Сидить собі Наш Пан Господар

Святовечірні Хліби і Колач. Колядки й Щедрівки.

На Святовечірнім столі стоять як священні предмети два хліби і плетений колач, або три хліби, і вони по Святій Вечері залишаються на Столі аж до Нового Року.

Два хліби — се безперечно символи Місяця і Сонця (вони їх нагадують своєю подобою); три хліби — це Місяць, Сонце і Зоря. Це саме означають на Святовечірнім столі два хліби і топка соли (біла і округла!) — хоч вона становить уже тут культурну новість, але пристосовану до Старовіцьких ідей.

Колач це символ Прадіда як культурного лицаря, який про себе є символом перших плодів рільничих: золотої пшениці і плетеного прядива — оба плоди, поєднані під одною ідеєю найкрасшого добра, одержаного колись від Бога. А ідея Прадіда є тут Місячно-мітологійна і часто змішана з поняттям Бога.

В цій Колядці приклад Прадіда, а за ним Колача, у найчистішій Місячній символіці. Впадаючою в очі є тут символіка турових рогів (роги тура творять Півмісяць) і незвичайно білої сорочки, в яку одягнувся мітичний Господар. Ми побачимо в Щедрівках, що це два найвизначніші символи Місячні, дуже часті в Щедрівках для звеличання Місяця. Особливо Місячно-мітологійне значення має біла сорочка Білого Молодчика, себ-то Місяця.

Тому-то бере Господар ці хліби і колач як святощі й обходить з ними хату, подвір'я й стайні з худобою. І святощі це подвійні ― раз як символи Небесної Трійці, другий раз як жертвенні предмети, піднесені Господові.


Листки з приводу цієї Пісні:

Астральна символіка Святочних страв.


Рокове Коло. Стежки до листків про Українські традиції.