Стояла Сосна серед Дунаю

Колядка стародавня: Українське Різдво Світа.

Астральні Заручини — Українське містичне Весілля : Різдво Світа / Купала.

Тогди не було Неба ні Землі.

На тій Сосноньці Сив Сокіл сидів.

(1) Яра Пшениця для Коровайця — Провіщення Астрального і Земного Весілля.
(2) Зелена Трава для Худобоньки — Це, мабуть, не зрозуміли до кінця і в 2001 році після спалень в Західній Європі сотень тисяч безвинних тварин. Уряди найпередовіших країн світу почали видавати накази гідні пера Оруела: "Віднині худоба їстиме тільки траву" – малося на увазі не м'ясо. Колядки застерігають про те, що має їсти худоба ще від Початку Світа:-)

РОЗСПІВ: Сто-я-ла- Сос-на- се-ред- Ду-на-ю- Дай- Бо-же-
Сто-я-ла- Сос-на- се-ред- Ду-на-ю- Дай- Бо-же


Присутність Господа на Святій Вечері. Святий Вечір є по думці народу містичною добою Різдва Світа, коли-то і людина народилась.

Та велика частина містерій Свят-Вечера, а також багато Колядок вказує, що ідея Найвищого Єства, хоч нераз спливається з ідеєю Дідуха-Прадіда, має над нею виразну перевагу. Думка про присутність Господа на Святій Вечері горує понад усіми іншими.

Розуміється, що ідея християнська про народження Спасителя світа скріплює оцю давню віру Українців у Бога Творця, що він навідається до своїх людей, принесе їм благословенство і охоронить від злого. І без сумніву відома була й Староукраїнцям загально-світова, а особливо полудневого Сходу думка про неминучий прихід Спасителя з Неба: сліди цієї старої ідеї можна доглянути виразно в старинних Колядках і Щедрівках.

Все те витворює незвичайно поважний реліґійний настрій і віру в Бога без застережень. Весь настрій Святого Вечера зосереджується в одній зворушливій думці, що Господь прийде в гостину і буде на Вечері.

Колядки, що змістом їх перенята вся думка народу, хоч їх не співають у самій святочній хвилі, але аж опісля, по Вечері, — накликують Господаря, щоб готовився, опрятував подвір'я й свою хату, приготовляв столи, стелив льняні обруси та ставляв настільні жертви. "Господонькови" кладуть три колачі та три свічі, вино в киліху, — ідеально: так співають Колядки, — або три киліхи з трояким напитком, наколи є сподівані з Господом два товариші, Місяць та Сонце, або в їх місці християнські святі Петро й Никола. Чекають на Господа, наче на когось найближчого собі, найріднішого й найлюбішого та найбільше шанованого з рідні.

Думаю, що навіть християнська ідея Ісуса Христа як Богочоловіка і Спасителя уступає тут перед первісним народним поняттям Бога. Тим більше уступає у другу площину мітична постать Дідуха. Постать Господа є тут типовою приявою Бога природних народів: з особистими неозначеними обрисами, але все як уявлення Найвищого Єства і Господа Світа, що людям сприяє і людьми не гордить. Що Господь має бути учасником Святої Вечері, споживати її, заживати Святовечірні напитки, — хочби був духовим Єством, — це одно другому не протирічить у думках народу, коли пригадаємо собі, що на Свят-Вечір і душі померших приходять та поживають останки Святої Вечері.


На Свят-Вечір родив'ємся! "На Свят-Вечір родив'ємся, на Свят-Вечір хрестив'ємся! Пречиста Діва на золотім крижмі мя держала, у Змиєвім Озері мя купала".

По сім відклику до свого містичного народження у Святий Вечер, в почутті святости своєї ролі духовника в таке велике Свято, певний себе за спасенність хвилі, яку переживає, звертається Господар, — в уяві, — до всіх неприязних людей, що орудують злою силою, до шкідливих диких звірів та до могутніх і небезпечних сил природи — і кличе їх на Вечерю.

Чи се маґіка? — Мабуть ні, а якесь дивне, глибоке почуття своєї праведности, докір за свою кривду і пересвідчення, що зла та кривди не повинно бути, бо їх не було в Почині Світа.

У Святовечірнюю годину, коли усе повинно бути під символом любови і з'єднання, як було з Первовіку, Господар в імені своєї ближчої й дальшої рідні простягає злим елементам руку до згоди, — не про свою наївність або боязкість, а з великого благородства душі і з почуття Правди.

(За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.)

Листки з приводу цієї Пісні:

• Українське Свято Воведення 4.12 - Передріздвяний Святочний час.
  
• Українські релігійні роздуми про Бога.
  
• Весілля — Свята Неділя: Святий Коровай.
  
• Про Свято Івана Купала