Хто б іще нас навчив рідної мови або пісні, коли б не чужоземці... Досі геть забули б.

А як би почути думку з цього сайту про переклади з рос., наприклад, - романсів? На цьому сайті мною опубліковано вже 28 перекладів. Де тут переглядають коментарі до публікацій? З повагою. Анатолій Присяжнюк.

Я, наприклад, ВІТАЮ переклади з російської мови. Таким чином ми підтверджуємо те, що та мова є для нас іноземна і СВОЄЮ мовою ми(українці) розуміємо КРАЩЕ. Тим паче, що оригіналів "узкім язиком" НАДЗВИЧАЙНО багато в різних бібліотеках. Але це є жахлива нерівність по відношенню до ІНШИХ нацменшин. Чи ви багато знайдете текстів в бібліотеках татарською, китайською, я вже не кажу про французьку, болгарську. І, до речі, АНГЛІЙСЬКОЮ мовою майже немає літератури. Я кажу не за підручники, а за збірки віршів, наприклад. Їх дуже не багато в звичайних бібліотеках. Я б навіть сказала в РІДКИХ бібліотеках то можна зустріти. А хтось ще говорить, що ми замериканізовані - це смішно. Або, наприклад, хотіла я знайти вірші іспанською. Думаєте, знайшла? Дзуськи! Тому, переклад - то добре, але мають бути при тому і хоч ДЕЯКІ оригінальні тексти (не враховуючи "узкій язик", бо його аж надто багато). Але то є моя думка з приводу перекладів ХУДОЖНЬОГО тексту. А от переклади романсів - то не добре. Бо композитор саме тієї країни, якою мовою написано було, написав мелодію саме під ТОЙ текст, і воно є гармонічним саме під ТОЙ текст. Можна і ТРЕБА робити звичайний переклад текстів, щоб розуміти, ПРО ЩО співаєм. Але, якщо робиться ХУДОЖНІЙ переклад - губиться конкретний переклад під конкретними мелодичними фразами. Я гадаю, що музиканти розуміють, про що я говорю: художній переклад тексту не співпадає з текстом оригіналу. Від того часто йде нерозуміння мелодії, бо перекладений текст говорить про одне, а мелодія говорить про ІНШЕ. Тому, я ПРОТИ художнього перекладу іноземних романсів.

Оцініть будь-ласка мою сторінку http://phone-ua.narod.ru на якій я збираю колекцію смс УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ на всі випадки життя (Коханим, надобраніч, доброго ранку, а також смс-привітання з різними святами - днем народження, новим роком, Різдвом Христовим, Днем Ангела...). Буду Вам дуже вдячний.

Також буду Вам дуже вдячний, якщо Ви напишете у цьому форумі хоча б декілька смс українською мовою.
СЛАВА УКРАЇНІ!!!

Маю досвід роботи з романсами різних народів - і погоджуюся з Нацпатріоткою в тому, що переклад несе смертельну загрозу романсові як цілісному твору. Висока культура - це висока увага до слова, в тому числі й до слова іншомовного. Воно незамінне, безцінне й саме собою, а тим більш у тому сплаві з музикою, який називається піснею чи романсом. Вабить тебе чужа пісня - то розберись у ній, дай собі труд вивчити й зрозуміти її первісний текст.

Перекладений романс - це щось таке ніби сало в шоколаді: для розваги, для приколу, для рідкісних диваків. Але по суті своїй - покруч, байстрюк.

Я не виключаю, що може трапитися й геніальний переклад, так що той романс зазвучить не гірше, а ще краще оригіналу. Але це буває так рідко... А може й не буває зовсім.

Діду, якби це хтось інший сказав, я б не повірив.
Вам вірю.
Бо я думав, що переклад романсам не шкодить.
А якже бути з операми?
Теж така сама ситуація?
А я ж італійської (наприклад) не знаю, то що мені робити?

З операми якраз найпростіше - читайте лібретто!

Андрій зі Збаража,ти класний чувак!Ти,по ідеї,єдиний в Україні,хто зробив таку класну річ
МОЛОДЕЦЬ
Мені дуже-дуже-дуже-дуже-дуже-дуже сподобалося!

А все-таки , класні sms!!!

"лібретто"...
знову якісь розумні слова...

А якже бути з операми?
Теж така сама ситуація?
А я ж італійської (наприклад) не знаю, то що мені робити?

А Ви певні, що аж так любите оперу?
То є суто італійський жанр, і коли б я закохався в нього, то це було б невід'ємним від кохання з італійською мовою.

Зрештою, в багатьох публічних місцях зараз ставлять пандуси (ще одне розумне слово) - для людей з фізичними проблемами. Ставлять їх і в "мовних перепадах" - для людей з розумовими проблемами. Нічого ганебного, перекладацькі послуги таки комусь потрібні. Тож я не забороняю й не засуджую переклади романсів чи оперних текстів, а лише кажу, що вони тягнуть за собою певні втрати. І раджу цих втрат, по можливості, не допускатися.

лібретто - це літературна основа опери (чи іншого вокального твору). іншими словами - короткий зміст подій, які відбуваються.
а щодо зв'язку між любов'ю до опери та італійської мови... не знаю. в оперу завжди любила ходити, коли мала таку можливість, а от чи люблю я італійську мову... звучання у неї гарне, тай нік у мене звідти ... хоча, якщо чесно, навіть коли опера йде українською, ніколи не вслуховуюсь в слова - просто насолоджуюсь музикою, вокалом... м-да, коли це було...

До Нацпатріотки:
"Сьогодні мені в черговий раз зробили комплімент на рахунок моєї ЧИСТОЇ української мови".

Комплімент можна зробити з приводу чогось, в зв'язку з чимось, в адресу комусь і т.і.
В даному випадку вірніше було б так:
"Сьогодні мені в черговий раз зробили комплімент з приводу моєї ЧИСТОЇ української мови".
Взагалі-то, сам вираз побудований не вірно і це говорить про поверхневе знання мови. Знання на розмовному, побутовому рівні.
В черговий раз можна зробити тільки зауваження. Комплімент - знову, іще раз, в котре.

Це слово іншомовного походження.
КОМПЛІМЕНТ (франц . compliment) має ще одне значення. Це традиційний уклін артиста по закінченні номера і у відповідь на виклик глядачів (переважно у цирку). Тому в даному контексті слід було б його не вживати.

Далі. В одному короткому реченні використані два займенники - "мені" і "моєї", що недопустимо.

Мова - не річ, і тому не може бути чистою, чи брудною.
Засміченою (іншомовними термінами, сленгом) - так.

Підводячи підсумок мого коротенького редагування, можна з впевненостю поставати двійку.
А правильно ця фраза мала би прозвучати так:

"Сьогодні вже вкотре почула приємні відгуки з приводу моєї бездоганної української мови"

Виявляється, нацпатріоткою бути не так вже і просто...

Нацпатріотка робить усе щиро і завзято, хоча доволі часто вживає неправильні звороти чи робить помилки. В полеміці це допустимо. І ця щирість викликає симпатію в опонентів, навіть у випадку несприйняття.
Так, Нацпатріоткою бути не так вже і просто...

А ось в такому аналітичному дописі, яким потішила нас п. Леся Росіянка, писати:
В даному випадку вірніше було б так:
неприпустимо. Адже вірною може бути дружина, чоловік, товариш, а зворот може бути вжитий правильно або неправильно, як і відповідь: правильна, неправильна.
Замість в даному випадку українською кажуть в цьому випадку.
Замість поверхневе знання мови слід вживати поверхове знання мови тощо.

А чи будуть такі шпильки симпатичні читачеві, пані Лесю?

До пана Анжея, шановного модератора.

Я розумію Ваші симпатії до Нацпатріотки. Але...

Щирість і завзятість - це не професія (або фах,- як Вам буде завгодно). І до полеміки ця фраза не має жодного стосунку.
Зворот може бути вжитий вірно, чи не вірно.
Поверхневе знання мови, від слова "поверхня", а не
поверхове знання мови, від слова поверх (этаж).

А ось тепер я можу сказати наступне:
- В даному прикладі перевага на моєму боці.
Надалі без коментарів.

