Астральна реліґія.

Питання Астральної реліґії.

Одне з найцікавіших питань давньої Української культури ― це Астральна реліґія.

Призначення Астральної реліґії.

В обрядах Різдва тяжко її запримітити, не знаючи Колядок. Зате в Колядках (і Щедрівках) вона виступає вповні, виразно й ріжноманітно, і ці Пісні немов є на те, щоби з допомогою поезії Астральних з’яв пояснити велику частину Святочних обрядів та викликати в душі народу реліґійні настрої.

Астральна реліґія є висловом реліґійних почувань не тільки на Свято Різдва Світа, але і Щедрого Вечора та Великодня і Гаїлки . Вона входить і в реліґійно-господарські свята ― прим. Обжинки ― та в реліґійно-побутові (реліґійно-еротичні), особливо у Весілля.

Порухи Астральної реліґії є одними з найлюбіших в Українських народних піснях.

Астральна символіка Бога і Прадіда.

Та в суті річи, ― в Святі Різдва й інших, ― не є Астральна реліґія вповні реліґійним культом, а радше засобом Символіки, що висловлює реліґійні ідеї про Бога та пієтизм народу для свого Прадіда.

Перехід Символіки в Мітологію.

Хоча і це правда, що в часі свого культурно-історичного розвитку ця Астральна символіка перейшла в Мітологію, нераз із затратою первісних реліґійних і культових ідей.

Первісна, природна, найбагатша мітологія.

Всі форми Української Астральної мітології й Місячного шанування, ― з додатком окремого Місячного шанування Прадіда, ― треба вважати за найбільше первісні та природні в порівнянні з проявами Астральної мітології у світових первісних культурах, а крім того, за найбагатші змістом, поетичною формою та ріжнорідністю мітологічних поєднань .

Символіка Астральних Трійць.

В Святі Різдва і Щедрого Вечера є Астральна символіка найбільше первісною в шануванні Господа і Прадіда, в подобі Астральних Трійць, що їх символом є передовсім Святовечірні хлібні жертви й горіючі воскові трійці.

Розвиток Астральної символіки.

В Колядках і Щедрівках можна видіти увесь культурно-історичний розвиток Астральної символіки:

• в Астральних Трійцях і Двійцях попереду; відтак
• у ріжних символічних людино- і птахоподібних появах, в яких досить виразно виступають первісні Астральні порухи; опісля
• в чимраз більше неясних Мітологічних видивах ― і накінці
• у відокремленій і дуже розгалуженій Місячній мітології та у проявленім Місячнім шануванні.

Мітологічні Астральні Трійці.

Найвизначнішим зразком Української Астральної реліґії є мітологічні Трійці:

• Місяць, Сонце і Господь;
• Місяць, Сонце і Дощик (як символ Господа), ― та
• Місяць, Сонце і Зоря (або в черговім порядку: Сонце, Місяць і Зоря).

Двоїстість Української культури й реліґії.

Два первісні господарські лади.

Двоїста реліґія Астральних Трійць на Україні являється вислідом двох колишніх, супутніх, одночасних господарських культур:

• номадно-пастирської батьковладної, великородинної;
• первісної землеробської матеровладної.

В Святоріздвяних традиціях виступають обі ці культури як одночасні. У Святовечірніх обрядах, попри шанування первісних землеробських здобутків, дуже виразно відмічається пієтизм народу для придбаної Предками домашньої худоби.

У Колядках і Щедрівках є чудові спомини господарського багацтва з первісних часів культури дрібної й більшої домашньої худоби, ― та з Первопочинів рільної управи і мітичного Першого вжитку плуга.

В основі цих споминів є без сумніву завдатки далеко давніших культурних традицій, ― доказом на це є Святовечірні символічні жертви живого молодника: лошака, бичка, ялівки..., ― але в Святоріздвяних піснях виступають перед нами образці з обох первісних господарських культур.

Виходить очевидно, що обі ці культури були в минувшині на Україні відокремлені, але близькі з собою. Це було мабуть внаслідок неустанних вторгнень на Україну чужих племен, коли одна частина населення мусіла втікати з господарською живністю в ліси та гори, а друга лишалася на долах та управляла рільництво в часі віддиху після нападу чужинців.

Останки давнього господарського ладу.

І сьогодня ще на Гуцульщині є подібний образ розділу двох господарських культур: хлопи-Гуцули перебувають більшу частина року з худобою на полонинах, по лісах у горах, або на зарібках, а на долах остає переважно жіноцтво і провадить городову й рільну (звичайно мотикову!) господарку.

А останки давнього, батьковладного, великородинного ладу були на Україні донедавна; в Галичині я був їх очевидцем ще в 70–80 роках мин. століття. Увесь родинний, суспільний і господарський лад був тоді майже тотожний з засадами номадно-пастирської, батьковладної, великородинної культури.

Релігія кочівників і рільників.

Відповідно до двох господарських первісних систем на Україні, уложилась Українська Астральна реліґія:

• з шануванням Астрального Неба, ― Бога номадів, ―
• і з шануванням Місяця, мітичного Покровителя рільників.

(За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.)

Стежки до листків про Українські традиції.