Непорушна дружба

Вперше думу опублікував відомий вчений М. Возняк у 1928 р.:-) Друкується за виданням: Украинские народные думы. 1972, с. 71—72.

Килиїмське поле — місцевість біля міста Кілії (за народною вимовою — Килия), розміщеного на Кілійському рукаві р. Дунай, захопленого турками і перетвореного ними в фортецю. Тепер К і л і я — районний центр Одеської області.

Козак запоровський — неточно зроблений записувачем вислів: "козак запорозький".

Вперше надруковано в зб.: Записки о Южной Руси, т. I. СПб., 1856, с. 14—19.

Подається за першодруком. Це один із ширших варіантів думи, головним героєм:-) яких є козак Голота.

Дума про козака Голоту записана в шести варіантах. У збірному образі козака Голоти (нетяги, летяги) втілені:-)) кмітливість, мужність, оптимізм і сила рядового козацтва.

Гординський шлях — дорога через територію, що контролювалась і була під владою Орди (Гординське поле). Очевидно, і назва походить від слова "орда", що в деяких місцевостях вимовлялось як "горда").

...А третя й на хлів незгожа.— "Уже й закинуть не способна",— пояснював співак, тобто нею й дірки в стрісі не прикрити.

Січ — осередок українського козацтва, де воно організовувалось як військова сила протягом XVI—XVIII ст. (до 1775 р., коли Запорозька Січ перестала існувати:-). Січ була опорою українського народу в боротьбі проти феодально-кріпосницького гніту та іноземних загарбників. Спершу Запорозька Січ знаходилась на острові Токмаківка в нижній течії Дніпра, з кінця XVI до початку XVIII ст.— на острові Базавлук (Чортомлик).

Цецора — село поблизу Ясс в Румунії, відоме поразкою польсько-шляхетського війська в битві з турецько-татарськими військами в 1620—1621 рр. Під час бою тут загинув М. Хмельницький, батько Богдана Хмельницького, а останній потрапив у полон.

Царгород, Царград — давня слов'янська назва Стамбула, кількавікової столиці Туреччини і великого торгового міста, де в XV—XVII ст. вівся продаж захоплених у полон невільників.

Корець — містечко на Новоград-Волинщині.

Межиріччя — населений пункт на Волині.

Одна з копій "Повестей" позначена 1805 р. Записувач дум надав ряду слів російських:-) форм, що в даній книзі не відтворюється:-)), проте лексика зберігається повністю. В третьому від кінця рядку в дужках подано нерозбірливо написане слово, яке П. Житецький прочитав як "лицаря да".

Образ отамана Матяша — збірний, епічний. Його, як досвідченого старого воїна, дума протиставляє легковажній необстріляній молоді — бравославцям-небувальцям. Словом "бравославці" тут означено молодих козаків, що хизувалися своїм становищем, красувалися (бравий — гарний, красивий) козацькою славою, хоч ще й не мали для цього достатніх підстав.

Устя Самари — Богу— йдеться про місцевість, де впадає річка Савранка (за народною вимовою — Самарка) в Південний Буг.

Семенів козацький ріг— один із півостровів у Південно-Бузькому лимані поблизу Дніпровського лиману.

Кайнарська долина — існує думка, що назва відноситься до низини при впадінні річки Савранки в Південний Буг. Проте є назва річки Кайнара, яка впадає в р. Реут, притоку Дністра.

Отаман Матяш... // Шість тисяч турок-яничар побіждав...— епічний прийом гіперболи, яким народна творчість характеризує воїна-богатиря, лицаря.:-)

Вперше надруковано в "Записках Юго-Западного отдела ИРГО за 1873 г.", т. I. К., 1874, додаток "Ноты к думам и песням, исполняемым О. Вересаем".

Подається за першодруком.

Від різних кобзарів протягом 1805—1900-х рр. записано дев'ять варіантів цієї думи, одні з яких змальовують смерть Федора Безродного в бою, інші — від несподіваного нападу "безбожних ушкалів", тобто турецьких яничарів, на нього і джуру, коли вони "понад сагою Дніпровою" "обід обідали".

Федор безродный — епічний персонаж дум.

...много війська... через мечу положено — багато війська загинуло від меча в бою.

Військо дніпрове — тобто козацьке військо, запорозькі козаки.

Базалуг — йдеться про Базавлук, праву притоку Дніпра поблизу м. Чортомлика (нині — в районі м. Нікополя), а також острів під тією ж назвою в місці впадіння притоки в Дніпро.

Подається за першодруком.

В думі знайшла відображення ідея покарання за порушення усталених традицій (в даному разі — самовільний вступ до охотного — добровільного — війська всіх трьох братів, що суперечило звичаю: один повинен був лишитися на господарстві; зневажання благословення батьків, порушення забобонного релігійного марновірства:-)), характерного для пригнічених мас:-)) феодальної доби:-).

Дума відома в десяти записах, найдавніший із яких — 1805 р., а найновіший — 1930-го. Всі варіанти близькі сюжетами.

Криниця Салтанка — джерело на березі річки Салтанки.

Не єсть то нас куля яничарська постріляла, // А єсть то нас та й отцева молитва покарала — відгомони язичницької віри:-)) в магічну дію:-) слова, що вилилася в форму:-)) християнсько-релігійної моралістичності:-).

Друкується за автографом. (Архів Географічного товариства СРСР у м. Ленінграді, ф. 31, опис 1, од. зб. 25, с 97—100).

Кодима (Кодина) — права притока Південного Бугу.

Подається за першодруком.

Дума відома в кількох записах.

