До речі, слово "пальто" також іноземного походження, але воно настільки вже "українізувалось", що має і множину ("пальта" з наголосом на 1-й склад, і відмінки). А от "манто" ще не дуже "вкорінилось". Зате "вкорінились" і не вважаються помилкою словосполучення, які похідні з російської: "на рахунок..." (переклад - відносно чогось, щодо цього...), "в тому числі..." (переклад - "а також..."), а ще ведучі концертів кажуть "аплодисменти", замість "оплески"

Тепер, як бажаєте поясніть чим відрізняється пальто та ситро ( які відміняються) від вікна, неба, метра , кіна і манта (хоч як воно і не ріже слух). Все таки, правила повинні бути одні.
Ось ще один приклад русифікації (термін не правильний, бо, власне, ми і є Руссю) української мови.
Мешканці Галичини (та й інших укр. земель) колись купували літру молока, або пів-літри горілки. І слово літра було дуже природнім. Ще недавно на пакетах писали "1 літра". Я років 10 тому назад поспорив, що саме так і треба писати це слово. І ... програв. Бо у сучасних, прийнятих Україною орфографічних словниках написано - "літр" - від французької "litre". Почав розбиратися. Дивлюсь словник Грінченка: "літра - маленька драбина". Але є "литра"! - від грецької мови і означає міру сипучих речовин. До нас це слово прийшло опосередковано через Елладу. Не потрібно далі доводити про те, що і французький літр має грецьке походження.
Ось тепер підходимо до слова інший - инший. Український звук "и" не є аналогом російського "ы". А те, що ми так звикли не означає, що так правильно.
В українській, як і в низці європейських мов не було звуку "А", звуку "І" та "И", які б стояли на початку слова, тому автохтонне населення робило переддихання і виходило "гинший", "гиндик", гарбуз, гавтомат, Гамерика, тощо. Чи ми повинні говорити "гиндик". Мабуть ні, бо мовний апарат у нас змінився. Але все-таки по українськи правильніше було б "индик" та "инший".

Відносно слова "пальто", то більш молодші люди його зазвичай не відмінюють, принаймні мені так постійно зустрічається, а от вже похилого віку відмінюють "у пальті" або "ситро" "дай ситра". А ще стосовно слова зазвичай чується російське "Шарф" в українському варіанті у ЗМІ та у словнику "Шалик", а раніше, коли я ще був малим, то бабці називали не шарф, не шалик, а "КОШНЕ", але я більш ніде ні у ЗМІ у словнику не зустрічав, що шалик - це "КОШНЕ"
А ще у нас зникає слово "ПОРАТИСЯ", "ВПРАВЛЯТИСЯ" мається на увазі по господарству, по дому, воно замінилося на індивіди, наприклад, "мені ще треба попрасувати, підмести, випрати, приготувати, чі може це пов'язане з поступовим зникененням сільського населення та господарства у нього тощо.
А ще зникли слова "ПІДЦУРҐЕНЮВАТИ" тобто підтягувати, наприклад, одяг на собі або слово "ОШАШЕРИТИСЯ" чі "ОБЕРБЕНИТИСЯ" у гуморному варіанті впасти і не забитися (наприклад на диван, чи просто впасти), ці слова замінилися на просто "ВПАСТИ" чі з застосуванням матуччя. А от слово туалет раніше більше чулося борна. А, наприклад слово "ТОЩО" повернулося у діловий обіг, бо раніше його змінили на "І так далі", наблизивши до російського і.т.д.

Олександре, а випадково у Харкові філолога арх. Ігоря Ісіченка не знаєте.?

Ось тепер підходимо до слова інший - инший. Український звук "и" не є аналогом російського "ы". А те, що ми так звикли не означає, що так правильно.


я повтою: правильно так, як люди реально вимовляють зараз. Я згодна з тим, що жива мова змінюється. Вона вдосконалюється, виробляються нові синоніми, нові сленги, нові скорочення слів, нові слова загалом - як ми реально є в повсякденному житті. Але я ніколи не погоджусь з тим ,що українську мову перетворюють на штучну, бо колись так хтось казав. Зараз так не кажуть. Колись в окремих регіонах казали "я буду саджала картоплю". Чи це означає, що ми повинні в сьогоденні всіх українців підлаштовувати під ці звороти?.. Ні. Так само із тими "и". Якщо лемки і в сьогоденні використовують те сеерднє "и" - то чому із-за них мають страждати всі українці? Воно існує, як діалектичне. Хай собі існує. Але казати ,що так ПРАВИЛЬНО лише із-за того, що так кажуть лемки - це АБСУРД! Я особисто кажу і всі мої знайомі нормальні літеру І в слові ІНШІ. І ніякої "и" там немає в нашому говорі.

і виходило "гинший", "гиндик", гарбуз, гавтомат, Гамерика, тощо. Чи ми повинні говорити "гиндик". Мабуть ні, бо мовний апарат у нас змінився. Але все-таки по українськи правильніше було б "индик" та "инший".
До цих пір в лемківських піснях я чую їх реальний говір із їхньою Гамерикою і всім іншим. І це є дуже цікаво для слухання, і це урізноманютнює нашу мову ще одним таким діалектом. Але діалект - це не мова. Це лише домішок своєрідного говору і фраз конкретної етногрупи до мови. А мова залишається мовою. Чи нам робити "туйво, цейво, шо, мешти, Гамерика, буду ходила, гурки, помадори, калідор" мовою?.. То є простонародний говір, то є діалекти. Далі: не "по українськи", а "українською". І повторю: чомусь ми не повертаємо ті слова старослов"янські-руські "яко", "іже" і тд, бо вони своє вже віджили і не є на сьогодні живою мовою. Нам вона часто є вже навіть незрозумілою і якоюсь досить далекою, ми нею не ми

Натомість, якогось біса причепились до тих діалектів і щось хочемо з того вижати "правильне". Правильно одне: як говоримо, так і пишемо. А ми не говоримо "инший", а говоримо "інший". Можливо, є якісь виняткові люди, але переважна більшість українців не кажуть "инший".

"вкорінились" і не вважаються помилкою словосполучення, які похідні з російської: "на рахунок..."
Я не знаю, хто не вважає це за помилку, але мене з цього приводу сварили і казали "правильно казати "щодо", а на рахунок лише гроші покласти можна".

А аплодисменти і оплески - це синоніми, так офіційно тлумачить словник - "лат. applausus, plaudere".

Так і не дописала про свій паспортний стіл, коли мені сказали, що треба заповнювати російськомовну сторінку. Раніше моє прізвище російською звучало так: Колиснык (українською - Колісник). Я не знаю, як то так спромоглися все ж не перекласти, а записати так, як вимовляється. А от прізвище чоловіка мене трохи підвело. Я взяла подвійне прізвище. Тепер воно звучить, як Малецька-Колісник. Я дуже хотіла, щоб російською зберегли нашу вимову, щоб написати "Малэцька-Колиснык". А паспортистка закапризнічала, каже "у чоловіка теж так написано в паспорті?". Глянула - а там па-русскі все пише з перекладом: Малецкий. От і вийшла тепер я "Малецкая-Колиснык"...

Сьогодні був дуже цікавий випадок в МакДоналдзі. Забігаю туди швидко якоїсь "фрі" кинути до рота, аж тут каже хлопчик "свободная касса, подходите.." І замовлення у мене приймає такою московсько-російською, що я не все відразу розуміла. Тобто, коли повільніш - то все ясно. А швидко - то відразу не второпаєш, що каже. Потім я все ж не витримала і запитала: "а ви українською володієте?". Каже "нет, почти не владею". Потім зробив хвилинну тишу і додає: "просто я из Донецка".. А я кажу "хіба це має якесь значення?"..На тому і розійшлись. Сіла я, як відкрила соус - а він смердючий, димком якимось віддає. Не сподобався мені цей соус, пішла ще раз брати - звичайний кетчу

І знову натрапила на того ж хлопця. Коли побачив мене, каже "підходьте, замовляйте, будь ласка; що будете замовляти? Смачного, буль ласка". Я була шокована його гарною українською мовою, після тієї російської. А він просто захотів зробити мені приємність, про що говорили очі і вираз обличчя, і доброзичлива усмішка. І так було приємно, що все ж таки він переступив через себе і просто показав свою повагу до української мови.

