка, Великдень.

Ідею Відродження Світа містить у собі і Староукраїнське свято Гаїлки, і Великдень, що припадає напровесні після мартового aequinoctium (рівнодення).

А Різдво, Богоявління (Щедрий Вечер) і Великдень — це Свята, які Український нарід все лучить ідеологічно і на їх взаємний зв’язок покликується часто в Колядках.

На Тім Листку написано вже Весна воскресла:-)

(За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.)

Рокове Коло. Стежки до листків про Українські традиції.