Світи нам, матінко

Матусенько, наш постарів клинок,
Пора шорстка, немов твої долоні,
Хай не змовкає лагідне "синок",
Нехай дзвенить твоє сердечне "доню".

О, Боже мій, як швидко мчать літа,
Мов полустанки зустрічі й розлуки.
Я думала, що мама молода,
А в неї вже одружуються внуки.

Свою сльозу й непослух нам прости
І не карай мовчанням чи журбою.
Іще світи нам, матінко, світи,
У світі тепло так і затишно з тобою.

Матусенько, ми прагнем ласки знов,
А ти згасаєш, як ранкова зірка,
Як дешево ми цінимо любов,
Як дорого ми платим за прозріння.

Розсипаних, мов зерна по землі,
Нас кличе вогник батьківської хати.
Дай, Боже, нам іще багато літ        |
До твого світла, мамо, прилітати.    | (2)

Свою сльозу й непослух нам прости
І не карай мовчанням чи журбою.
Іще світи нам, матінко, світи,       |
У світі тепло так і затишно з тобою. | (3)

Поділитись сторінкою: