Вічність

Не могили в степу,
Запорожці на чайках пливуть,
Сивим рево, як сум кошовий,
Щось не весел...
Після бою важкого вертають, мабуть,
Що не маючи весел, не маючи весел,      |
То не маючи ж весел - мечами гребуть... | (2)

Море дивить вали, мов коней норовистих,
І на гребінь новий підійма, підійма...
І гребе товариство, гребе товариство,   |
І не зна товариство, що Січи нема...    | (2)

З яничарських морів
До стражденного рідного краю
По чумацькому шляху,
По сонцю звіряючи путь...
Все гребуть і гребуть,                  |
Пливуть, пливуть і не знають,           |
Що уже ж не на Січ,                     |
А у вічність гребуть...                 | (2)

Поділитись сторінкою: