|
|
Ішов перейшов Місяць по Небу
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІСНЮ
Ключові слова: Стародавні колядки та щедрівки (дохристиянські), Обрядові пісні, Колядки, Народні пісні, Ішов перейшов Місяць по Небу, Колядка стародавня: Різдво Світа – Свят-Вечір Джерело: Староукраїнські релігійні роздуми про Бога © Видавництво "Павутинонька", Нью Йорк – Львів – Київ – Харків – Москва, 2004 Примітки:
Староукраїнські Колядки і Щедрівки: Святе Різдво (Свято Різдва Світа: Свят-Вечір – Коляда) і Щедрий Вечір (Свято Місяця й Прадіда: Новий Рік ― Святі Водорщі) Передовсім вислів реліґійних ідей. Передовсім Колядки й Щедрівки є висловом реліґійних ідей, які в довговіковому культурно-історичному розвитку народу назбиралися й уложилися в культурні верстви. Святочні обряди були би для сучасного Українського народу пустою формою, коли б не виповнювали їх ідейним змістом Колядки і Щедрівки. Ідея Почину Світа і його Творця. Староукраїнські Колядки означуються в першій мірі всі як культово-реліґійні, з кількома відмінами реліґійного шанування відповідно до культурно-історичного розвитку Українського народу. Та основою цього шанування є ідея Почину Світа і його Творця. Для того всі Українські Колядки можна означити як Міти про Почин Світа і Первовічне людське життя. Тому то і традиції про первісне господарське й суспільне життя народу містяться в Колядках. Пракультурна реліґійна ідеологія: поклін Богу Творцеві. Реліґійна їх ідеологія є дуже старинна, можна сказати — пракультурна, мимо того, що бувають вони попереплітані ідеями й іменами християнськими. А зовсім самостійний світогляд виявляють Колядки, присвячені особливо питанню Почину Світа. Вони в цій темі не зв'язані ані християнськими, ані біблійними поглядами і очевидно складені народом дуже давно і в більшій частині самочинно та незалежно. Вони дають матеріал великої вартості для культурно-історичних етнологічних дослідів над Українським народом. Традиції Спасителя і старинна ідея Бога. У Старовіцьких Колядках про Почин Світа нема спомину про особистого Творця; у деяких бувають лиш приспіви з окликами до Бога і Сина Божого. — Не можна бути певним, що вони є пізнішими додатками з доби християнської. Вони якраз роблять враження виразів мітичного змісту про Сина Божого, хто'зна чи не в зв'язку з традиціями Полудня про Спасителя Світа; але все таки криється в них, ― хоч би й старинна, ― ідея про Бога. Реліґійні роздуми про Сотворення Світа. Значна частина Колядок, ― як побачимо опісля з Місячною символікою, ― має за основу ненастанну творчість "Господа (Бога)", яка приявлюється у всевідживаючій Природі. Вони подобають на реліґійні роздуми (думи) з приводу Сотворення Світа, бо вказують на залежність від "Господа (Бога)" всього життя в Природі. І вони по своїй суті — і змістом і формою — належать до Колядок про Почин Світа. Свята, Тайна, Вечеря. Нарід заздалегідь приготовляється до Різдва; духовними і обрядовими звичаями присвоює собі наперед ідеольоґію свого Великого свята та старається настроїти для нього свою душу й свої почування. Та з особливою побожністю приготовляється нарід до найбільш містичної й найдивнішої з святочних дій Різдва — Святої, "Тайної", Вечері. Вона сама собою має характер Свята, глибоко реліґійного і всю суспільність зворушуючого, — зарівно ідеали народні, реліґійні, як і суспільні та господарські займаючого. На Святу Вечерю приходить, як співають Колядки, сам Господь в Астральній славі. Адже Його супроводжують космічні Світила — ці Божі служеньки, Астральні Коляднички. Для них як найперших гостей готується Тайна Вечеря. Богові призначені первісні жертви земноплодів — страви на Святочному столі. Є оця Тайна Вечеря найбільшою реліґійною дією Українського Різдва... Буде в Тебе Господь на Вечері.
Ой ходімо ми Бога шукати — Бога шукати людей спасати. Бог і Астральна Двійця. Коли в шануванні Астральної Трійці, Місяця, Сонця і Зорі, — або в порядкові: Сонце, Місяць і Зоря, — видимо шанування Господа в Астральній ґлорії та в Небесних символах, то в шануванні Астральної Двійці видимо дві провідні думки цього шанування і двояку його форму. Наколи вважатимемо Місяць і Сонце (і vice versa, навпаки) з Небесної Трійці окремим об'єктом шанування, то буде це безперечно шанування Дня і Ночи; або поклик до безперестанного шанування Творця, в день і вночі, за дар Небесних Світил, без яких не було би життя на світі. В шануванні-ж Місяця і Зорі увидимо ще глибші таємниці. Це шанування Небесних Світил, яким нарід приписує окрему ролю чинників усього життя на землі в Первопочині Світа. Це сили, що безнастанно впливають на життя земне — і це містичні єства, що посередничать між Богом і людьми. Але в шануванні цієї Астральної Двійці міститься передовсім шанування Ночи. Є воно в Українського народу не лишень свідоцтвом про полудневу племінну й культурну ґенезу Українського народу, — бо тільки на горячім Полудні пізнають людські племена добродійство Ночи, що всьо оживляє після дневної спекоти і дає народові змогу наладити своє життя, — а дозволяє зрозуміти всю красу і велич Астрального Світа і хвалу його Творця. Наколи Українське Різдво є Святом Різдва Світа і шануванням Творця Світа, то без сумніву перші мотиви реліґійні для того Свята зродилися в місячній і зоряній ночі. Тому то дослідники Астральних мітологій стверджують, що первісна і найдавніша Астральна реліґія була в шануванні Місяця і Зорі. Тому-то і Українське свято Різдва зачинається Святим Вечером з появою Першої Зірки. І воно є властиво Святом Ночи ("Нічний лад духу"). Бо лиш в чудові ночі Різдвяних Свят уноситься під ясні зоряні небеса музика Українських Колядок і Щедрівок та підносить чар природи і святочність Ночи. Відома річ, що Українських Колядок у день майже не співають, а Щедрівок тим більше, бо Щедрівки всі переповнені алюзіями (натяками) до Щедрого Вечера і Місяця та Зорі. Вечірня Зірка – клич до Святої Вечері. Кличем до почину Святої Вечері є перша вечірня зірка. Хоч оця Зірка признана Християнським різдвяним обрядом за символ новоявленої в ночі Різдва Ісуса Христа звізди і Український нарід цей Християнський символ поважає та про нього не забуває, але все-таки дає цій Зірці в Староукраїнськім святі окрему долю. В Колядках про Астральну Трійцю є вечірня й рання Зоря предметом шанування враз із Місяцем та Сонцем. В таких Астральних Трійцях часто на її місце виступає "сам Господь Бог". У Колядках і Щедрівках Зоря має попри Місяць часто містичну долю післанниці від Бога до Господаря. В Щедрівках вона є товаришкою Місяця і разом з ним є символом животворної й плодородної сили в природі; особливо покровителем роси або "Дрібного Дощику" як чинників сприяючих еротизмові — це дуже частий мотив Щедрівок. Листки з приводу цієї Пісні: Святий Вечер 6.01 — властиве Свято Різдва-Коляди. Свята, Тайна, Вечеря 6.01 — Як її підготувати і що вона означає? Українська Астрально-мітологічна реліґійна концепція. Українські релігійні роздуми про Бога: Яблучко. Стежки до листків про Українські традиції. ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ
ЗАПИСИ, MP3, НОТИ
(4) Скачати безкоштовно :)
ВІДЕОЗАПИСИ, КЛІПИ
На жаль, до цієї пісні поки що немає жодного кліпа :(
ВИПРАВЛЕННЯ ТА ДОПОВНЕННЯ
ПРАВИЛА!
ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
|
ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
