Геннадій Татарченко

Біографія

З шести років Геннадій "Хасан" Татарченков (17.05.1951 на Донеччині) вчився грати на скрипці та співав у хорі. Після музичної школи поступив до консерваторії. Та після четвертого курсу перервав навчання і в 1975 році став гітаристом ВІА "Кобза". Коли при Держтелерадіокомітеті України бувстворений Будинок звукозапису, Татарченко став студійним музикантом та аранжувальником. Він записав чимало фонограм для відомих співаків, згодом почав компонувати і сам.

Перший успіх прийшов в 1984 році з піснею "Полісяночка" яку заспівав Назарій Яремчук. Студійний гурт керований Татарченком записував більшість пісень творчого альянсу Володимира Бистрякова та Валерія Леонтьєва , тому не дивно, що саме Леонтьєв вивів пісні композитора-початківця на всесоюзну аудиторію. Спочатку був "Мираж", в 1986 році "Арена", а за рік знаменита "Белая ворона" - пісня увійшла того року в трійку кращих в СРСР. Ще три пісні Татарченка зробила хітами Софія Ротару - "Музыка капели", "Смешной драндулет" та остання україномовна пісня Ротару - "Білі нарциси".

На деякий час Татарченко відходить від написання шлягерів - він закінчує навчання в консерваторії і працює з Юрієм Рибчинським над грандіозним проектом - рок-оперою "Белая ворона". Правда оперу записували не рок-музиканти, а естрадні виконавці - в головних ролях Тамара Гвердцителі, Олександр Малінін та Микола Караченцов. "Белая ворона" стала першою українською рок-оперою випущеною на платівці - про це постаралася "Аудіо Україна"; в каталозі фірми диск значився під номером 001.

В 1990 році Татарченко відновив активну композиторську діяльність - записав з Русею альбом "Попелюшка", його пісні стали візитками Оксани Білозір - "Україночка", Наталі Сумської - "ЖоржСанд" а пізніше і Михайла Поплавського - "Юний орел". В 1992 році Татарченко створив продюсерський центр "GTC-productіon" і працював з молодими співачками Стеллою Гомолякою та Оленою Петровою. Стеллин кліп "Адью, мій принц", єдиним з українських, вибрала собі в 1992 році російська телекомпанія "Останкіно". Результатом роботи з Петровою стали відеоальбоми "Страчене кохання"'93 та "Це загадкове ім'я- Астрая"'94. По тому як Астрая стала дружиною Татарченка, вони записали ще один альбом "Аура кохання", тиражований НАК в 1995 році. Влітку 1997 року Астрая отримала звання Заслуженої артистки України. В 1998 році лейбл "Western Thunder" розтиражував другий аудіоальбом тандему Татарченко-Петрова- "Ау! Ромашка", а навесні 2000-го і третій - "Качумай".

Джерело: http://kmstudio.com.ua/