Загадка Колядкової космогонії.
Одною з найцікавіших загадок Колядкової космогонії є походження Чоловіка (людини). Про його Сотворення нема виразної споминки в Колядках.
Приміром після зачину про Райське Дерево далі співається:
Нема в них і сліду подібної ідеї, як в історії біблійній про Сотворення окремо тіла і душі Чоловіка; або хоч би загального переказу про Сотворення Людей Вищим Духовим Єством, як це оповідає богато космогонійних переказів світа.
У мітах Уралалтайських та Австронезьких, ― зближених до Колядкових мітів про Перших людей, ― сказано виразно про зродження Людей з Першого дерева на світі. Але в Колядках нігде про це не говориться, хоч космогонійні Колядки співають про появу Перших людей в подобі Астральних Світил на Райськім Дереві, або у містичних Небесних Святинях (з Райського Дерева).
Пошук розгадки: Українська Місячна мітологія.
Зрозуміння цієї загадки мусимо, послідовно, шукати серед реліґійних та мітологійних ідей Свят Різдва Світа й Щедрого Вечера та Колядок і Щедрівок.
І розв’язка її дійсно там є, тільки не в пракультурнім реліґійнім світогляді народу, а в Місячно-мітологійнім, хоч все-таки в дуже первіснім його вислові. Колядкові перекази про походження Чоловіка є алегорійні, убрані в Місячну символіку і є висловом Місячної мітології, яка в образцях зродження Чоловіка має своє з’ображення.
Українська Місячна мітологія є отсим особливою, що не все відноситься до Місяця як Астральної одиниці, але також до його кружень і перемін в часі чотирьох його астрономійних фаз. Вона бере на увагу його зродження, зріст і розвиток, повну появу на Небі і загибіль.
Місяць – Прадерево – Астральна Трійця.
І так появу Місяця як цілості, як рівнож його появу в астрономійних фазах, лучать Колядки й Щедрівки з Райським Деревом. Тому, що Райське Дерево, ― або Прадерево, ― є перворядним Місячним порухом у світовій і Колядковій мітології, стала поява Першого Чоловіка на землі й поява Місяця на світі зв’язаною з Прадеревом; відтак стали ці обі появи тотожніми; а в розширенні образів стали тотожніми — Українська Астральна Трійця та Перша Рідня.
І всі ті мітологійні образці лучить Український нарід з Прадеревом.
З цих мітологійних поєднаних образів витворився погляд, що Перші Люди зродилися на Прадереві.
Те, що Святочні пісні пов’язують появу Людей з Райським Деревом, — образ зоряного неба (символ Астрального Неба), — перегукується з сучасними науковими теоріями космічного походження життя.
Порівняння: народи Сходу й Полудня.
Не мають ніякого зв’язку з таким світоглядом перекази народів Сходу й Полудня про залежність життя Перших Людей, ― або походження їх, ― від Прадерева.
Історія біблійна.
Історія біблійна про Дерево Життя ставить його як мірило вартості життя людського, залежної від душевної стійності чоловіка, від його вибору добра або зла, життя або смерті; Сотворення ж Чоловіка приписує Найвищому Єствові.
Зродження Людей прямо з Дерева.
Інші міти оповідають про зродження Чоловіка прямо з Дерева.
Міт Індо-іранський. Міт Індо-іранський розказує про походження Людей з андрогінної, — чоловічо-жіночої, — ростини: двох деревин-близнят, ростучих з одного кореня й сплетених з собою, які відтак прийняли людську подобу.
Каяни-Мендуляни з о. Борнео. Аналогійний міт Мендулянських Каянів з острова Борнео оповідає про Перше дерево бамбукове й ростину ротанґ, що доокола нього обвилася, від чого воно виросло до небувалої величини. На нього впало два духи з неба, — чоловік і жінка, — і вони з речовини з того дерева сотворили Перших людей.
Уралалтайці. В Уралалтайськім переказі сказано, що в Почині світа росло одиноке Дерево без конарів [конар — велика гілка дерева]. Воно не подобалося Богові в такім виді і Він сказав: нехай буде на Дереві дев’ять конарів, а при їх насадах нехай буде дев’ять людей, а з цих людей нехай буде дев’ять племен.
Після іншого Уралалтайського міту Син Божий Нумі Торум сотворив людей з верболозу і глини.
З цих мітів не видно ніяких запозичень, ані навіть далеких аналогій в ідеології Колядок про Перших людей. Є деякі зближення ідей, але їх належало би лучити радше з ідеологією племен глибокого Полудня, аніж народів Уралалтайських або Індо-іранських.
Рожа, Птах, Сила Божа і Син Божий.
Так є три образці в Підбірці Колядок про походження людей, ― які схожі з другим наведеним тут Уралалтайським переказом в тім, що говорять про розмноження людей Сином Божим.
Колядки сі є схристиянізовані іменами християнських святих і Марії, Матері Божої та її Сина.
Але поява Сина Божого не є в них християнською, а мітологічною і схожою не на Уралалтайського Нумі Торума, але на Єзидського Шеік Сіна. Інші мітичні додатки приявлюють змішання ідеології Української й Єзидської.
В Колядках сказано, що в мітичній Церкві, — де було Три Гроби: Ісуса Христа, Марії і одного з Святих, — росла над Марією цвітуча Рожа. З тої Рожі вилетів Пташок і полетів попід Небеса; перед ним Небеса отворилися і всі Святі Йому поклонилися. Не є то Пташок — це Син Божий (або сказано — це Божа Сила). І то Син Божий по всім світі і по всім землям людей намножив (множить, або ― Сила Божа людей розмножила).
Або говориться про Три Раї, де лежать Господь, Їх Син та Пресвятая Діва, що є новою думкою.
Порівняння з Єзидською і Християнською ідеологіями.
Рожа символом Прадерева.
Образець дуже нагадує Єзидський міт про Сина Божого в корчі Рожі, що ріс посеред Первісного Моря. В Єзидськім образці Рожа посеред космічного Моря — це очевидно Прадерево; але в Українських Щедрівках буває Рожа також символом Прадерева.
Лиш дуже правдоподібно, що порух Рожі як Райського Дерева запозичений з Полудня.
Рожа як символ невинності.
Вітчиною Рожі є Мала Азія і культура Рожі є дуже улюбленою на Полудні, Рожа є там символом невинності.
Після Полудневих переказів Перші Рожі були білі і вони мали отсю барву доти, доки Єва зберігала свою невинність; колиж вона згрішила, забарвилися Рожі Перший раз червоною краскою. Як символ невинності була Рожа гідним деревом для замешкання Божого Сина, Шеік Сіна, в переказі Єзидськім.
Безперечно, як такий символ невинності росла вона над Гробом Марії після Колядкового переказу й була пристановищем мітичного Птаха, ― Божої Сили, або Божого Сина, ― що розмножив по всім світі людей. Так стала Рожа, посередньо, причиною появи людей на світі.
Інші мітичні задатки.
Є ще якісь інші мітичні задатки в Колядковім міті про Рожу та Сина Божого в ній як творця людей, і навіть можливо, що цей міт є ориґінальної Української концепції.
П. Чубинський записав такий переказ (Труди, т. 1):
Бог сотворив первісно Єву з Рожі і поставив її перед пробудженим зі сну Адамом, питаючи його, чи вона йому сподобалася. Але Адам був невдоволений, що Єва не такого походження, як він, і зажадав іншої. Тоді Бог сотворив йому нову Єву з глини, а тоту з Рожі взяв до Неба. З тої першої Єви народилася Марія.
Винятковість мітологійного видива.
Колядки про мітичного Птаха, що вилетів з Рожі, приявлюють винятковий погляд народу на походження людського роду; такого погляду не висказує він в Колядках ніде більше.
Є тих Колядок замало, щоби зробити висновок про його загальність.
Множення визнавців віри.
А при тім могла б переважити в них християнська ідеологія, так, що насувається думка, що вираз про намноження Сином Божим людей відноситься до поширення по світі визнавців Христової віри.
Старовіцькі традиції Почину Світа.
Як би не було, а порух Птаха з Рожі нагадує Старовіцькі традиції про творчі Духові Єства з Почину Світа на Райськім Дереві.
Інший світогляд про походження Людей.
Колядки про Перших Людей.
З другої сторони стоять супроти цих Колядок три богаті на відміни Підбірки Колядок:
- Про Первовічне Дитя (хлопчика); про мітичного Молодця на Первовічних Водах (космічних струях).
- Про Первовічне Дитя (дівчатко); про Первовічну Дівчину-відданицю, про Дівчину-матір та про Першу Людську Пару.
- Про Першу Людську Рідню.
Ці Колядки заступають зовсім інший, ― ніж у Колядках про Рожу і Птаха, який з неї вилетів, ― світогляд народу в питанні про походження Людей.
Цей світогляд є вправді неясний, повний мігологійних символів і відірваний не тільки від дійсного світа, але й від своїх первісних мітичних основ (і тому якраз є неясний).
Австронезькі ідеї: Місячний Прачоловік.
Та, як попередньо давали нам пояснення невиразних мітологійних Українських образців реліґійні й мітологійні ідеї народів Австронезських, так і тут стають вони нам у пригоді і вказують на основу, на якій збудовано ідеологію цих Колядок про Перших Людей.
Особливо служать нам до такого пояснення міти жителів острова Ніяс про Першого Чоловіка. Цікаві вони тим, що криється в них ядро переказів про Місячного Прачоловіка, поширених у східно-полудневих областях Океанії і аж по східну Австралію.
Міти з о. Ніяс про Першого Чоловіка.
Є на острові Ніяс два види мітів про походження Першого Чоловіка.
Дуалістичний міт.
Один міг би бути первісним зразком космогонійних мітів з матеріалістичним світоглядом, бо оповідає про походження Перших двох духів, – Доброго і Злого, – та про походження Першого Чоловіка з насіння двох Первовічних Дерев, зроджених космогонійним хаосом. Одно зродило Чоловіка, але без життя і без мови. Найвищий дух Lowalangi дав йому життя, але він умер. З його серця виросло знов Дерево й видало Золоті Овочі, а з них виріс один Чоловік; один з Богів зробив його Чоловіком, другий ― дав йому душу; від нього походять всі люди.
В цім міті суть задатки символіки Ніяського міту другого і первісні Астральні порухи, з якими злучено походження Першого Чоловіка; в нім криються глухі відгомони тих самих образів, якими визначуються і Колядкові космогонійні образці про Первовічні Дерева (два), про Духові Єства над ними, та про появу Людей на Райськім Дереві.
Але цей міт своєю дуалістичною закраскою та нерозвиненням мітичних образців виглядає зіпсутим переказом первісного міту жителів Ніяс. Цей другий міт має дуже багато з образів, розсіяних в Українських космогонійних Колядках.
Первісний міт.
Найвище Єство Uwu Lowalangi, високий Luo Zaha, купаючися в чистій як скло кирниці, взяв кулак землі завбільшки яйця, зробив з неї фіґурку Предка... Приложив до своїх уст, подихом своїм натхнув і той заговорив сейчас як Чоловік, як Дитина. Цей Перший Чоловік ― Tuha Sihai ― помер бездітно; але з його серця виросло Дерево, від якого походять тисячі людей. З його правого ока утворилося Сонце, з лівого ока ― Місяць, які мали стати вказівками життя для нових людей.
Ой ходив ходив Місяць по Небі
Ой ходив-ходив Місяць по Небі
Ой шукав-шукав Ясної Зорі
Ой Зоро-Зоро моя Зорице
Ой ходімо ми Бога шукати
Бога шукати людей спасати
Що вони Тридцять Літ у Неволі пробували
Та Білого Світа і Праведного сонечка не видали
Тай Празника Святого Різдва й Великодня не знали.
