Ой Добрий Вечір Пане Господарю ми в Тебе

Староукраїнські Колядки і Щедрівки: Святе Різдво (Свято Різдва Світа: Свят-Вечір – Коляда) ... Щедрий Вечір (Свято Місяця й Прадіда: Новий Рік ― Святі Водорщі) ... Великдень ... Зелені Свята (Трійця) ... Івана Купала

Українські релігійні роздуми про Воскресіння, Неволю і Спасіння.

Українська традиція Святого Збору.

Після реліґійного, другим мотивом Українського свята Різдва і Святого Вечера є мотив суспільний. Відмітимо в нім згори три відміни: родинно-суспільна, громадянська і загальноплемінна, яка в поcлідній культурно-історичній добі України ставалася чим раз більше національною і патріотичною...

Святовечірній Збір — народний імператив.

Та з особливим пієтизмом (побожністю) приготовляється нарід до найбільш містичної й найдивнішої з Святочних дій Різдва — Святої, "Тайної", Вечері. Вона сама собою має характер Свята, глибоко реліґійного і всю суспільність зворушуючого — зарівно ідеали народні, реліґійні, як і суспільні та господарські займаючого.

На тій Вечері мусить бути вся найближча і найширша рідня; у ній бере участь кожна родина в народі і увесь нарід посполу; під острахом будучого нещастя, позбавлення Божого благословенства й утрати на будуче родинного зв'язку, старається кожний Українець бути на Святій Вечері — і вся рідня про те дбає, щоб нікого з поміж неї на тім Святі не забракло.

Цей Святовечірній обов'язковий Збір приявлює одну з найповажніших народних традицій — це ідея великородинного і усеплемінного збору, що була давно заповітом і переказана зістала од рода в рід як народний імператив . Це імператив усіх первісних племен, викликаний потребою об'єднування племени для самозбереження, для скріплення племінних традицій і зв'язків. Освячений авторитетом реліґійних мотивів і обрядів ставав законом і так перетривав тисячоліття та стався вродженою племінною потребою.

Приміри цієї ідеї можна до нині видіти у народів природи Сходу або Полудня. Класичний її приклад дають Якутські ysyah, кількократні в році свята народного Збору, злучені з особливим святом кумису і загального угощення жертвенним м'ясом домашньої худоби, якої придбанням тішиться ціле плем'я.

Такі самі свята є досі у народів природи глибокого Полудня; цікавий приклад дає плем'я Galla (в північно-східній Африці), про яке буде понижче ширша бесіда.

Таким самим святом по своїй ідеольоґії були й Римські Сатурналії, — оцим ближчі до Староукраїнського свята, що були також висловом почувань рільничого народу.

Перші реліґійні почування людства. Ми переконаємося довідно, що Українське Різдвяне Свято має старі племінні мотиви й традиції, анальоґічні з Святочними традиціями згаданих народів; але і спостережемо, що Українські мотиви Свята виходять передовсім з почувань реліґійних, основаних на найдавніших традиціях, мабуть старших ніж традиції племінні, — мова ж бо про перші реліґійні почування людства.

Віра у Світотворення і жертви Богові. Було вже згадано про найважніші реліґійні приготування до Свят-Вечера й Святої Вечері, між ними про зготовлення Живого вогню (в Гуцулів "Живої ватри"), означеного ще в передодень свята Воведення, а зладженого досвіта в день Свят-Вечера. Нарід зазначує ним свою віру в Світотворче діяння Вогню і ненастанну його творчість; а при тім хоче висловити думку, що як цей Вогонь дав почин Світові, так спричинив і перший ріст усіх плодів земних, що дають такий благословенний пожиток для народу. Бо оці плоди земні, і свої — після традиції — найперші й найкращі культурні здобутки, приносить нарід в жертві Богові у своїй Тайній Вечері.

Тож з незвичайним пієтизмом приготовляється нарід до цієї реліґійної дії.


Листки з приводу цієї Пісні:

Свята, Тайна, Вечеря 6.01 — Як її підготувати і що вона означає?

Українська традиція Святого Збору.

Українське Свято Воведення 4.12 - Передріздвяний Святочний час.

Св. Микола 19.12 – Народний речник перед Богом і Прадід.

Бог, Різдво Світа, Дідух і Лицарі.

Стежки до листків про Українські традиції.