Незабутнє

Буває в дорозі
Десь трапиться чиста криниця,
Нап'єшся студеної з неї води,
І вже та криниця
Ночами насниться
І душу твою полонить назавжди.

Кринице моя, кринице,
Ти - серця мого джерело назавжди.

Буває нежданно
До тебе приходить кохання,
Прозоре і чисте, мов крапля роси.
І ти в сподіваннях,
Ясних пориваннях
І серце йому до краплин віддаси.

Кохання, моє кохання,
Тобі і життя без вагань віддаси.

Буває в дорозі
Зустрінеться тепла хатина,
А вечір на плечі лягає крилом.
І вже та хатина,
Як рідна жарина,
Тебе зігріва материнським теплом

Хатино моя, хатино,
Дитинства мого незабутнє тепло.

Поділитись сторінкою: