|
|
Вже Весна воскресла
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІСНЮ
Ключові слова: Обрядові пісні, Веснянки та гаївки, Народні пісні, Вже Весна воскресла, Гаївки: Відродження/Весна Світа Джерело: Староукраїнські релігійні роздуми про Бога © Видавництво "Павутинонька", Нью Йорк – Львів – Київ – Харків – Москва, 2004 Примітки:
Що за Господар, рясу якого можна орати-сіяти? Хто дає Світу Краси? Яку пшеницю сіяно, що за цибулю саджено? Пшеницев сІяна чи сіЯна? Гаїлки-Великдень: Українське свято Відродження Світа. Вже Весна воскресла: Принесла вам Красу Господарську Рясу. Еротика, жарти, забави: Катерини – Калета – Андрія... Гаїлки-Великдень... Зелені Свята... Івана Купала... Весілля... – Щедровечірнє й Новорічне: Маланки-Василь. Коза. Кіт... – Мед і Ябка...
Вже Весна воскресла. А я вам принесла Дівоцькую Зброю. Принесла Вам Росу Парубоцьку Красу. А Дівоча Краса як на Калині Роса.
Ідеологійне сполучення Різдва з Великоднем. Українське Різдвяне господарське свято не є ані весняне, ані літнє, бо припадає серед Зими і воно є передовсім реліґійним Святом, хоч має визначно господарську закраску; воно є традицією про перші первосвітні плоди землі і славить Бога, що їх зародив. (В сотвореному Господом Богом Раю немає пір року, там вічнозелений Сад: "Рай розвився, Господь звеселився!" Там інший — мітичний Святий, Сьвітий, час.) Лучиться воно ідеологійно, з особливіших мотивів, з Весняним Українським святом Великодня: бо через ріжні натяки, які — то в Різдвяних і Новорічних обрядах, то в радісних Колядкових окликах — говорять про слідуючий після Різдва й Богоявлення Великдень. А цей Великдень вважає тут нарід за Свято весняне, Свято обновленої природи і мабуть прилучується в тім до світових традицій і вірувань (Полудневого Сходу), що в цім великім дні буде колись Відродження Світа. Різдвяні взаємні віншування висловлюють побажання вимріяного непереривного щастя й добра: "від Різдва до Богоявління, від Богоявління до Воскресення", — іменно, здоровля, врожаїв у полі, щасливости в родині, многих літ. Те саме дослівно про містичний Святий час повторюють Колядки.
Різдво подумане у народу як уособлення культурної Сили, що принесла народові сільськогосподарські здобутки. Таким уособленням бувають у світовій мітології культурні лицарі. В Українців приявлює такого лицаря Прадід, добродій народу. Таким культурним лицарем, чи Спасителем (Heilbringer), є Св. Микола, а також Український Гаїлковий Див-Ладо (також: "Дід Ладо"), що наладив тай благословив сійбу проса, або Гаїлковий Галілей, що вчив чи помагав при Першій сійбі пшениці .
А всі Святії за Погоничів за Посівачів.
Поширення ідеї Дідуха та Корочуна в Українських Святах. Культурно-реліґійними традиціями про Прадіда пройнята є вся Староукраїнська реліґійна ідеологія і майже усі Українські народні свята. Постать Прадіда – Дідуха – Корочуна виступає сильно не лиш у святі Різдва-Коляди, але так само сильно й визначно у інших реліґійних і реліґійно-побутових Святах. Піснї україньско-руского народа вяжуть ся тісно з єго житєм і подають вірне з'ображенє народного побуту від найдавнїйших часів, відколи нарід почав себе тямити, аж до нинїшного дня; у піснях зложив нарід свою сповідь, відкрив свою душу, виявив свободолюбні змаганя та зобразив вірно свою вдачу. Через народні піснї вчимо ся пізнавати людску душу, учимо ся розуміти і любити людий та цінити в кождім чоловіцї те, що в нїм є людского: наша народна поезия має образуючий і виховуючий вплив на широкі маси народу і ріжні єго верстви. Народні піснї — се неначе національна біблїя україньско-руского народу, се книга мудрости, у якій зложив нарід плоди свого довговікового досьвіду і тисячлїтної культури. Україньскі народні піснї визначають ся прекрасною формою пісенного складу і незвичайним богатством поетичного вислову. Християньске духовенство в інтересї церкви старало ся викоріняти серед народу давну віру, заказуючи і виклинаючи стародавні обрядові піснї, як "бісовскія пінія" або приноровлюючи сї піснї до християньских сьвятих і празників. Таким чином заведенє й розширенє християньскої віри спинило розвій давної релїґійної поезиї, а само християньство не змогло уже витворити у нас своєрідної національної поезиї релїґійної. — Степан Дубравський Коляда і Великдень: Різдво і Відродження Світа Гаїлки-Великдень: Українське Свято Відродження Світа. (Вибір Пісень) Про Українські назви місяців Марець і Май. Еротичні містерії, тиждень від Катерини 7.12 до Калети. Еротичні містерії, Калета 13.12 - Передріздвяний Святочний час. Св. Микола 19.12 – Народний речник перед Богом і Прадід. Що означає "Дідух"? Рокове Коло. ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ
ЗАПИСИ, MP3, НОТИ
(2) Скачати безкоштовно :)
ВІДЕОЗАПИСИ, КЛІПИ
На жаль, до цієї пісні поки що немає жодного кліпа :(
ВИПРАВЛЕННЯ ТА ДОПОВНЕННЯ
ПРАВИЛА!
ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
|
ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