Пристань Козловська — пристань у місті Козлові, нинішня назва — Євпаторія.

Вперше надруковано в кн.: Исторические песни малорусского народа с объяснениями Вл. Антоновича и М. Драгоманова, т. I. К., 1874, с. 90.

Подається за першодруком.

Вперше надруковано в ж. "Народна творчість та етнографія", 1964,:-)№ 4, с 76—78 (з мелодією).

Друкується за автографом.

Невільницький цикл дум нараховує близько 20 варіантів, які, розходячись сюжетно, в сукупності яскраво змальовують тяжку біду козаків, що попадали в турецький полон, і тисяч людей, захоплених татарсько-турецькими наїзниками в ясир. З винятковою емоційністю в них висловлена туга за батьківщиною, протест проти загарбників та прагнення до свободи.

Друкується за виданням: Ф. М. Колесса. Мелодії українських народних дум. К, 1969, є. 270—272 (мелодія — на с. 131—139).

Записано від різних кобзарів та лірників близько 10 варіантів цієї думи і кілька уривків.

Сюжет думи про Марусю Богуславку широко використаний в літературі та мистецтві, її героїня:-) — взірець мужньої жінки-патріотки:-), що і в чужому оточенні знаходить можливість виконати свій обов'язок перед народом.:-))

За своїми художніми якостями дума належить до найдовершеніших творів укр. нар. епосу.

Опублікував її П. Житецький у кн.: Мысли о народных малорусских думах. К., 1893, с. 221—224.

Подається за виданням: Думи, 1969, с. 70—73.

Дума належить до найдавніших в укр. нар. епосі.

Твір дійшов до нас у чотирьох записах.

Алегорія думи виникла внаслідок нападів на українські землі турецько-татарських наїзників, які забирали молодь в ясир, продавали на невільничих ринках, за великі викупи звільняли з неволі і т. п. Дума мобілізувала:-) козаків до боротьби з нападниками, які замірялися на мирні міста і села, де проживали рідні козаків-воїнів, закликала їх до походів з метою звільнення невільників.:-))

Опубліковано в ж.: "Народна творчість та етнографія", 1963, № 3, с 103—104.

Досі твір відомий в цьому єдиному варіанті, хоч пісня про полонення Коваленка була поширена по всій Україні.

Подається за першодруком.

Коваленко — поетичний персонаж пісень і даної думи.

Пас дорогий — подарунок султана своєму підлеглому, вияв султанської ласки.

Очаков, Кизикермень — турецькі фортеці того часу.

Вперше варіант цієї думи надруковано в 1853 р. в "Памятниках II отделения Академии наук", XVI, СПб, 1853, с. 253—254.

Друкується за виданням: Українські народні думи та історичні пісні. 1955, с 37—38.

Вперше надруковано в ж. "Україна", 1924, № 1—2.

Друкується за виданням: зб.: Думи. 1959, с 159—161.

У думі відображено справжні події — революційний виступ селян села Великі Сорочинці в грудні 1905 р., учасником якого був і автор думи, за що він і його родина переслідувались властями.

Нумо у гості гостювати, пристава визволяти...— Йдеться про звільнення волосного пристава та урядника с. Великі Сорочинці, заарештованих повсталими селянами.

Друкується за виданням: Українські народні думи та історичні пісні. 1955, с. 313—315.

У думі йдеться про каральні наїзди козаків для розправи з повсталими селянами Великих Сорочинців.

Усі люди союз собі великий мали... — вказівка на організований революційний виступ сорочинців.

Орудія оружили... — неточність, бо гармати були не в загоні Барабаша, а в козаків Филонова.

Думу склали в 1923 р. кобзарі С. Пасюга з с. Борисівна, Бєлгородської області, П. Гащенко з с. Костянтинівка, Краснокутського району, Харківської області, та Г. Цибка з Запорізької області.

Друкується за виданням: Українські народні думи та історичні пісні, 1955, с 349—356.

...на Київ з Скоропадським суне німців сила... — навесні 1918 р. німецько-кайзерівські окупанти поставили поміщика П. Скоропадського гетьманом України, однак у грудні того ж року він змушений був зректися влади і втік за кордон.

...в городі Половенці, де заводи Брянські... — На місці села Половенці, де були Брянські заводи, виріс сучасний Дніпропетровськ.

Денюка — генерал царської армії Денікін, що з допомогою Антанти в 1919 р. організував контрреволюційний похід проти Радянської Росії. Після розгрому його армії на Північному Кавказі втік за кордон.

Чонгар — півострів на Сиваші, де в 1920 р. укріпились білогвардійські війська Врангеля, штурмом розгромлені Червоною Армією:-) в листопаді того ж року.

Богунці — Перший Український повстанський полк ім. І. Богуна, сформований М. Щорсом, що своїми героїчними подвигами в боях за Радянську владу на Україні здобув невмирущу славу.

Перекоп — йдеться про Перекопсько-Чонгарську операцію в листопаді 1920 р., очолену М. Фрунзе, під час якої було прорвано оборону врангелівців, так званий Турецький вал, а далі звільнено Крим і завершено розгром врангелівщини.

Вся Росія тут зібралась... // Щоб вступитись за Комуну, за Радянську Україну! — дума відзначає роль дружби й братерства українського народу з російським, велику допомогу Радянської Росії в боротьбі за утвердження Радянської влади на Україні.

Створена в 1953 р. в Києві учасниками самодіяльного ансамблю кобзарів.:-))

Вперше надруковано в зб.: Українські народні думи та історичні пісні. 1955, с 561—564.

Подається за цим виданням.