Ой розлилися Бистрії Ріки

Ой не є ж тото Сив Соколонько — Може бути і вигуком захоплення, риторичним питанням.


Колядка стародавня: Українське Різдво Світа.

Рай розвився Господь звеселився.

На тім Листку написано Щедрий Вечір.


А за тими Ворітцями стоят Стовпи Золоті. В тій Церковці Три Віконця. На тих Сплавоньках по Три Вершечки.


Ой плинут туда Бистрі Річеньки. Сидять Святі з Перами промовляють Cловами. Райскоє Древо з Трома Вершечки.



Щож Місячик то Господарик.


• А в Нашого Пана Отця Золотії Ворітця
  
• А в Нашого Хазяїна тай Ворота Нові
  
• А в Пана Івана Святий Вечер
  
• А в Пана Йвана Золота Верба
  
• А з Клену Листу нападало
  
• Ой Долів Долів Луженьки (1)
  
• Ой Долів Долів Луженьки (2)
  
• Ой затяти зарубати
  
• Ой розлилися Бистрії Ріки
  
• Ой течут течут Бистрі Річеньки
  
• Шо у Нашого Пан-Оца Широкії Ворота
  
• Щедрий Вечор Добрий Вечор
  
• Що й у Нашого Пан-Отця Золотії Ворітця
  

  
  Золотая Кора то Єго Жена.
  

• А в Пана Івана Святий Вечер
  
• А в Пана Йвана Золота Верба
  

  
  А на Небі Зірка да то Єго Жінка.
  

• А в нашого Пана Отця Золотії Ворітця
  

  
  А на тій Вербі Рожеві Квіти.
  

• А в Пана Йвана Золота Верба
  
• А в тій Хаті як у Раю
  

  
  Ясниї Зірки то Його Дітки.
  

• А в нашого Пана Отця Золотії Ворітця
  
• А в Пана Івана Святий Вечер
  
• А в Пана Йвана Золота Верба
  
• А з Клену Листу нападало
  
• Господарський Двір на Семи Стовпах
  
• Ой затяти зарубати
  
• Ой розлилися Бистрії Ріки
  
• Шо у Нашого Пан-Оца Широкії Ворота
  
• Щедрий Вечор Добрий Вечор
  
• Що й у Нашого Пан-Отця Золотії Ворітця
  

  
  Ой не єж тото Сив Соколонько.
  

• Ой Долів Долів Луженьки (1)
  
• Ой Долів Долів Луженьки (2)
  
• Ой розлилися Бистрії Ріки
  
• Ой там за Двором за Частоколом
  
• Ой течут течут Бистрі Річеньки
  

Правдивою поезією навіяна постать Прадіда в його Астрально-мітольоґічнім зображенні. Його зображує нарід поодинокого — і посеред Рідні.

Тут звернемо увагу на цей другий образець. Прадід — це Місяць, Небесний Господар посеред Астральної рідні. В Колядках на оцю тему приявлюєсь найвиразніше Місячне спрямування міту про Дідуха та означуєсь культурно-історична позиція цієї постаті.

Ось приклади з Колядок і Щедрівок:

• Щедрий Вечор Добрий Вечор
  
• Ой затяти зарубати
  
• А з Клену Листу нападало
  
• Що й у Нашого Пан-Отця Золотії Ворітця
  
• А в нашого Пана Отця Золотії Ворітця
  
• Шо у Нашого Пан-Оца Широкії Ворота
  

Що оця група родинна приявлює Першу рідню, виходить з порівняння з іншими подібними Колядками або Щедрівками. Як повище в містичній Будівлі, що є образом Небозводу з Астральними творивами, являється оця Рідня, так появляєсь вона на Райськім Дереві, що вважається в Різдвяних мітах першим твором Світа і приносцем найкращих творів в Різдві Світа.

• А в Пана Івана Святий Вечер
  
• Ой Долів Долів Луженьки (1)
  
• Ой Долів Долів Луженьки (2)
  
• Ой розлилися Бистрії Ріки
  
• Ой течут течут Бистрі Річеньки
  

Хоч в повищій Колядці — Ой Долів Долів Луженьки (1) — зображена Прарідня алеґорично, Першими звіринками Світа, принесеними Райським Деревом, то все-таки оця алеґорія говорить про Першу рідню, а про неї співають на Різдво-Коляду.

Подібно, і ще виразніше, мітольоґічно зображує Першу людську рідню інша Колядка як Місяць, Сонце і Зорю, що виступають з Трьох Конарів Прадерева в Почині Світа — і пояснює, що це — не Місяць, а Господар — не Сонце, а Його Жона — не Зоря, а Його Дітина.

Астральна Прарідня як образ пракультурних ідей.

Оця Перша родинна трійця в ролі Астральної Трійці не лиш замітна як Український ориґінальний витвір, бо до неї нема чистої анальоґії ніде в окрузі України, ані ніде в світовій Астральній мітольоґії, — окрім одної, яку подано понижче, — але оця Астральна прарідня посуває постать Дідуха в далеко дальшу культурно-історичну добу, ніж тота, на яку вказує Святовечірній господарський сніп з плугом на нім — як документом господарської й культурної еволюції. Бо оця Астральна Прарідня — цеж хіба образ пракультурних ідей.

Анальоґію до Української мітольоґічної Прарідні дають нам пракультурні Піґмеї Андамани з Індійської затоки, а також, почасти, Семанґ з Малякки, що жиють досі як народи природи, одні з найстарших народів світа. У них є міт, що Місяць — це Чоловік (Муж), Сонце то Його Жінка, а Зорі то Їх Діти. Красну анальоґію основної думки про Прарідню й Місячної символіки прарідні, дають міти народів природи з острова Borneo й Nias.

Читати листки з приводу цієї Пісні: