Моя подруго мила

Пам'ятаю, в засіяні розпачем дні,
В найскрутнішу, найтяжчу життєву хвилину
Посміхнулася доля правдиво мені
І послала, як подругу, щиру людину.
Коли пада надія жжЖовтневим листом,
І роз'ятрене серце пече,
Ти, мов птах милосердя, прикриєш крилом,
Безкорисно підставиш плече.

Приспів:
Моя подруго мила, нас життя поріднило,
Я для тебе у серці гніздечко зів'ю,
Білосніжною вишнею звірини навколишньої |
Ти приходиш до хати і в душу мою!       | (2)

Прошуміли веснянками наші роки,
Та незмінно, як матері погляд ласкавий,
Я тепло відчуваю твоєї руки
І нестримні очей твоїх добрих заграви.
Будуть свідками нашої дружби завжди
Світлі зорі в нічній тишині.
Ти потрібна в годину лихої біди,
Ти потрібна і в щастю мені!

Приспів. (2)

Ти приходиш до хати і в душу мою...

Поділитись сторінкою: