Посеред Поля стоїть Гоголя

Староукраїнські Колядки і Щедрівки: Святе Різдво (Свято Різдва Світа: Свят-Вечір – Коляда) ... Щедрий Вечір (Свято Місяця й Прадіда: Новий Рік ― Святі Водорщі) ... Великдень ... Зелені Свята (Трійця) ... Івана Купала ... Рокове Коло.

Світотворчі містерії. Святе Шиття-Вишивання. Помічення Пари.

День реліґійно-філософських роздумів на Астральні теми, Варвари 17.12.

Стежки до листків про Українські традиції.


Гоголя і Терем.

В Українських Колядках та Щедрівках зустрічаються слова "Гоголя" та "Терем" (замість нього у Піснях може бути співзвучне "Терен").

В Українських словарях нема відповідного означення для слова "гоголя", що приходить в Щедрівці "По Серед Моря стоїть Гоголя".

Подане в словарях лиш ось що.

Дієслово "гоголіти" значить ― "блестіти, світитися"; "гоголя" = "висока жінка" (гл. Малорусько-Німецький словар Е. Желехівського) Виходило би, що "Гоголя посеред Моря" ― це щось блестячого або високого.

Але мені видиться, що ім'я "гоголя" ― це не Українська ідея, а перейнята, мабуть, Семітська.

Первісне Семітське A-h-l, Арабське 'ahala, ― до того 'ahlŭn, значить : "замешкалі в домі, родина (фамілія)", ― як foemininum : "жінка", "подруга". Крім цього Гебрайське 'ohoel = "дім, шатро, помешкання". 'Oholā (самарійське) = "тота, що має своє шатро (= святиню)".

З отсього порівняння первісних мов виходило би, що слово "гоголя" може означувати : "шатро, хата, святиня", ― зовсім те, що значить у всіх Колядках і Щедрівках дуже популярне слово "Терем", т.є. містична будівля, звичайно на Прадереві серед Моря, або на Рогах містичного Оленя (про це буде окреме дослідження).

А додати належить, що слово "терем" ― це первісне Семітське, а відтак Індоґерманське слово.

Семітське s-h-r, s-h-l, значить "світити, блестіти"; Жидівсько-арамейське tiharā, Сирійське tahră, = "полудне"; Семітське D-h-r, t-h-r, Старосаксонське tir = "splendor, gloria"; Норвезьке tĭr = "отвір для світла".

Подібно, Арабським виразом є Українське слово "хором" (світлиця) ; "храм" (= церква), ― це Арабське Haram = "будівля, святиня".

Отсей, може заобширний, етимологічний додаток не лише, що означує так, як належить вираз "гоголя" і дає зрозуміння Щедрівки "По Серед Моря стоїть Гоголя", але й піде в основу пояснення багатьох Щедрівок.

Семітських, а особливо ж Арабських виразів і образців, здиблемо більше в Українських Колядках і Щедрівках.

А на Тій Гоголі й Утінка сидить.

Утінка — це духова поява в космогонійних Колядках і виступає як Добре Єство вищої якості. У деяких світових космогонійних переказах виступає як Найвище Єство. В дуалістичних переказах виступає як зла сила.

Зауважимо етимологічний перегук в парі "гоголя – утінка". Гоголь (орн.) — "птах Anas clangula", [оголь] — р. гоголь, бр. гогаль, др. гоголь, п.ст. gogle "вид дикої качки", gogolica "водяна курочка, Gallinula chloropus L.", ч. Hohol, Hoholici (топоніми), слц. hohol' "вид качки, Bucefala", нл. Gogolow (топонім), болг. Гоголани (топонім), схв. gogolj (вид водяного птаха)...

А в Саду Саду дай Винограду

Гоголіти — блищати, світитися, зокрема про воду, — неясне. (Етим. сл. укр. мови)

Гоголіти — блестіти, світиться. Вода гоголіє поверх трави. Борз.у. (Словник Грінченка)

Дай угледіла Вона що на Морі Човничок.

Символ Місяця-Молодика в Астральному Небі, що доповнює світну й часову символіку Гоголі.


Мотиви частин Прадерева та інші.

Мотив Прадерева є часом в Колядках лиш посторонньо або натяком наведений; його можна видіти в якімсь предметі, зробленім з Прадерева, або в частині Прадерева (як "pars pro toto"). За такий треба вважати: "Сплавоньки з Трема Вершечками" на "Річеньках" пливучі, (лад II, 6, 7,) — що на них поміщена жива твар; або "Човен Мальований" (лад VI, 2). Мотив Сплавів і Човна — розуміється з Прадерева — маємо спільний з Американськими Індіянськими переказами.