Юрій Гуляєв

надав Микола Рудаков

Біографія

Матеріал з Вікіпедії:

Юрій Олександрович Гуляєв народився 9 вересня 1930 року, у Тюмені — оперний та естрадний співак (ліричний баритон), композитор, народний артист СРСР (1968)

У 1954 році закінчив Уральську консерваторію (Свердловськ, нині Єкатеринбург) за фахом співу Ф. І. Образцовської. У різні часи співав у Свердловському, Донецькому та Київскому оперних театрах. С 1975 року — соліст Великого театру. У своїх сольних концертах виконував як арії з опер, так і романси, народні пісні.

Найбільш вдалі партії — Жермон, Онєгін, Валентин ("Фауст"), граф Ди Луна ("Трубадур"), Фігаро ("Севільський цирюльник"). Найбільшу популярність отримав як естрадний співак. Візитна картка співця — пісні "Знаете, каким он парнем был?", "Твоя нежность", "Созвездие Гагарина" Олександри Пахмутової та Миколи Добронравова, "Русское поле" Яна Френкеля та Інни Гофф, "На безымянной высоте" Веніамина Баснера та Михайла Матусовського, "Києве мій" Ігора Шамо та Дмитра Луценка. Гуляєв з величезним успіхом також співав російські народні пісн "Из-за острова на стрежень" та "Вдоль по Питерской", "Метелица", "Утёс". Написав низку власних пісень, одна з яких — "Желаю Вам" (на вірші Роберта Рождественського).

Голос Гуляєва — лірико-драматичний баритон, дуже м'який, тембристий, глибокий та об'ємний, з крупною вібрацією. Голосознавство надто природне, рівне, кантилена затяжна. Улюблена манера співу — заглушеним, затемненим, матовим звуком, з потужною динамікою. У 1970-ті роки СРСР надто успішно та інтенсивно опановував космос, імена космонавтів були на слуху, вони ставали національними героями, такими ж популярними та шановними як найвище начальство КПРС. Космічні подвиги наділялися у віршовану та музичну форму. Саме Гуляєв у співробітництві з О. Пахмутовою та М. Добронравовим підносив космонавтів. Романтичний та мужній спів вдало гармоніювало зі зовнішнім обліком співака — високим, потужним, з мужніми але м'якими рисами обличчя, з особливою, привабливою усмішкою, яку називали гагарінською.

Помер від нападу астми. Похований на Ваганьковському цвинтарі, дільниця № 1. 23 квітня 1986 року у, Москві).

Нагороди

• 1959 — золота медаль Всесвітнього фестивалю молоді та студентів (номінація — сольний спів). Відень
• 1960 — заслужений артист Української РСР
• 1965 — народний артист Української РСР
• 1968 — народний артист СРСР
• 1971 — орден Трудового Червоного Прапора
• 1975 — Державна премія СРСР
• 1975 — орден Дружби народів
• 2005 — Почесний громадянин М. Тюмені