Ой в Чистім Полі на Оболоні

Колядка стародавня: Українське Різдво Світа.

В Чистому Полі Сам Плужок ходить.

Загадав Приймак Плужком орати.

Та наставляв Женців Хлопців-Молодців.

Самогуртування: статеві, вікові та станові гурти.

В Колядках і Щедрівках є образці статевих гуртів молоді та вікових відділів молоді і старших людей. Є там спомини про

• вандрівні й осілі гурти Хлопців-Молодців (вандрувати = бродити, блукати) - Й а в Лісі в Лісі й а в Медоборі;
  
• гурти для реліґійної пропаганди (типові гурти пізніших Колядників);
  
• вандрівні гурти для полагодження економічних справ (гурти "Купців");
  
• гурти спеціальних ремісників, працюючих удома для родини;
  

  гурти фахових рільних робітників обох полів, працюючих окремо - Ой в Чистім Полі на Оболоні,
  

• гурти працівників старших;
  
• гурти мужви зі схильністю емансипувати себе від жіноцтва задля ідейних цілей — і такі ж
  
• гурти задля емансипації чисто статевої (безперечно пізніші, в округах, де вибивалася на верх матеровлада);
  
• гурти боєві і козацькі.
  

Всі оті гурти уложилися в пам'яті народу неначе ступінь за ступенем в міру культурно-історичногої еволюції — і приявляються нам сьогодня у відповідній культурно-історичній характеристиці.

Таке самогуртування народу в статеві, станові та вікові гурти лежало безперечно в засадах Старовіцького суспільного світогляду Українського народу, а не було ділом припадку. А що воно перейшло було в суспільну норму, свідчать про це Колядки й Щедрівки, які згадують часто про установу Трьох Сел на Україні і дають докази, що були вони не тільки в Старинні часи, але перетривали до новішої доби. Були це окремі села: Старих людей, Молодців (Парубків) і Дівчат.

(Самогуртування: У праці Кс. Сосенка вжито "гуртуванняся", що відповідало б "самоорганізації" в сучасній науковій термінології. Самоорганізація як явище є предметом вивчення окремої сучасної науки — синергетики. Доречно говорити про етнологічну синергетику.)

Є таких Колядок і Щедрівок про Три Села більше, та з образцями не однакової культурної доби, що якраз свідчить про колишню довготривалість тої суспільної установи.

Схильність до народних чи племінних зборів. Оця дуже цікава Староукраїнська суспільна проблема варта всестороннього опрацювання; відкладемо її до ширшого розглянення при розділі про Щедрівки, бо найбільше на цю тему є Щедрівок; а тут рад би я дати вибрані приклади з Колядок і Щедрівок, щоби удовіднити, що

тенденція народних чи племінних зборів, а вслід за тим і свято всенародного Збору на Україні , — яке треба розширити, окрім збору Різдвяного й Богоявлінського, і на Великодній, — має в основі дуже поважні етно-культурні задатки — і від них зачинаючи, треба би ці Свята поясняти.

Бо — і зараз Українські всенародні святочні (церковні) збори, приміром Різдвяні, Йорданські й ін., мають давнє етно-суспільне забарвлення: загального збору поодиноких статевих гуртів і вікових відділів віку. Хто не довіряє, нехай придивиться до збору народу в великі свята по всіх церквах на Україні: нарід стоїть там самочинно поділений: по правій руці — на переді діти-хлопчики, за ними підростки, відтак старші господарі, за ними молодші господарі, а далі гурт парубоцтва; по лівій руці — на переді дівчатка-недолітки, за ними дівоцтво, за дівоцтвом бабусі (звичайно біля лавок), а в "бабинці" матусі та молодиці з маленькими діточками на руках.
Такий Старовіцький лад є без виїмку по всій Україні, і нема цього у ніяких інших, т. зв. Індоєвропейських, народів, що окружають Українців. Щось подібного знаходимо у Жидів в їх Святинях, де чоловіки в часі богослужень займають долішню наву Святині, а жіноцтво перебуває на горішніх її поверхах. Гуртовий статевий поділ є і в Турецько-Арабських Святинях.

Праісторичність і містика самогуртування. Майже всі Колядки і Щедрівки на тему вікових і статевих гуртів відзначуються Місячно-мітольоґічною символікою, що є характеристикою старинности тих Пісень тай цієї теми. Через оцю мітольоґічну закраску набирає і сама тема мітичного значення, що однакож не відбирає їй значення реальної традиції, а за те окружує її німбом Святости і творить з неї окремий об'єкт шанування й скріплює її повагу. Але все те вказує, що традиції ці не історичні, але праісторичні.

Це стверджую, супроти того, що дехто з Українських істориків видить у Колядках про більші молодецькі гурти ("700 молодців") — спомини історичних військових орґанізацій, буцім-то зорґанізованих військових полків, готових до найму. Забарвлення цих Колядок є може пізніше, але воно не затирає в них Старинних традицій.

Статеві гурти для рільних робіт: пракультурні образці. Дуже багато Колядок співає про статеві гурти Молодців і Дівчат, окремо з'орґанізованих для рільних робіт.

Звертають увагу Колядки, де співається про гурти самих Хлопців; так неначе б був час, коли Дівчат держано безоглядно вдома, або ізольованими гуртами, не пускаючи їх навіть на конечні господарські роботи.

Та наставляв Женців Хлопців-Молодців

Колядки чи Щедрівки, в яких співається про робітничі гурти, збирані згідно полів і працюючі поруч себе, роблять вражіння пізніших культурно.

IV.


Що в Полі-Полі близько Дороги


Ой там N.N. Арлами оре


Арлами оре Стрєлкою сєє


Стрєлкою сєє Лучком валочить


Лучком валочить да й Бога просить


Й уради Боже, Жито Густеє


Жито Густеє Каласистьоє


Поставим Женцуов Семсот Маладцуов


Нажнемо Куопак 'к на Небі Зуорак


Поставим Стажок Залатенький Вершок

Образець очевидячи пракультурний: стрілецтво покривається з первісним рільництвом. Стрілець сіє зерно при помочи стріли як копача, волочить, — засуває засіяне, — лучком. Первісне, степове, поле орали Вірли своїми міцними кігтями, присідаючи серед Степу. Золотий Вершок мабуть натяк на Місяця.

Вислів "Сімсот Молодців", попри Місячну символіку, все-таки говорить про великий гурт робітників, самих Хлопців, які очевидно заступали в рільній роботі жіноцтво в ці первісні часи, коли може й не було конечної потреби послугуватися жіноцтвом, — або, коли жіноцтво верховодило.

Дальші дві Колядки потверджують попередню кінцеву заввагу:

V.


.................................


Ой та ще будем Бога просити


Бога просити Женців збирати


Зберемо Женців Сімсот Молодців


Гей то Молодці Добиранії!

VI.


.................................


Зберемо Женці Женці-Молодці


Самі Молоді Молоді Хлопці





(Слово "женці" неоднозначне: женці — парубки для оженіння, женці — ті, що жнуть у полі. Обидва смисли переплітаються.)

(За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.)

Листки з приводу цієї Пісні:

• Українське Свято Воведення 4.12 - Передріздвяний Святочний час.
  
• Св. Микола 19.12 – Народний речник перед Богом і Прадід.
  
• Українська Астрально-мітольоґічна реліґійна концепціяр.
  
  
• Бог, Різдво Світа, Дідух і Лицарі.
  
• Традиції самогуртування: Cвятий Збір.
  
  Самогуртування: статеві, вікові та станові гурти.
  Статеві гурти для рільних робіт: пракультурні образці.