Весно Наша Весно що Ти нам принесла (4)

Бліх — стара назва села Буданівка Зборівського району.

Люзні — зайві, незайняті.

Гаїлки-Великдень: Українське свято Відродження Світа.

Еротика, жарти, забави.


Вже Весна воскресла.

Принесла вам Тоє:-) Літо Тепленькоє.

Висловлювання: Єдиний наш духовний устрій.

Щоб пізнати останки старої творчости, зв'язані з українським духовно-обрядовим кругом, найкраще пройти самим тим кругом, крок за кроком, пізнаючи останки старого світогляду. Річний круг — це заразом властиво єдиний наш духовний, обрядово-релігійний устрій, який заховує якусь світоглядну цілість, передчасно розбиту і зруйновану новими церковними, царськими та комуністичними заходами.

На жаль тільки, ми й цього нашого старого річного круга не маємо в його повному і чистому передхристиянському вигляді і мусимо рахуватись на кожнім кроці не тільки з спустошеннями і виломами, але і з змінами, перебоями і переносами, спричиненими в старому устрої церквою і церковним календарем. Гострі заборони, напади, погрози, котрими духовенство било по святах, які не встигли себе зв'язати в той чи інший спосіб з святами християнськими, поставити свої останки під їх "протекторат" або асимілюватися з ними, — факт загально відомий. Від "Слова о казнех божих" до Івана Вишенського, і відти до ще новіших консисторських наказів маємо безконечний ланцюг цих церковних, єрархічних уїдань на народні свята взагалі, і особливо на ті, які носили на собі особливо яскраві прикмети українського світогляду і зв'язані були з свобідним паруванням молодіжи.

Настільки ця війна була успішна, що тепер ми тільки й можемо зміркувати, які великі прогалини поробила тут церква, знищивши одно, друге покривши і замінивши християнськими обрядами, третє звівши на чисті посмішки й пародії.

Ті "русалії", про котрі говорить згадане "Слово", великоднє "волочильне", "праздник діавольский на поле ісшедших з танцями і скоками" на св. Юрія, на котрі вдаряв Іван Вишенський, ті вінці, що "робились о клячінні та вночи на воду до річки носились" ("Супліка на попа" ), переважно позникали так, що ледве зістався від них який слід. А що лишилося від величних весняних і купальських забав?