Гей понад Лужок оре там Плужок

Колядка стародавня: Українське Різдво Світа.
Можна співати, як Колядку: Росте Деревко Тонке й Високе.


В Чистому Полі Сам Плужок ходить.
А всі Святії за Погоничів за Посівачів.

Пракультурні зразки. Ця Колядка мусить бути дуже старинна, бо хоч у першій частині очевидна вища рільнича культура, але злучено з нею Місячно-мітольоґічну символіку: Воли своїми Рогами (ще й Золотими) є символами Місяця; Чотири Воли є мабуть символами чотирьох Місячних фаз. А конець Колядки дуже близький до пракультури, бо Сокіл є також фіґурою Місячною, але образець про клеєння постріту (цебто усього стрілецького оружжя, лука і стріл) і про попюрування стріл належить хіба до чисто пракультурних.

Серед таких обрамовань мусимо і образці Молодецьких і Дівоцьких, окремих, робітничих гуртків вважати за дуже старинні.

Прадідна доба. Ідеальні Села. Статеві громади. Анальоґічна наступна Колядка — класична Українською збірною Місячною символікою і характеристикою Прадідної доби: А в Ліску в Ліску на Жовтім Піску. Що в Староукраїнців був фактично поділ дозрілої молоді громадами за статями, свідчать дані про це, що коли в наслідок такого поділу оставалися старші люди і родини з дітворою, та вони творили окреме зборище. Про те співають Колядки і Щедрівки. Такий поділ громадян на три ґрупи був задержуваний постійно і до нього застосовувано громадські і господарські справи.

Подаємо понижче Колядки про Жнива, при котрих брано цей поділ під увагу; а дальше Колядкові й Щедрівкові згадки про формальні села, громади — окремо Старих людей, окремо Хлопців, і окремо Дівчат.

В цій Колядці (початок без Місячного образця Прадерева, — конець майже тотожний, як під IX) співають:

Відміна до цієї Колядки така:

Та хоч тут названо чотири суспільні ґрупи, але очевидна річ, що дві перші — це статеві ґрупи, а дві другі — це розділена громада Старших людей, тільки для того, що Старці не годні працювати; зате вони радять — повчають, що слід робити.

Вдаряючий доказ Староукраїнського поділу суспільности на дві статеві громади Молоді і третю Старих людей дають Колядки і Щедрівки, зложені саме на цю тему: Ой Садом Садом тай Виноградом.

Щедрівка оця має моральні побудки. Бурлаки-Молодці бачать самі своє змарноване через волокитство життя і просять ідеального Господаря, щоб їм поміг вийти з невідрадного положення. Ідеалом їх є згадані Три Села, до котрих вони могли би пристати, принагідно поженитися, а відтак Господареві відвдячитися.

Такі ідеальні Села мусіли бути дуже давно на Україні. Одна Щедрівка ставляє їх у цілком мітичні часи: А в Соколонька я Двір в Острозі.

Крім мітольоґійної обстанови (Рай-Дерево; Сокіл з чорними оченьками і бровами — символ Місяця в часі темряви Новю, Молодець-Стрілець, з луком, — як Новий Місяць; женихальна дія в зароді) зарисовуються виразно реальні життєві образці: Перший городок — Господарський, де можна коня дібрати, Другий — Молодецький, де можна Весільних бояр замовити, а Третій городок — Дівоцький, з якого можна Подругу вибрати.

Дуже важна характеристика Третього городка: у нім живуть Дівчата не для іграшки мужеської, але з нього беруть Подругу, щоб з нею жити.


Читати листки з приводу цієї Пісні:

• Українське Різдво Світа: Жертви для Бога як реліґійний ідеал.
  
• Cвятий Збір, 8 січня: Пракультурні зразки: Тобою Вязю Постріт клеїти.
  
• Бог, Різдво Світа, Дідух і Лицарі.