Ой чого ж ти зажурився

- Ой чого ж ти зажурився, 
Стрільче молодий? 
Чом зітхання вилітають 
Із твоїх грудей? 

Чи дівчину полюбив, 
Чи калитку загубив, 
Чи на вправах пан отаман 
Був на тебе злий? 

- Ні, на вправах пан отаман 
Мене не сварив. 
Ні калитки дорогої 
Я не загубив. 
Тільки собі на біду 
Дівчиноньку молоду 
Безнадійно, але вірно, 
Щиро полюбив. 

- Не журися, молод стрільче, 
Бо журба зведе. 
Друг для друга добру раду 
Завсігди знайде! 
Очком-бочком заверни, 
Острогами подзвони, 
А за місяць дівчинонька 
Вже твоя буде! 

Ой послухав тої ради 
Січовий стрілець - 
Своїй журбі безконечній 
Він зробив кінець. 
Очком-бочком завертав, 
Обіймав і цілував - 
А за місяць дівчиноньку 
Повів під вінець.

Поділитись сторінкою: