Олександр Іванович Білецькийнадав Микола Рудаков Перейти до списку пісень >> Дати життя: 02.11.1884 - 02.08.1961 БіографіяЗгадують його:
"Отрадный результат нашего движения к коммунистическому обществу":
Украинская литература (Белецкий А., Кирилюк Е., Подгайный Л.).
Білецький Іван Іванович, батько Олександра Івановича Б.
Білецький Олександр Іванович, син Івана Івановича Б.
Білецький Андрій Олександрович, син Олександра Івановича Б. Білецький Платон Олександрович, син Олександра Івановича Б.
БІЛЕЦЬКИЙ Олександр Іванович [21.Х (2.ХІ) 1884, Казань — 2.VIII 1961, Київ] — укр. і рос. рад. літературознавець, акад. АН СРСР (з 1958) і АН УРСР (з 1939), заслужений діяч науки УРСР (з 1941). В 1907 закінчив Харків. ун-т. Викладав л-ру в вузах Харкова.
Після Великої Жовтн. соціалістич. революції брав активну участь у будівництві соціалістичної культури й підготовці літературознавчих кадрів.
Був директором Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР (1939—61).
Друкувався з 1909. Перша велика наукова праця — "Легенда про Фауста в зв'язку з історією демонології" (1911—12). Вивчав творчість Симеона Полоцького (фрагменти дослідження опубл. 1914). В 1923 вийшли розвідки Б. "Старовинний театр у Росії" (про український театр 17—18 ст.) і "В майстерні художника слова". Досліджував проблеми теорії л-ри, психології художньої творчості, історії вітчизн. і світової л-ри від давніх часів до сучасності, театрознавства. Б. належать праця "К. Маркс і Ф. Енгельс та історія літератури" (1934), статті з питань розвитку рос. л-ри 18 ст. й рос. романтизму, про творчість Пушкіна, Гоголя, Некрасова, Герцена, Тургенева, Достоєвського, Горького, Брюсова. Опублікував праці про Арістотеля, Ювенала, Овідія, Есхіла, Данте, Шекспіра, Гете, Свіфта, Лесажа, Діккенса, Бехера. Досліджував укр. дожовтневу і радянську л-ри, зв'язки рос, укр. та ін. слов'янських, зх.-європ. і східних л-р: праці про творчість Шевченка, Нечуя-Левицького, Франка, Коцюбинського, Лесі Українки, Тичини, Рильського, Сосюри, огляди "Шляхи розвитку російсько-українського єднання" (1955), "Українська література серед інших слов'янських літератур" (1958) та ін. Був головним редактором і автором ряду розділів двотомної "Історії української літератури" (1955—56). Працював над складанням програм, хрестоматій та підручників для вищої і серед. шкіл. Нагороджений 2 орденами Трудового Червоного Прапора, ін. орденами і медалями. Тв.: Зібрання праць, т. 1—5. К., 1965—66; Від давнини до сучасності, т. 1—2. К., 1960; Избранные труды по теории литературы. M., 1964. Літ.: Гудзій М.К. Олександр Іванович Білецький. К., 1959; Крижанівський С.А. Слово про вченого-літературознавця. "Радянське літературознавство", 1974, № 11; Крутікова Н.Є. Цінна спадщина. В кн.: Крутікова Н.Є. Реалізм. Збагачення. Єдність. К., 1976. Н.Є. Крутикова.
Фундаментальная электронная библиотека "Русская литература и фольклор" (ФЭБ). / Белецкий // Литературная энциклопедия: В 11 т. — [М.], 1929—1939.
Т. 1. — [М.]: Изд-во Ком. Акад., 1930. — Стб. 727.
С 1917 — доцент историко-филологического факультета по кафедре русской лит-ры, с 1920 — профессор Харьковского университета и Академии теоретических знаний, а с 1921 — Харьковского ИНО. В 1920 защищал магистерскую диссертацию (в рукописи) "Эпизод из истории русского романтизма. Русские писательницы 1830–1860". Б. является одним из современных представителей потебнианской школы, испытавшим на себе влияние и так наз. психологизма (напр., Р. Мюллер-Фрейнфельса), и таких ученых, как А. П. Кадлубовский и В. Н. Перетц. С 1922–1926 Б. руководит в Харькове историко-литературной секцией научно-исследовательской кафедры истории европ. лит-ры, с 1926 — кафедрой литературоведения. В последнее время изучает преимущественно новейшую украинскую лит-ру. Б. сотрудничает в журналах, как русских, так и украинских. Библиография: Легенда о Фаусте в связи с историей демонологии, Записки Неофил. об-ва при СПБ. ун., вып. V-VI, 1910–1911; Стихотворения Симеона Полоцкого на темы из всеобщей истории, X., 1914; Старинный театр в России, М., 1923; В мастерской художника слова, "Вопросы теории и психологии творчества", вып. VIII, X., 1923; Очередные вопросы изучения русского романтизма, сб. "Русский романтизм", под ред. А. И., Л., 1927; Двадцать років нової украінської лірики [1903–1923], X., 1924.
Виправлення та доповнення
ПРАВИЛА!
ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/persons/1128.html |
|