Йюй, ней го шлек трофит, бігме гуцули і лемки злії люде. Юлічка, ви така файна, але все перемішали. Будьте уважні, коли читаєте. Якщо лемки і в сьогоденні використовують те сеерднє "и" - то чому із-за них мають страждати всі українці? У лемків немає середнього "и" , вони використовують заднє "Ы".
І не про лемків, і не про діялекти я писав, а про мову, якою повинні займатися філологи і нам пояснювати, що є вірніше. Те, що ваші усі знайомі, та й мої знайомі, та й я не говорять "Инший" це не означає, що так є по-українськи (українською. Навмисне вжив, щоби не збіднювати мову). Наші всі україномовні знайомі у Києві кажуть "да" замість "так" і це не є правильним. А щодо того, що ви консультувались зі спеціялістами (учителями школи) то це не серйозно. Спеціялістами є Ющук, Пономарів та ін. А вчителі у школі зобов'язані викладати згідно затвердженої орф(т)ографії, що передбачає москвонав'язаний варіянт української мови. Та й чи є фахівцями люди, які закінчили якийсь педінст. у, скажімо, Черкасах на трійки?
І я не аґітую за "инших", але стараюсь прислухатись до фахівців. Вони вам не пропонують "гурки", "я буду садила бульбу" тощо. Вони навіть не пропонують зникаюче в українців м'яке сереньоєвропейське "л" - "мольоко", бо ним володіла меншість етносів України. Хоча я сам із задоволенням вимовляю слово "лямпа". Бо так казав колись один шанований мною професор. І це було стильним.

Підтримую Юльцю. Принаймні як принцип.
Мовна стихія має бути вільною - як триста або тисячу років тому, коли складалась наша мова в її найкращих природних формах. Стихійно (тисячоліттями!) складались фонетика, морфологія й синтаксис, стихійно складалися мовні закони (які потім причешуть і назвуть граматикою), стихійно трималися відхилення від них і теж набували сили законів (де, коли, за якими правилами утворилося таке ненормативне чудо, як "мати" - але "бачу матір"? до якого дикунства треба опуститися, щоб перетворити його на "мать"?).
Коли приходить "грамотне начальство", воно неминуче починає калічити мову. Це навіть не хвороба. Це природа всякого начальства. Навіть коли воно питоме, своє, його "природа" вимагає, щоб усі ходили рівно й шнуркувалися за правилами. А що ж ви хочете від окупанта? Звісно, він буде згинати всяку мову й культуру під свій рівень. Йому ні до чого ні синоніми, ні діалекти. Йому щоб порядок був. І він є, порядок. Може, хтось йому й радий, але мову він душить, та ще й щораз (як зміниться начальство) по-іншому.
Болить мені душа за нашу мову, благаю реформаторів - втихомиртесь, погамуйте свою сверблячку, відпустіть мову, вона без вашої грамоти сама видужає... Оглухли, не чують.

Мовна стихія має бути вільною.
Позиція зрозуміла. Давайте опустимося до суржика і до поглинання мови домінуючою російською. І це буде дійсно природно. Чи може не треба?

Найвидатнішого філолога всіх часів і народів Пономарева (ще пам'ятаю час, коли треба було казати Пономаріва) я недавно допитувався, як буде вкраїнською "паз" (щілина, проріз, канавка) в місцевому відмінку - в пазу чи в пазі? Філолог дуже зачухав ріпу та так нічого певного й не вимовив, крім "Треба подумати". Нормативного словника в нього під руками не було (де написано "в пазу"), та й не личить такому вченому до словника заглядати.
Скажете, пане Святославе, що це окремий випадок, виняток, який не робить погоди, що загалом треба прислухатися до фахівців, які нам пояснять? В тім-то то й річ, не пояснять. Найважливіші, найтонші речі, там, де мова формується, де якесь явище перебуває в неусталеному вигляді, вони - в кращому разі, як Пономарів - розводять руками, а в гіршому, і то найчастіше, поводяться як фюрери: буде оттак, і всьо.
І таких неусталених явищ у нашій мові сьогодні безліч. Що робиться з родовими відмінками іменників ч. р. в однині (вчителька укр. мови якось написала моєму синові в щоденник "Не приніс зошиту"), що робиться з силоміць посадженою на "законне" місце літерою ґ - отак як у нашої демократичної влади нічого за душею не виявилось, так само й ця літера не знає, куди притулитись.
Слухайте й далі патентованих мовознавців - і ми ніколи з подібних "мовознавчих" форумів не виберемось. Що "вкраїнською", що "по-вкраїнськи" - за кожний варіЯнт можна подати цілу дисертацію, а на серйозні, важливі речі ні часу, ні пороху вже не вистачить. Що й потрібно "начальству".

А суржик і є наслідком мовної неволі.
Та й не про суржик ідеться. Якщо йдеться, а не штурхається.

про мову, якою повинні займатися філологи і нам пояснювати, що є вірніше
мені ніхто не повинен пояснювати, що вірніше, коли вже існує нормальна укладена мова і ми говоримо так, як пишемо, а ті "розумні" дядьки щось калічать і хочуть всіх під те каліцтво підламати. І це факт, що кожен філолог хоче поламати мову під свій манер - хто під полтавський, хто під галицький, хто під лемківський, хто під церковнослов"янську і кожен гне в свою сторону. Задовбали ці науковці, які постійно мають різні точки зору і нас використовують, як піддослідних кролів. А ми їх вважаємо за "розумних" дядьків.

Те, що ваші усі знайомі, та й мої знайомі, та й я не говорять "Инший" це не означає, що так є по-українськи
виходить, що мову нам створюють штучно якісь дядечки?..Ніколи такого не було і не буде. Дядечки допомагають усистематизувати вже існуючу живу мову, вимову, правила написання, знайти синоніми і тд., а не казати "знаєте, я тут от вирішив. Так, як ВИ говорите- це не правильно. А, як я скажу вам говорити - то буде правильно." АБСУРД.

по-українськи - це і є москвонав'язаний варіянт
наскільки мене виправляли мовники - то це є НЕ правильно (русизм: по-украински), а правильно - українською.

Наші всі україномовні знайомі у Києві кажуть "да" замість "так"
Я вже теж Ваша знайома. Я з Києва і переважно кажу ТАК. Іноді прострибує "да", але я над цим працюю.

ви консультувались зі спеціялістами (учителями школи) то це не серйозно
Мої екс-колеги - молоді і досить розумні вчителі, які пишуть наукові роботи, які проходять постійно підвищення кваліфікацій і які фанати своєї справи, які слідкують за останніми тенденціями і читають свіжі книжечки розумних дядечок. І, до речі, деякі з них мають по дві освіти. І ще: закінчували вони київські вузи. Я не піду консультуватись у будь-кого

стараюсь прислухатись до фахівців
а мені паралелепіпедно щодо тих "фахівців", які нав"язують неприроднє і нелогічне, не слухаючи і не чуючи, як говорять українці (ті, що говорять літературною сучасною мовою, а не суржиками і діалектами).

І це буде дійсно природно
Я от читаю це слово "природно" і розумію, що часто кажу "природнЬО". Я не знаю, як інші вимовляють це слово. Подивилась в словниках - пише, що правильно "природно". От краще б ТУТ пом"якшення зробили б (якщо більшість українців вимовляють пом"якшено в кінці, тобто "-ньо").

На днях чисто випадково купила пару українських журналів: "Тиждень", "Уикли-уа" і "Країна" - суспільно-політичні. Я, в принципі, була готова до дій нової влади, але це так боляче переносити в реалі. Надрукували в якомусь із журналів таблицю щодо мовних діянь нашої теперішньої влади: 1)скасували держекзамену з української у вишах; причина - економія бюджетних коштів; 2)відміна обов"язкової перевірки знань з укр.мови й історії України в середніх школах; причина - економія бюджетних коштів; 3)проведення тестування сімома мовами; причина - дотримання прав нацменшин. А виховувати молодь в патріотичному дусі зі знанням хоча би мови держави та її історії - то не потрібно нікому. Манкурти не хочуть прогинатись під Україну, то Україну прогнем під манкуртів А по ТБ побачила один фрагмент передачі, де розповідали про ветеранів ВВВ. Ведучий сказав, що держава витратила 33 МЛН.ГРН. на виготовлення медальок з дня 65-річчя чи щось таке. На ЦЮ фігню гроші є, а на достойне виховання українського населення - грошей нема.

Святославу. Нажаль тагого філолга (Ігоря Ісіченка) не знаю.(може тому, що я не філолог). Лише вліз на сайт http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80_%D0%86%D1%81%D1%96%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE та сам дізнався хто це. А дійсно - це вагома особа. Якщо саме його Ви мали на увазі.

А влада видно, що зібралась закріпитися як мінімум на 10 років. Щодо передачі складових ядерної зброї відносно США і все тільки заради хваління з боку негра. Тепер у Харкові незабаром буде злет з медвєдовим, там поговорять про передачу газо-транспортоної системи, про вєлікій могущий язик в Україні наприклад. Вже догодять впливовому світовому загалу на повну.

Ну, шановні, ви настільки ґрунтовно поспілкувались, що мені особливо й додати нічого
Хіба що сказати, що особисто мені ближчі пояснення Святослава і я не думаю, що треба занадто ліберально ставитись до "мовної стихії" і сподіватись, що вона сама щось там випрацює.
Не випрацює, бо найперше є народним мовленням мовцями, що не дуже й знаються на правилах.
Завдання мовознавців - виокремити з цієї мовної стихії щось систематичне і вже його оголошувати як норму.
В нас, українців, випадок складніший. В нашу мовну норму втрутились "інженєри чєлавєчєскіх душ" і у боротьбі з "націоналістичними ухилами" позбавили нашу норму того, що справді було витвором мовної стихії, яку тодішні мовознавці й зафіксували. Тож зараз ми користуємось тою нормою, яка наближає нашу мову до "єдіна правільнай і нармальнай".

Щодо "варіянту". Шановна пані Юліє. Слово "варіянт" не треба вимовляти з акцентуванням на звук "й" і усе піде на лад

Моя дружина (філолог) теж дуже цікавиться питанням мовлення, зокрема орфоепією слів досталінського часу і деякі питання ми з нею обговорюємо, в т.ч. і цю тему.
Докупив трохи книжок на цю тему і, якщо останні події в нашій Україні залишать час, то інколи висловлюватимусь на ту чи іншу тему.

я не думаю, що треба занадто ліберально ставитись до "мовної стихії" і сподіватись, що вона сама щось там випрацює.
Не випрацює, бо найперше є народним мовленням мовцями, що не дуже й знаються на правилах.

Правила - це не найвищий авторитет. Правила складають учені люди, коли усвідомлюють ЗАКОНИ й закономірності мови.
1. А як виникають закони мови? - Задовго до вчених.
2. А що буде коли ті вчені трохи недовчені? - Будуть складати правила. Все одно будуть. Тільки трохи недороблені.

А мовна стихія... Це як демократія: дуже безладна й недосконала, але кращої ніхто ще не придумав. Фердінанд де Соссюр уже давно довів, що мову творить мовна стихія. А вчені - в найкращому випадку! - можуть її тільки зафіксувати в вигляді словників та писаної граматики. А в більшості реальних (не найкращих) випадків неодмінно калічать. Дуже або потрохи. І не можуть утриматись, бо нащо ж вони тоді так довго вчились! Їх теж можна зрозуміти...

В наш час мовна стихія - це суржик. Тому, хоч вчені й створили, можливо, недосконалі правила, з ними на даний час треба змиритися і неухильно дотримуватися. Переможемо суржик, тоді можна буде і вченим за їх недосконалість дорікати.
Проблема ж в тому, що вчених багато, і кожен по своєму коментує те чи інше правило. Лебідь, Рак і Щука... І результат такий же...

п. Василю,
Цікаво, чому Ви вважаєте, що суржик можна перемогти правилами? Може тоді й пияцтво можна перемогти сухим законом? Хотілось би почути аргументи, а не тільки "факти".

А мовна стихія переможе суржик?
На мою думку, краще погані правила, ніж мовна стихія.Суржик - віддзеркалення мовної ситуації в Україні. Якщо телебачення-радіо будуть дотримуватися сучасних мовних правил, це буде наслідуватися насамперед дітьми. Для них це буде мовним еталоном. А поки в ефірі працюють, в кращому випадку, за принципом Штепселя-Тарапуньки, де живої української мови нема, а є калькування російської, то і в мові дітей переважатиме суржик. Коли я казав про правила, я мав на увазі і правила мовні - філологічні, і правові норми про використання української мови. Мовна ж стихія є консервацією сучасного стану в використанні української мови. Тут я згідний з п.Святославом, що це призведе до поглинання української мови російською. Особливо в контексті останніх кроків нової влади.

Cуржик тому й розквітає, що з правилами давно ніхто не рахується. Їх можна ще частіше міняти - це ні на що не вплине. Правила самі собою, а суржик сам собою. А мрія про правильних дикторів гарна, тільки нездійсненна. Правила там висять над кожним робочим столом - ну й що?

Так ось і я про те. Не треба щоб правила висіли, треба, щоб їх виконували. Зараз надія лише на молоде покоління. Не можна допустити їх оболванювання. Я вчитель з 30-річним стажом, живу в україномовному регіоні. Часто спостерігаю за вільним спілкуванням дітей. Російські слова і фрази з українським акцентом в них - це крилаті вислови з серіалів, бойовиків, пісень, різноманітних шоу (95 квартал)... Була б в них можливість все це дивитися в україномовному суппроводі, суржик поступово зникав би.

Отже мова не про самі правила, а про їх дотримання. Мені здається, це дві зовсім різні проблеми. Будь-який з українських правописів був би благотворним, рятівним для української мови, коли б його дотримувались.
А постійна гризня наших мовознавців і мовонезнавців навколо правопису, нескінченні видулубування сумнівних випадків ("інший" чи "инший"?), невгамовна сверблячка вдосконалити правила, повернути мові історичні її елементи - оце якраз і відштовхує нормальних людей від правопису, сіє зневагу до грамоти й грамотного мовлення. І врешті люди обходяться БЕЗ будь-якого правопису!
Я зовсім не проти правопису. Я тільки за спокійне, толерантне ставлення до його порушників. Вкотре кажу: читайте О. Донія "Хай живе суржик!" А високохудожню, грамотну мову пропагуйте власним прикладом - це єдине, що можна вдіяти проти мовного "оболванювання".

А як буде ураїнською імя "ДАВИД"

А як буде ураїнською імя "ДАВИД"

А як завгодно. Все одно впізнають. Якщо не по пашпорту, то по...

Щось не зрозумів щодо "Давида".
Я знав багато українців - Давиденків, Мойсеєнків, Яковенків, Самійленків, Авраменків тощо. Тобто іх предками однозначно були Давиди, Мойсеї (Мусії), Самійли (Самуїли)... Імена брали із святців.

так от, в слові головне його зміст , і тому питання не зрозуміле Вам, що Ви не знаєте змісту слова .
ДАВИД українською ДОБРОЛЮБ . Це я то того що ми мавпуємо чуже не думаючи, а це признак морального рабства . а би мелодійно звучало

Та я не проти. Але тоді чого ви Анатолій?

...так мене батьки назвали , нерозуміючи походження цього імені. А воно значить ...(я не дослівно)..."східний грек"...зміст цього слова.

...пропоную розібрати таке нам відоме слово як "БОРЩ"
...