Борис Чіп

надав Микола Рудаков

Біографія

Борис Чіп народився 5 вересня 1946 р. в с. Покровська Богачка Хорольського району Полтавської області. Закінчив Полтавський педагогічний інститут. Член Національної Спілки письменників України. Автор багатьох поетичних збірок, зокрема "Очі мого батька", "Плин", "Двокрилля", "Їжачок-заздрісник" (для дітей), "Живець", "Серпневе освідчення", "Веселі мандрівки", "Підкова", "Камбіз або Час Крові" (драма); роману "Микола Пимоненко" (у співавторстві), повістей "Дума про Старого Лиса", "Свято сакури", "Повернення Легкокрилки", книги трагедій "Святополк Окаянний". Лауреат літературної премії імені Володимира Сосюри та мистецької премії "Київ" ім. Євгена Плужника.

Є поети, які творять свої імена, і є поети, які творять нашу літературу. Слава перших гучна, заслуга других велика. Борис Чіп — автор багатьох поетичних збірок, перекладач, драматург — безумовно, належить до тих, хто ніколи не дбав про власну славу. Але це не можна назвати скромністю. Це швидше уроджена риса талановитих людей, які до слави байдужі. Однак, настане час, коли все, створене ними, буде належно поціноване.

Борисові Чіпові не треба блукати у пошуках нового стилю чи оригінальної форми. Бо для нього саме існування у Слові — спосіб життя. Його поезія — образна, метафорична, з досконало вибудованим звукорядом.

"Я не беру ні в кого Слова, а повертаю лиш слова. Хтось щедро і невипадково в мені словами ожива. Я зшиток? Ні! Паперу жмуток, перо й налитий каламар по вінця кров'ю. А по суті я — недописаний Словар з часів Шумеру і понині..."

Процитовані рядки — це і є творче кредо Бориса Чіпа.

З книги: Борис Чіп З двох віків, з двох епох.