Наше літо

Дні червневих зустрічей розбрелися берегом,
Кликати, не кликати? Слід піском засипаний.
Каже ясен-дерево до тополі-дерева:
"Я тепер шуміти з юними осиками."

Дні липневих зустрічей розлетілись чайками,
Білими пташинами над водою синьою.
А, як ми розстанемось, хто їх зустрічатиме,
Хто на них чекатиме ранками осінніми?

Дні липневих зустрічей в золоті, в золоті,
Місячна доріженька на воді, на воді.
До тополі з ясенем не ходи,
Там, де зустрічалися я і ти.
Я і ти... Я і ти... Я і ти... Я і ти...

Дні серпневих зустрічей стеляться туманами,
Ясен із тополею навіть не вітаються.
Наше літо ніжиться десь за океанами.
Хай навік лишається, хай не повертається.

Дні серпневих зустрічей в золоті, в золоті,
Місячна доріженька на воді, на воді.
До тополі з ясенем не ходи,
Там, де розлучалися я і ти.
Я і ти... Я і ти... Я і ти... Я і ти...

Поділитись сторінкою: