Павло Дворськийumka.com.ua Перейти до списку пісень >> Альбоми: Так починається кохання (2002) Молода мелодія (2003) Смерекова хата (2004) Кольори любові (2006) Будуймо храм (2007) Щастя моє (2007) Танґо Народився: 01.02.1953 БіографіяПавло Дворський народився 1 лютого 1953 р. у мальовничому селі Ленківці Кельменецького району Чернівецької області, є уже легендарним співаком (тенор), композитором та Народним артистом України. Відомо, що він народився у селянській родині. Його батько – Ананій Кирилович (1915-2005) і мати – Вікторія В'ячеславівна (1923-2007). З 1960 до 1970 р. – навчався у Ленковецькій середній школі, яку закінчив із золотою медаллю, паралельно із 1962 р. – навчався у музичній школі в райцентрі Кельменці Чернівецької області. Пізніше – закінчив музичне училище у Чернівцях, у 1976 р., вокальне і хорове-диригентське відділення, а у 1994 р. – Львівську консерваторію. З 1971 до 1973 рр. – служив у війську в Угорщині. У 1976 р., після закінчення Чернівецького училища Павла Дворського запросили до вокально-інструментального ансамблю "Смерічка", де він працював разом із Назарієм Яремчуком та Левком Дутковським. Саме там і познайомився зі своєю майбутньою дружиною – Світланою. У 1979 р. у репертуарі "Смерічки" з'явилися перші пісні Павла Дворського "Стожари" і "Маки для сина". Значну роль у його творчому становленні відіграла зустріч та знайомство з геніальним українським композитором – Володимиром Івасюком. З історії відомо, що Павло Дворський мріяв стати оперним співаком, але мелодії Володимира Івасюка cповна заполонили його душу. Справжня популярність прийшла до нього у 1985 р., коли відомий український співак Назарій Яремчук почав виконувати його пісні: "Смерекова хата" і "Писанка". Пізніше, вже у 1989 р. Павло Дворський зайняв 3-тє місце у жанрі поп-музики на першому фестивалі "Червона рута" у Чернівцях, а студія Львівського телебачення відзняла сольний відео-альбом Дворського. У 1994 р. після закінчення Львівської консерваторії Дворський записав 2 магніто-альбоми: "Горнусь до тебе, Україно" і "Товариство моє". Того ж року він був удостоєний високого звання Народного артиста України. Влітку 1996 р. – розпочав роботу над своїм першим диском "Автографи любові". У 1997 р. українська діаспора за внесок у національний рух нагородила його "Лицарським хрестом слави", а наступного року лицарський орден Архистратига Михаїла удостоїв його лицарським титулом. У 1999 р. – було створено наступний альбом співака "Забута ікона", а сольну програму "Почуття" на сцені палацу "Україна" у Києві Павло Дворський виконав у супроводі естрадно-симфонічного оркестру. У 2000 р. у світ вийшло ще 2 диски Павла Дворського – "Будуймо храми" і "Буковинське танго". У 2003 р. Павла Дворського указом Президента України було нагороджено орденом "За заслуги" ІІ ступеню. Упродовж 1976-2005 рр. Павло Дворський – був солістом Чернівецької філармонії. Лише у 2005 р. розпочав власну сольну кар'єру. З роками його пісня "Стожари" стала улюбленим народним шлягером. Загалом, у концертному репертуарі цього співака і композитора нараховується понад 120 творів. Відомо, що співак професійно грає на баяні, губній гармошці, акордеоні, дримбі і трубі. Відомими стали численні концертні програми Павла Дворського: "Горнусь до тебе, Україно" (1994), "Буковинське танго" (1998), "Почуття" (1999), "Стожари" (2001), "Товариство моє" (2003), "Тридцять пісенних сходинок" (2006), "Щастя моє" (2012) у Національній Львівській Опері і творчі звіти перед земляками. Заслугою творчості Павла Дворського є те, що він опирався на народну творчість, український мелос, саме це власне і було важливим фундаментом для його творчості. Митець – це яскрава особистість і творча індивідуальність зі своїми неповторними особливостями. Будучи уродженцем Буковини, Львів – це єдине місто у світі, якому Павло Дворський присвятив свою пісню – "Кохання у Львові". Відомо, що першим навчальним закладом, куди він вступив – це була Львівська політехніка. Павло Дворський є лауреатом премії імені Кузьми Галкіна (1987), фестивалів "Червона рута" (1989), "Пісенного вернісажу" (1990), дипломант Міжнародного фестивалю сучасної пісні "Шлягер року" (1996), "За вагомий внесок у розвиток естрадної пісні" (2000). У його мистецькій колекції нараховується багато нагород та відзнак. Він також є почесним громадянином міста Чернівці. Маестро відзначив своє 60-річчя у 1976 р. на тій сцені, яка стала для нього першою професійною, коли після закінчення музичного училища став солістом "Смерічки", - у Чернівецькій філармонії. Відомим є те, що разом з Чернівецьким філармонійним оркестром він часто виступав в Італії. За його визначенням: "Буковина – моя колиска, перші кроки у творчість, зрілість. Для мене материнська світлиця, батьківський поріг – не просто слова чи навіть образи, а те цілюще джерело, звідки черпаю силу і наснагу". Павло Дворський – багатогранна особистість, оскільки митець професійно грає на акордеоні, трубі та гармошці. Крім того, він також – майстер спорту України з настільного тенісу (2003 р.), оскільки брав участь у турнірах в Україні, Росії, Молдові та Естонії, має перший розряд із футболу. Його сини – Павло і В'ячеслав продовжують пісенні традиції, поєднуючи кар'єри співаків та юристів. З історії відомо, що Павло Дворський гастролював зі своїми концертами в Італії, Німеччині, Чехії, Румунії, Росії, Австрії, Польщі, Франції, Канаді, США, Австралії та навіть у Індії. Павла Дворського називають легендою і совістю української пісні. 1 лютого 2023 р. співак урочисто відзначив свій 70-річний ювілей. З цієї нагоди ювіляр написав на своїй фейсбук-сторінці і зазначив: "Пролетіли, як одна мить, 70 років життя. Ці роки були наповнені любов'ю до рідного краю, милої серцю України, до своєї родини і, звичайно, прихильників та шанованих друзів". Його закликом для нащадків можуть були слова з відомої пісні: "Товариство моє, Вже той час настає, Коли треба зібратися в коло, І сказати усім, Що будуємо дім, Де неволі не буде ніколи"; "Товариство моє, Вже той час настає, Коли треба зібратися в коло, В нас єдина мета – Україна свята, Нездоланна ніким і ніколи."
Виправлення та доповнення
ПРАВИЛА!
ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/persons/15.html |
|