Порівняння Мітів Колядкових і з о. Ніяс.
Купіль Бога з творчими замислами.
Маємо в цім міті і пояснення Колядкової мітичної Купелі Господа з творчими Його замислами.
Є з Господом в Купелі і Перший Чоловік, Предок народу, якого представляє в Колядках один зі Святих.
Райське Дерево, Перші Люди і Астральна Трійця.
На Райськім Дереві в Колядках появляється Перша Людська Рідня, наче і воно виросло з серця Предка народу.
І є в цім міті пояснення Українського мітологійного образця Христа з Астральною Трійцею у ріжних відмінах, ― автохтонна (самородна) переробка Українська, ― а може й пояснення мітологійної появи Єгипетського Горуса з Сонцем і Місяцем в очах, та статі Христа з Сонцем і Місяцем на раменах у переказах Фінських.
Але надівсе дає нам цей Австронезький міт розв’язку Колядкових образців про появу Перших Людей на Землі:
- чи появи малого Дитяти між двома Райськими Деревами, або під Райським Деревом, що нагадує появу Австронезького Першого Предка — Дитяти в руках Творця;
- чи появу Дівчини або Парубка в Човні (=Колисці) на Первовічних Водах;
- або Першої Рідні на Райськім Дереві, ще й до того в Астральній подобі, яка нагадує Австронезькі Золоті Овочі на Первовічнім Дереві (що проявляє ідею Астрального Збору та Різдва Світа як Астральних Жнив.)
Аналогії Місячних порухів.
Але передовсім є аналогія у Місячнім порусі первісного переказу мешканців острова Ніяс.
Цей порух розвинувся своєрідно в Колядкових переказах, бо приявлює там усі переміни Місяця в його чотирьох станах, а відтак його появу в Астральному Зборі (Трійці) — чого нема в переказі Ніяськім.
Але Місячно-мітологійна основа є в Колядках і в Ніяськім міті тота сама.
Цей другий міт жителів Ніясу вважає дослідник Австронезької мітології, Доктор Вільгельм Шмідт, образцем Місяця-в-повні.
Tuha Sihai, бездітний, є Місяцем-у-повні. Без голови, рук і ніг, ― сам тулуп, — він паде і гине. Демон відтяв йому голову і члени, він зникає чим раз більше. З його трупа виходять зароди всього злого (так сказано в міті) і духи хворіб.
Але відтак виростає з темного Місяця новий твір, дерево Тоrа’а, зростаючий Місяць, і це є правдивий Перший Чоловік: довгий і простий, від котрого походять всі люди.
Міт Ніясів є ориґінальний після спостережень Д-ра В. Шмідта в цім, що в Місячній своїй символіці держиться лиш образа Місяця-в-повні і навіть ріжниці між ясним і темним Місяцем не зазначує.
З цієї точки погляду, не давав би цей міт широких аналогій до образців Колядкових. Але Місячно-мітологійні образці кружень і перемін Місяця не є чужі жителям Австронезьких островів і цими образцями доповнюються Українські Колядкові аналогії з Австронезькими.
Так говорить Д-р В. Шмідт про Місячну мітологію Тоба-Батак-ів, що в них є трояке відріжнення Місяця: ясного в Повні, темного на Новю і змінчивого Місяця першої і другої четвертини; зовсім так як в усіх Колядках і Щедрівках.
(За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.)
Стежки до листків про Українські традиції.
Колядки як Українські релігійні роздуми про Бога.
Традиції Батька.
Коляда і Великдень: Різдво і Відродження Світа.
Гаїлки-Великдень: Українське Свято Відродження Світа. (Вибір Пісень)
Про Українські назви місяців Марець і Май.
Еротичні містерії, тиждень від Катерини 7.12 до Калети — Передріздвяний Святочний час.
Еротичні містерії, Калета 13.12 — Передріздвяний Святочний час.
| 
