Дати життя: 11.02.1938 - 11.01.2005 Місце народження: селище Довбиш Баранівського району Житомирської області
Біографія
Народився Анатолій Пашкевич на Житомирщині, в селищі Довбиш Баранівського району. Ще у 12-річному віці малий Толя на власні вірші написав пісню "Ой цвіте, цвіте біла вишенька". Це й стало початком його творчості, про яку згодом знатиме вся Україна. Після школи він працював у тамтешньому районному Будинку культури, потім у Житомирській обласній філармонії.
1965 року перебрався у Черкаси, ставши диригентом, а потім (1967 - 1973) і художнім керівником Черкаського державного заслуженого українського народного хору. З 1978 року - художній керівник Волинського народного хору. 1985 року отримав звання Народного артиста України. Його пісні "Степом, степом", "Синові" та "Мамина вишня" стали справжньою класикою, а сам композитор був удостоєний звання народного артиста та ордена "За заслуги" III ступеня.
Анатолій Максимович помер у січні 2005; рівно через місяць, 11 лютого, він мав святкувати свій 67-й день народження. Анатолія Пашкевича поховали в Черкасах поруч з народною артисткою Ольгою Павловською. Саме вона була першою виконавицею пісні "Степом, степом...".
Аби побачити пояснення малюнків у колонці "Файли", підведіть курсор мишки до малюнка.
Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл! Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими!
Вітаю, панове! Дозвольте додати інформацію про ще одну,можливо, що останню пісню Анатолія Пашкевича, за яку я ніде не бачив ні єдиної згадки. Це пісня "Присяга" на вірш Миколи Луківа "Палю себе на тихому вогні", написана в Черкасах у 2003 році. Мені випала честь тоді робити аранжування для цієї пісні. Наскільки я знаю, вона і за змістом і за часом написання є життєвим звітом майстра, його "лебединою піснею" з такими символічними словами приспіву:
" Нехай минають і роки і дні.
Я мав би за найвищу нагороду
потрібним бути рідному народу..."
---
з повагою, Сергій Резнік
Владимир Иванович, я рад, что удалось, наконец, отправить Вам письмо – я это безрезультатно пытался сделать несколько раз, начиная с 10 февраля. Сегодня попытался написать Вам на е-мейл - опять неудача.
Буду очень признателен за любую информацию о Толе, особенно за записи его песен.
Знаете ли Вы его брата Владимира (он, кажется, художник, окончил вместе со своим другом Вадимом Львовский полиграфический), он ведь может, если жив, очень помочь Вам в сборе информации?
С Барановкой, где вырос Толя и с которой связывают воспоминания о детстве, поддерживаю связь с помощью "Одноклассников".
Спасибо, с уважением, М. Рубинштейн
0/0
2. Михайло (користувач) 21.02.2009 20:45 Для В.И. Костенко
Владимир Иванович, спасибо за письмо, за память о Толе. Я вырос в Барановке и, конечно, знал Толю. Он уже в совсем юные годы работал баянистом в хоре села Жаборица, что находится на берегу Случа прямо напротив нашей с Толей Барановки. Толя старше меня на 5 лет, я очень любил слушать его игру на баяне, он это знал, поэтому относился ко мне очень тепло. Во время службы в Вооруженных Силах он играл в ансамбле Северного Флота, очень вырос за это время как баянист. Помню его пальцы - длинные и сильные они контрастировали с его несколько воздушной фигурой. Одно время Толя работал аккомпаниатором в хоре нашей школы. Как он смутился, когда мы на репетиции дружно зааплодировали после того, как руководитель хора Галина Платоновна Ващук объявила, что будем разучивать песню Толи "Над вагонами димок..." У Толи была неземная улыбка...
Я уехал учиться в Ленинград, но, приезжая на каникулы, всегда интересовался Толей. Помню, как-то моя мама (она была врачом) сказала, что Толя не жалеет своего сердца. Потом я потерял Толю: работа и заботы отнимали время. Но как-то услышал по радио "Степом..." и понял, что Толя - выдающийся музыкант - так вложить в песню свою душу удаётся единицам. Его песни - положенная на музыку многострадальная и прекрасная душа народа Украины.
Судьба подарила мне встречу с Толей. Это было в Барановке в сентябре 1995. На стадионе был городской праздник, я увидел Толю среди зрителей. Мы обменялись несколькими фразами, я расстроился, что не удалось поговорить. Но вечером я встретил Толю на улице. Он пригласил меня в гостиницу, мы проговорили допоздна. Я уходил домой с драгоценными подарками - книгой с автографом и нотами "Джерела", переписанными Таней...О смерти Толи узнал из Интернета. Спасибо Вам, пишите, звоните. С уважением, Михаил Маримович Рубинштейн
P.S. C 13 февр. пытаюсь передать Вам это сообщение на Ваш е-мейл.
Не получилось - письма возвращаются с пометкой "Неверный адрес". Может, эта попытка удастся?
0/0
1. Михайло Маслій (гість) 18.01.2009 16:41 webmaster: дякую, біографію додано!
0/0
Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/persons/43.html
×
Повідомлення 1
ПісніСайт постійно оновлюється. Щоб нічого не прогавити, підпишіться на нашу сторінку >>>
×
Повідомлення 2
ДримбаЛюбите подорожі, активний відпочинок, фестивалі? Тоді "Дримба" саме для вас! >>>
Увага! При будь-якому використанні матеріалів сайту обов'язкове посилання (для сайтів - відкрите для пошуковиків гіперпосилання) на "Джерело: проект "Українські пісні" https://www.pisni.org.ua"!