Раїса Кириченкоhttp://zn.kiev.ua/ Перейти до списку пісень >> Альбоми: Я - козачка твоя (2002) Як тебе не любити... (2004) Кращі пісні (2006) Моя подруго мила (2008) Доля у нас - два крила Українська вишиванка Цвіте Черемшина Дати життя: 14.10.1943 - 09.02.2005 Місце народження: с. Корещина Глобинського р-ну Полтавської обл. Біографія
Уклін тобі, перлина України,
За неповторний, невмирущий спів
І нескінченні ті пісні однині,
Як пам'ять тих, хто так тебе любив...
У світлий день християнського свята Покрови Матінки Божої – 14 жовтня 1943 року у селі Корещина Глобинського району в родині фронтовика Панаса Коржа та його дружини Марії народилася донечка Рая. Змалку дівчинка Рая трудилась – носила татові обіди: "Черствий окраєць хліба з часником для мене найсолодшим був сніданком". Вміла все: копати, сапати, пасти, косити, доїти і завжди любила співати: ще маленькою брала батькову гармошку, вилазила на вишню - грала і співала голосно, щоб було чути на все село. У мріях маленька Рая уявляла себе артисткою. Першу співочу практику Раїса Кириченко пройшла у Землянківській школі, в громадському житті якої приймала активну участь. Після закінчення семи класів цієї школи Раїса Опанасівна пішла працювати на ферму, де порала теляток, доїла корів і співала (на фермі дівчата створили хор доярок). Красива, ставна, співуча дівчина привернула увагу професійного музиканта Павла Оченаша, а свято пісні у с. В.-Кринки стало для Раї Корж відправною точкою у світ мистецтва. У січні 1961 р. співачка стає солісткою народного хору Кременчуцького автомобільного заводу під керівництвом Павла Федоровича Оченаша. Вже з червня 1962 р. працює у професійному колективі – Полтавському жіночому хоровому театралізованому ансамблі "Веселка", концертмейстером якого був Микола Михайлович Кириченко. Цього ж року сталася трагедія - пішов з життя батько співачки. У листопаді 1962 р. Раїса Опанасівна переїздить на роботу до вокально-хореографічного ансамблю "Льонок" при Житомирській філармонії. А 15 грудня 1963 р. Раїса Опанасівна та Микола Кириченко одружилися. У травні 1967 р. Раїса Кириченко стає солісткою вокально-хореографічного ансамблю "Веснянка" Херсонської філармонії, а вже з січня 1968 р. – солісткою Черкаського народного хору. І де б вона не працювала, її величності українській пісні віддавала всю себе, її вона не виконувала, а творила, не забувала ніколи маминої настанови "...не співай пісні, які ні про що. Вибирай ті, що западають в людську душу!" У травні 1973 р. Раїсі Кириченко присвоєно звання "Заслужена артистка України". 1979 р. співачці присвоєно звання Народної артистки України. У лютому 1986 р. Раїсі Кириченко присуджено Державну премію української УРСР імені Т. Г. Шевченка. Праця в Черкасах набирала обертів, записувалось багато пісень. Маючи вже значний сценічний досвід, співачка організувала власний ансамбль "Калина", потім "Росава". Працювала одночасно з національним оркестром народних інструментів під керівництвом Віктора Гуцала, естрадно - симфонічним оркестром радіо і телебачення з духовим оркестром (виступала в Києві, Криму, по всій Україні, Білорусії). Її пісні – "Мамина вишня" (Анатолія Пашкевича, Дмитра Луценка), "Світи нам, матінко" (Олександра Білаша, Тамари Голобородько), "Стежина до мами" (Миколи Свидюка, Наталії Коломієць), "Дорога до матері" (Олександра Злотника, Вадима Крищенка) змушують відкладати всі справи і слухати їх, як власне одкровення, згадувати свою матусю, а багатьох і задуматись. Одержували, дякуючи їй нове життя і народні пісні – українська пісня у її виконанні звучала під небом Австралії, Алжиру, Америки, Тунісу, Філіппін, Монголії, Канади... Раїса Кириченко підкорила своїм голосом всю Європу. Згодом Ф. Т. Моргун запрошує подружжя Кириченків на Полтавщину, і 27 лютого 1987 р. Раїса та Микола Кириченки повернулися з Черкас у Полтаву, а вже у березні створили ансамбль "Чураївна", де Раїса Кириченко була солісткою-вокалісткою. За рік з концертами об' їздили мало не всю Полтавщину. Співпрацювала Раїса Опанасівна з народним хором "Калина" Полтавського педагогічного інституту ім. В. Г. Короленка, яким керує заслужений діяч мистецтв України Григорій Левченко. Навіть випускний іспит (а вона закінчила в 1989 р. Харківський інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського) складала диригуючи цим хором. З вересня 1994 р. співачка працювала викладачем відділу співу Полтавського музичного училища ім. М. В. Лисенка. Далі був важкий період (з листопада 1996 р. по березень 1997 р.) у житті співачки – її життя висіло на волосинці (тяжка хвороба нирок). Уже мало хто й вірив, що вона виживе. Від'їзд до Німеччини, довгі місяці радикального лікування... Але любов до пісні повернула співачку на сцену – нові пісні, нові сторінки життя. За клопотанням і участю Раїси Кириченко у Корещині було збудовано церкву Покрови Пресвятої Богородиці (2002 р.), реставровано клуб, відкрито дитячий садок у селі Землянки. У відремонтованому приміщенні стала діяти Землянківська повна середня школа ім. народної артистки України Р. О. Кириченко. У школі запрацював і музичний клас, а подружжя Кириченків подарували музичні інструменти. Для всіх здійснилось ще одне бажання – газифікація осель, школи. 3 березня 1998 р. співачці вручили Орден княгині Ольги ІІІ ступеня, через рік – ІІ ступеня і в березні 2001 р. – І ступеня. А в жовтні 2003 р. Указом Президента України присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави. 9 лютого 2005 року не стало Раїси Кириченко. Попрощатися з нею у будинок Київської Національної філармонії прийшли тисячі людей, а потім її повезуть додому - в Корещину, як вона і заповідала. Її поклали вічно спати поряд з матусею. Друзями вірними і щирими залишились і по цей день Володимир Пащенко, Микола Ляпаненко, Олексій Чухрай стараннями яких відкрито музей Раїси Кириченко у Полтавському державному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка. і віриться, що постануть і пам'ятники славетній співачці на її рідній землі. Вона продовжує себе у багатьох тих, кого вчила співати, це і Наталка Шинкаренко з Градизька, учні музичного класу Землянківської школи, що своїми голосочками вдячно славлять Раїсу Панасівну. Це і хор "Калинове гроно" - учасник і переможець багатьох конкурсів, концертів. Щороку 14 жовтня Землянківська школа гостинно запрошує шанувальників творчості Р. Кириченко на пісенне свято "Не журися, Україно, в тебе добрий рід!". У жовтні 2006 р. в стінах школи відкрито світлицю Раїси Кириченко. Вікторія Срібна. Пісня пам'яті Раїси Кириченко: Молитва за козачку
Виправлення та доповнення
ПРАВИЛА!
ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/persons/266.html |
|