До п.Лесі Росіянки:
1. Щодо всього того, що Ви там понаписували, я дам точнішу відповідь в п"ятницю.

2. Я не сприймаю мову, як математику, де є лише сталі величини, формули і т.д. Для МЕНЕ - вона ЖИВА, а не мертва. І хто б скільки мені не доводив, що треба говорити саме ТАКИМ зворотом - я все одно буду говорити такими зворотами, щоб і МЕНІ було комфортно, і ЛЮДЯМ зрозуміло. Нехай науковці займаються своєю "математикою" щодо мови, а мені то не потрібно. І я НІКОЛИ не вихвалялась тим, що я говорю чи пишу ПРАВИЛЬНИМИ зворотами. Тому, можливо, Ваші зауваження і доцільні в деяких моментах, але ГОЛОВНЕ - МЕНЕ РОЗУМІЮТЬ! Я говорила щодо "чистоти" мови, тобто про "не суржик".

3. Бачу, що Вам немає чим зайнятись, як тільки приколупуватись до моїх зворотів . Вам, певно, не подобається моя поведінка на сайті або Ви маєте якусь заздрість до мене. Не можу зрозуміти: чому чіпляєтесь саме до МЕНЕ?

4. А язика, до речі, показувати ДУЖЕ не гарно. То можуть дозволити собі лише ті люди, котрі знаходяться в досить дружніх стосунках. А в цьому випадку - це пік невихованості.

5. ""Сьогодні вже вкотре почула приємні відгуки з приводу моєї бездоганної української мови" "

З того всього, що Ви "відредагували", Я би написала так:
"Сьогодні мені в черговий раз зробили комплімент з приводу ЧИСТОТИ української мови".

вже вкотре - в черговий раз (не переконали );
приємні відгуки - ці слова так само є ЧИЇМИСЬ запозиченими, якщо гарненько скурпульозно покопатися ;
бездоганної - вона в мене НЕ бездоганна! Вона в мене складається з українських слів, але з деякими неправильними зворотами. Тому, брехати я не буду .

6. А двійка конкретно за що?

7. "Комплімент - знову, іще раз, в котре."
От, на жаль, не впевнена, але, здається, "в котре" пишеться РАЗОМ.

8. ДУЖЕ ДЯКУЮ ЗА ТЕПЛІ СЛОВА ПІДТРИМКИ ТА ЗА ЗАХИСТ п.АНДРІЮ!

Що ще не написала - напишу завтра, післязавтра.
Всім: будьте добрі! Навіть, коли робите зауваження

Всім: будьте добрі! Навіть, коли робите зауваження - робіть це етично, справедливо і по ДОБРОМУ.

п. Лесю Росіянко, не маю найменших намірів виборювати перевагу над Вами,

і симпатії мої до Вас не менші...

Захоплений Вашою ерудицією і фаховими коментарями, — ціни б Вам не було, якби хоч трохи своєї енергії вділили "Українським пісням" (маю на увазі не лише пости у форумах)

Звуть мене Андрієм, а нік на то й нік, нема чого його транслітерувати.

Сьогодні міжнародний день рідної мови, з чим вас і вітаю

Ось він і минув, день рідної мови, а ми не спаслися...

Якщо вже рідна мова стає приводом для сутичок, то що ж тоді об'єднає українців? Хіба що рідна пісня, але й вона без мови немислима. І вже де-де, а в наших піснях стільки "порушень" лінгвістичного катехізису, що хоч плач. Одна втіха, що наші пісні щирі, правдиві та завзяті. Але й ці якості нам уже забороняють цінувати - вони, бачте, не мають жодного стосунку.

До чого не мають стосунку, п. Росіянко? До полеміки? А що то за полеміка без щирості й завзяття? То не полеміка, то підколодне шипіння. В якому все одно чути своєрідне завзяття (правда, без щирості), видно луску на хвості й роздвоєного "язика".

Вказувати на помилки можна тільки дбайливо й доброзичливо. А коли це робиться з вивертами й шпильками, то мимохіть питаєш: "А суддя хто?" І тут раптом бачиш, що у судді в його каральному тексті вдвічі більше грубих помилок, ніж у підсудного.

"Полеміка" (тобто сварка, яку Ви завели) ажніяк не сприяє фаховому вдосконаленню нашої мови, оскільки нагромаджує Ваші помилки на інші ("Тату, а нащо тут цей шламбар?" - "Не шламбар, а шламбаум!").

Та ще гірше те, що вона стимулює сварку.

Комплімент - в його сучасному значенні (слова, знаки чи дії, які засвідчують шанування, ввічливість) це слово з'явилося в іспанській мові десь у 16-17 століттях. Його родовід через французьку, італійську та пізню латину тягнеться до класичного латинського compleo - наповняю, додаю, формую, завершую, виконую.

От стоїть копиця сіна - велика, гарна, але чогось їй не вистачає. І ось господар кладе зверху останній навилник, ще й чимось прикладе, щоб вітер не здув. Копиця завершена - "вивершена".

Коли людина вчинила щось гарне, то справжнім завершенням того гарного чину буде оцінка з боку інших людей, пошанування доброго діла. Коли це робиться "по-панськи", формально, то й годиться таке "шанування" назвати компліментом.

В Українському Звичаї в такій ситуації працює СЛАВА. Та сама, що у Шевченка: "А слава - заповідь моя". Правда, вона ж таки в нього й "перекупка п'яна". Примхлива панночка...

Радий усіх привітати з днем Рідної Мови

Вчора привітав усіх друзів, партнерів і навіть недругів

А вам кажу, що наш святий обов`язок як українців, захищати рідну українську мову, вживати її, збагачувати новими українськими словами, творчо відноситись до неї, бо вона жива нашими люблячими серцями.
І вона вам віддячить за це!

Українська мова створила українську націю.
Українська нація створила українську мову.
Ми пов`язані взаєминами і існувати один без одного не можемо.

А як не буде мови, не буде нації - стане просто збрід забудькуватих манкуртів, що ліпляться як повія до чужих етносів.

Тож якщо поважаєте себе як українця - будьте вільною людиною, відкиньте колоніальні кайдани - розмовляйте українською.

Шановний діду Василю.
Дякую, що звернули увагу на слово "слава".
Ніде правди діти, я про нього забув.
Я це слово продумав, приміряв і відчув, що воно наше.

Вирішила почитати одну статейку з назвою "Мовна політика чи мова політики". За перших 2-3 хвилини мене стаття почала сердити. Пропоную вашій увазі: http://www.pravda.com.ua/news/2008/2/22/72052.htm

Читати такі "статейки" - ні часу, ні здоров'я не вистачить. Дурний піп, дурна його й молитва.

Воно, бідненьке, визубрило ту вкраїнську заради кар'єри та й оце вислужується, а ви переживаєте? У нас стільки своєї роботи! Якщо відповідати всім собакам, які неправильно або не в той бік гавкають, то й тебе від собаки ніхто не відрізнить.

А що поганого в тому, що людина вивчила мову заради кар'єри, заради можливості працювати? Я вважаю правильним, коли в країні створюються такі умови, які б стимулювали російськомовне населення до вивчення державної мови: не знаєш державної - не можеш займати певну посаду, мати певну роботу тощо. І вивчивши мову в зрілому віці (що є не так легко) ця людина задумається, і скоріше за все своїх дітей буде залучати до вичення української вже змалечку, щоб їм не довелося переучуватися і долати якісь перепони в дорослому віці. я так думаю.

П.Кампанелла все правильно говорить - той вчинок вартий поваги. Але, чи читали Ви ту статейку? То ж РІДКІСНА МАНКУРТКА!

Що вивчила - то нічого. А от навіщо... Це ж так і шпигуни вивчають мови. Теж нічого поганого?

Статтю читала. не можу сказати, що вона мене роздратувала, хоч і не зі всіма міркуваннями авторки погоджуюся.

При всій повазі до п.Василя я чогось не розумію... По-вашому російськомовним мешканцям України не варто вчити державну мову? інакше вони виглядатимуть шпигунами? а які тоді благородні мотиви можуть їх, по-Вашому, виправдати?
виходить так: говориш російською - погано, не шануєш свою країну і т.д., вивчив українську - знову засудження! де ж логіка? (і так зле - і так недобре! )