Ігор Поклад

інтернет

Біографія

Український композитор Ігор Дмитрович Поклад народився 10 грудня 1941 р. у м. Бішкек (Фрунзе) Киргизької РСР у родині кадрового військового. Вихованням сина опікувалася здебільшого мати, вона ж перша звернула увагу на музичні здібності Ігоря та все життя вболівала за нього. По закінченню війни сім'я повернулася до України, де і розпочав своє навчання Ігор Поклад. Паралельно композитор закінчив середню школу №4 м. Тернопіль та музичну школу по класу фортепіано (1957 р.). Починаючи з шкільних років Ігор складає пісні та друкує їх у місцевій пресі.

Далі навчається на історико-теоретичному відділенні Київського музичного училища ім. Глієра. Навчаючись та працюючи там же (у училищі) концертмейстером, Поклад робить перші серйозні кроки в творчості, а саме, шукає професійних поетів для спільної роботи. І як результат перша пісня у співавторстві з поетом Борисом Олійником "Пісня не заблудиться" стає популярною. З того часу композитор активно працює у пісенному жанрі. Наступна пісня "Кохана" (на вірші Ігоря Бараха) принесла Ігорю Покладу міжнародну славу: стала відправною для нової української пісні.

По закінченні училища Ігор Поклад навчається на композиторському факультеті Київської державної консерваторії у класі професора Андрія Штогаренка (закінчив у 1971 р.). Під час навчання у консерваторії Ігор Поклад створює унікальний на ті часи проект – ВІА "Мрія", та стає його художнім керівником (1965 р. - 1969 р.). У перший рік свого існування ансамбль входить у всесоюзну гастрольну сітку, представляє республіку на території величезного Радянського Союзу і, чи не першим, відправляється на гастролі за кордон...

1968 р. композитор йде служити в армію. Саме тут він зустрічає поета Юрія Рибчинського. Результатом цієї зустрічі стала подальша плідна співпраця: "Зелен-клен", "Два крила", "Чарівна скрипка", "Тиха вода", "Дикі гуси", "Хіба можна"...

З 1973 р. композитор вирішує спробувати свої сили в театрі. Ігор Поклад написав музику до десятків мюзиклів та оперет:

• "Друге весілля в Малинівці" (Київ, 1974 р.);
• "Конотопська відьма" (лібр. Жолдака, 1982 р.);
• "Серце моє з тобою" (лібр. Д.Шевцова, 1983 р.);
• "Різдвяна ніч" (за М. Гоголем, 1987 р.);
• "Засватана — не вінчана", (за І. Карпенко-Карим);
• "Чмир" (за М.Кропивницьким);
• Скерцо (для симфонічного оркестру, 1962 р.);
• Симфонія (для симфонічного оркестру, 1970 р.);
• Варіації на тему української народної пісні "Не співайте, півні" (для струнного оркестру, 1963 р.);
• Сюїта (для хору, сл. А. Суркова, 1969 р.),

а також до кіно та мультфільмів:

• "Як козаки наречених визволяли" (1973 р.);
• "Весь світ в очах твоїх" (1977 р., а вже 1978 р. за цей фільм отримав Диплом композитора на Республіканському кінофестивалі у Кременчуці);
• "Дударики" (1980 р.);
• "Останній гейм" (1981 р.);
• "Зоряне відрядження" (1982 р.);
• "Робота над помилками" (1988 р.);
• "Балаган" (1990 р.);
• "Увійди в кожен дім" (1990 р.);
• "Тепла мозаїка ретро й мало-мало..." (1990 р.);
• "Два кроки до тиші" (1991 р.);
• "Снайпер" (1992 р.);
• "Обітниця" (1993 р.);
• "Притча про світлицю" (1994 р.);
• "Москаль-чарівник" (1995 р.);
• "Як козаки в хокей грали" (1995 р.).

У творчому доробку композитора Ігора Поклада понад 150 пісень, зокрема, "Пісня про матір" та "Ти комінуст" (сл. Бориса Олійника, 1977 р.); "Не питай мене" та "Моя Україна" (сл. Михайла Ткача); "Світанкові роки" та "Добре світло" (сл. Віктора Герасимова); "Червона косинка" (сл. Дмитра Луценка, 1977 р.); "Гойдалка" (сл. Олександра Вратарьова, 1977 р.)...

Пісні на музику Ігора Поклада співали і досі ще співають: Муслім Магомаєв, Юрій Гуляєв, Йосип Кобзон, Рашид Бейбутов, Слава Марченко, Тамара Міансарова, Василь Зінкевич, Софія Ротару, Ніна Матвієнко, Тамара Гвердцителі, Руслана...

Заслуги композитора відмічено:

• Лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка (1986 р.);
• Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989 р.);
• Народний артист України (1997 р.);
• Орден "За заслуги" II ступеня (10 грудня 2011 р. — за значний особистий внесок у розвиток вітчизняного музичного мистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність та високу професійну майстерність).