Це був твір The Cranberries "Zombie" Такий стиль співу не характерний для регіонів України (окрім карпатськьких винятків, у яких, окрім прийомів у голосі, треба ще мати відповідний мовний акцент), але став дуже "модним".
Я сама люблю такі "прикраси, а не всі з подібних їм,зводять українську пісню "з розуму" і перетворюють на "світову фірму" (наголос слова "фірму" на останній склад) (є такі тонкощі виконання української пісні, про які можуть відати тільки СПРАВЖНІ їх виконавці). Мені б цього не хотілось. Хочеться автентичності.
Але хочу допомогти запитливим.
Тірольські "морденти", або "клич тарзана" досягається так: для початку заспівайте повним голосом ноту, наприклад, "ля". Потім візьміть субтоном (фальцетом) іншу ноту (будь-яку, бажано вищу і якомога). Потім візьміть повним голосом другу ноту, яка буде потрібною у мелодії. А тепер з'єднайте обидві ноти повним голосом, коротко втавивши у них отой маленький субтон (фальцет), а якщо ще після виконання залишите малесенький "хвостик" цього "фальцету", то вийде не гірше від "Кранберріз".
Може взагалі нічого не вийти, але якщо попрацювати над собою, то вийде. А ще якщо пошукати у своєму голосі "родзинки", то може і не обов'язково напрягати себе на щось інше?..

Тема називається "Як і навіщо співати...".
"Як?.." - щось десь і пояснюють.
"Навіщо?.." - а це вже повинно йти з душі, а не з бажання штучно "засвітитися" і потрапити на арену українського "шоу-бізнесу", де обіцяють виконавцям з яскравим виконанням "дорогу" до популярності.
Популярність теж має свої "номінації"... А в Україні шоу-бізнесу взагалі не існує, та й не вигідно це
(це інформація для "новоспечених" юних дарувань і не тільки...).
Не маю відеокамери, але незабаром викладу урок з ученицею, з якою, здається, вийде. Батьки зголосилися зазняти.

При всій повазі до п. Лесі: не "тірольський" це спів, а притаманний найбільше Ірландії. Але виконавські нюанси інколи збігаються з нашими карпатськими, тільки лади музики в них інші. Вам краще знати, які саме...

Просто писали мені на ел. пошту...
"Взула" Макоша...
Все правильно, хотіла виправити свій коментар, а через Макошину відповідь цього зробити вже не вдасться.
Дійсно - це ірландські "замальовки", але суті по темі не змінює. Моя тема була продовженням теми Діда Василя "як і для чого вчитися співати".

У цій пісні ви ще не написали, як користуватися звичайним "риком", притаманним для "фірмових" вокалісток і дуже складно пояснили техніку виконання під ваш "тіроль", він же ірланд-стиль, він же і винятковий карпатський, якщо виконується суто староукаїнською мовою, яка і збереглася тільки на Гуцульщині...

Макошо, знущаєшся?..
Вокальний "рик" існує тільки у негрів (Уїтні Х'юстон, Тіна Тернер і їм подібні).
Давай керуватися народною піснею, наприклад, Ніна Матвієнко?... Що скажеш?

Нічого.
Немає там нічого, окрім реклами і піару своєї дочки.
Колись, може, і була тією, яку люди уявляли (а може й ніколи нею не була).

А ще бачу на сайті Діда Василя! Він на 2012 голів вищий від усіх на світі! (кожний рік життя йому додає одну голову...)

Відкинемо кривляння (хоча без них сучасний спів майже не обходиться), розглянемо щирий спів. Все одно, треба розрізняти: є основа пісні (це те, що дається записати нотами й словами), а є "примочки", за якими так упадають круті любителі автентики. Так от, примочки - це те ж саме кривляння, тільки воно вдало приклеїлось до співу і з часом стало майже священною традицією. Наприклад, "гуууууууу!" в дівчачих веснянках чи весільних піснях. Воно нібито нічого не означає, а прижилося давно й щільно. Чому? Тому що насправді таки означає: психологічну підтримку. Оте дівчаче гуртове "гуууууу" додає їм самим смілості, зухвалості, впевненості, відлякує недоброзичливі ("нечисті") сили, прекрасно допомагає подолати підліткову нерішучість і сором'язливість.
Інші примочки мають інші функції, але вони завжди до ладу, коли їх контролює добрий смак. Це такий самий секрет, як жіночі прикраси: вміло покладені коралі, доречна вишивка, перстеник додадуть жінці й краси, й гідності, а дурнуваті блискучі застібки на "потертих" джинсах та кулька пірсингу в носогубній складці (наче гнійний прищ) і з гарної дівки дурепу зроблять.
Тому й стільки ажіотажу з пісенними "примочками": дуже хочеться виділитись, от і знімають узори з кого прийдеться - тірольців, ірландців, тібетців, бурят, а то й чорношкірих. А до чого вони ті узори? Що, крім чисто звукового цирку, хотіла виразити та "Зомбі"? Може щось воно й є там, але ж, не знаючи тієї культури, ми навіть не можемо сказати, чи там є смисл, чи то чиста музична абстракція.
Але коли свого за душею нема, тоді в діло йде всякий пірсинг... Бо не хочеться сидіти під лопухами...
Ми живемо в раю, але в епоху показухи.

Ой, Макошо, про голови нагадала!
Один наш студент (це художній інститут) недавно зробив із пластиліну триголового дракона. Повна традиція, але голови... Він кожній голові знайшов своє діло й свою позу. Одна голова читала книжку. Друга голова трошки звіддаля теж у ту книжку дивилась, але, відчувати, без справжнього інтересу. Таке собі небайдуже ледащо. А третя голова... ну що б ви придумали для третьої голови? Вона в нього... ні, я не скажу зразу, я напишу пізніше. Це так цікаво, а для мене було так несподівано, що я хочу всім таку смішну задачу запропонувати - що робила третя голова?

Гм...! Третя, може, писала той маразм, що обидві читали? Або всі троє перглядали усілякі дурниці і казочки Діда Василя?..
Ти не менше, мені вже пора спати і від усього серця я бажаю Діду Василеві, аби йому не снився дурний дракон з трьома головами, а наснилася верба у золотому намисті. Надобраніч!

Відносно "тіролі" та "ірланд" - то помилки немає ні в п. Лесі, ні в Макоші. Просто даний аудіозразок - це ірландська виконавиця (якщо не помиляюсь). Але сам стиль виконання більше характерний для "тірольського" співу.

Я не є противник подібних "прикрас", якщо вони не перетворюються на суцільну виконавську "спекуляцію", відставивши на задній план суть пісні, її душу, її вартісність. А зараз здебільшого так і відбувається. Пісня буває "переливанням з пустого в порожнє", без змісту, без багатого мелосу, зате "розцяцькована" вокальним "пірсингом" (влучно сказав Дід Василь). А ще "кліпчик" створюється, часом "замилює" очі псевдофілософією. Башляється за потужну ротацію,а слухач таке "хаває" і думає, що це "фірмово" і так має бути. На це і "б'ють" новоявлені "продюсери", забиваючи баки.

Довго і недолуго мізкувала над загадкою Діда Василя. Десь Макоша щось написала приблизне, з яким і хочу погодитися, окрім "казочок" Діда Василя (думаю, Макошо, тобі Дід Василь вибачить за дурні теревені).
Так що ж робила третя голова? Діду Василю, заінтригували!..

Невже більш ніхто не спробує вгадати? Або (ще краще)запропонувати свій варіант?

... а третя голова грала в шахи...

... а третя голова думала як і навіщо вчитися співати...

А ще третя голова думала про те, як позбутися отих двох, щоб бути індивідуальністю...

Діду Василю, не мучте! Давайте Ваш варіант, бо можна гадати до Апокаліпсису!

Третя голова дивилася "шустер-шоу"...
Неповноцінні ж бо мізки...

А якщо повноцінні, то створювала нові сайти українських пісень.

Третя голова нічого не робила. Третій - зайвий!

Дійшло! Третя голова - це Дід Василь!..

Ну, начудили...
Які шахи? З ким?
ДідВасиль - це не третя голова, а за підрахунками Макоші, це десь 2012 голів. Коли болять на повний місяць, вигрібаю весь аналгін у київських аптеках.
Я ж казав, що це робив студент. Так що мого варіанту немає, є тільки моє здивування - як просто й правильно він відобразив дійсність, нехай і віртуальну.
Лісовик підійшов найближче до істини. Але не дійшов.
Третя голова... спала. А спати - це у студентів дуже серйозне заняття. А Ви - нічого не робила!

Мудро. Спочатку так подумала, а потім утрималася від відповіді. А воно і правильно виявилося. Але якщо Макоша не вгадала, то мені не дивно помилитися. Гарна загадка, студент одразу зметикував би.

Агій, Діду Василю! Файна ваша загадочка! А відгадайте-но мою:
"Ішов Він, слідом за ним - Вона. Коли вони заспокоїлися, то вийшло Воно"

Мало хто за ким ішов... скажімо, Дощ, за ним Повінь (або Буря), а потім вийшло Сонце.
Оце ви так учитеся співати?

Знала, що вгадаєте. Для Вас, Діду Василю, це й не загадка. А учитися співати?.. - я і так умію. У співаки не лізу, але умію. Ви й самі знаєте, що пісня - це не матеріял для сцени і не для слухача. Моя бабуся завжди співала одне, коли збирала зілля, співала друге, коли його тіпала і в'язала у пучечки, співала третє, коли жмихала в долонях і розсипала по полотняних торбинках. Це була пісня. А зараз щось хотять виносити на сцену, одягнувши вишиванки, які вже й китайці виробляють...
Хохму розповім: українська чоловіча сорочка, вишита китайцями... Воно ж, жовтороте, не розуміє, що чоловічі сорочки не вишивають біля ліктя, тільки жіночі. А чому? - А тому що мама у вишиванці кладе на руку мале дитятко і його голівка повинна лежати на оберегу, вишитому хрестиком. А чому хрестиком? - бо хрест - це позитивний символ потужної енергетики. А коли його багато, ще й заплетено у символи квіточок, колосочків, позитивних сонячних знаків (свастика з "плюсовим" напрямком), то і дитяткові буде сонячно і добре в мами на ручках.
А вчитися співати треба (але СПІВАТИ, а не "блеяти" дурної на дешеву публіку)

Дослівно розгадка до загадки: Ішов Грім, за ним - Гроза. Коли вони заспокоїлися - вийшло Сонечко.

Я забула написати, які саме пісні співала бабуся "при зіллі". Коли його збирала (брала мене на полонину з собою), то співала оте, що я занесла, але ще не занесла мелодії, бо простими нотами важко передати ("Угнав Іванко вороне стадо"), коли в'язала в пучечки, то співала "Ой в'яжу, в'яжу не для тебе, враже..." Ще занесу цю пісню. А коли пересипала у торбинку, то співала: "Йой, легойко, легойко стелися, барвінку..." а ще "Рум'янку, рум'янку, люблю тя ізранку...". Воно все "пересипане безліччю якихось форшлагів, мордентів, гліссандо. Якби мала якийсь сканер, то написала б від руки, якби мала диктофон, то наспівала б. А зараз маю лише нотну програму, в якій не петраю "ніц"!.. Через те і не можу передати отого багатства, що відаю на слух. Але це скоро виправиться, адже не святі горшки ліплять і не святі їх вигадали.