Ой зза Гори зза Лиману Вітер повіває

Ой зза Гори зза Лиману Вітер повіває
Кругом Січі Запорізької москаль облягає 
Облягає москаль Січу табором стали
Вони свого генерала три дні ожидали
Метнулися по куренях запасу шукати
А московська вся старшина церкви оббирати
Тай беруть срібло беруть злото ще й воскові свічі
Зостаєцця Пан Кошовий з Писарьом в Січі

Ой встань Петре ой встань Батьку просять же нас люди
Як станемо на гряниці по прежньому буде
Як станемо на гряниці та впросим царицю
Щоб віддала степи вільні по прежню гряницю

Не на те ж я вражий син москаля зібрала
Щоб Степ Добрий Край Веселий назад повертала

Ой встань Петре ой встань Батьку що ж ми наробили 
Що Степ Добрий Край Веселий тай занапастили

Одна хмара зза Лиману а другая з Поля
Заплакала Україна така її Доля
Тай заплакала Україна така її Доля

ВІДМІНА:

Ой з-за Гори з-за Лимана Вітер повіває
Кругом Січі запорозькій москаль облягає.
Облягає Москаль Січі таборами стали,
Вони свого генерала три дні дожидали.
Шатнулися по курінях запасу шукати,
А московська вся старшина церкви обдирати.
Та беруть срібло, беруть злото, ще й воскові свічі,
Зостається пан кошовий з писарями в Січі.
Ой устань Харку, устань батьку, просять же нас люде,
Як станемо на границі, по прежньому буде.
Як вийдемо на границю, та впросим царицю,
Щоб оддала степи вольні по третю границю.
Та не на те-ж, вражі сини, москаля зібрала,
Щоб степ добрий, край веселий назад завертала.
Ой устань Харку, устань батьку, що-ж ми наробили,
Що степ добрий, край веселий тай занапастили!
Та тече річка невеличка зпід білої кручі,
Заплакали Запорожці від цариці йдучи.
Встає хмара з-за лиману, а другая з поля,
Заплакала Україна, така її доля.

Поділитись сторінкою: