Гаїлковий Білоданчик і Первісний Молодець-Стрілець

Особливістю Українських Колядкових переказів про Почин людського роду є отсе, що побіч переказів про Прадівчину на космічнім Морі та Дівчину під Прадеревом чи то Райським Деревом, є ще й мітольоґійні образці про Первісного Молодця-Стрільця, що пливе Дунаєм та пускає з Водою Стрілки, щоби плинули до його вимріяної Дівчини. Ця Дівчина не є означеною що до особи і що до місця свого перебування, а приявлює лишень предмет побажань і мрію Молодця.

Щедрівки на цю тему згадують не самого, одинокого, Молодця, але і його найблизшу рідню, — Матінку, Сестричку і Братіка, або Батенька, Матінку та ін., що разом з Молодцем приявлюють мабуть Першу людську рідню, так, як це з'ображують інші Колядки, що співають про Прарідню. Женихання Молодця, отся туга за Дівчиною і мрія про неї — це як раз подібність до цього поступу психічного чи життяного, що зображений в Колядці про "Грішну Панну", яка "задивилася на Мале Пахоля".

Пускання стрілок на воду молодим хлопцем, з бажанням, щоб вода знесла їх до дівчини, — це подібність до грецько-латинського Ероса-Купідона-Амора з луком і стрілами супроти Психе.

Але Українське уявлення здається давнішим, через те, що посередником між хлопцем і дівчиною є живлова вода. Звертання до Калини (приспів) має особливе символічне значіння, бо Калина є символом великої розродчости. Вода, що зпід Калини леліє, — це також символ творчости й родючости.

Хоча в цих Щедрівках образці дарунків взяті з побутового життя пізнішої культурної доби, то однак все інше в Щедрівках указує на дуже велику культурну старину; для того можна вважати ці образці за пізнішу вставку в Щедрівках.

Обі Щедрівки мають визначну Місячну символіку.

Відгомоном цих Щедрівок є Гаїлки про Білодарчика, що пливе по Дунайчику, а Гаїлкові Дівчата залицяються до нього та співають до Нього:

Постать Білоданчика в Гаїлці (також званого Білодарчиком) є без сумніву Місячна. І цікаве при тім отсе, що на Нових Гебридах Найвищим Єством Місячної мітольоґії є Tangaro, якому приписують великий вплив на приспорення родючости й плодючости Землі і надприродну життєву силу "мана". Пошанування Tangara зв'язують там з пошануванням Каменя, так, що великі купи каменя звуть tangara.

Пригадується також, що Уралалтайське Найвище Єство, Білий Князь, зветься Ai-Tangeri. А у Піґмеїв Місячним божеством є Billik Taria.

Мабуть бачення Місячного божества під подібнозвучним іменем було колись поширено на просторах Сходу і Полудня.

(За працею: о. Ксенофонт Сосенко. „Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.)

• Коляда і Великдень: Різдво і Відродження Світа.
• Вербний Тиждень і Шутка.
• Гаїлки-Великдень: Українське Свято Відродження Світа. (Вибір Пісень)
• Про Українські назви місяців Марець і Май.

Стежки до листків про Українські традиції.