На головну сторінку

Олександр Іванович Білецький



Олександр Білецький
надав Микола Рудаков

Перейти до списку пісень >>

Дати життя: 02.11.1884 - 02.08.1961

Біографія

Згадують його:
"Отрадный результат нашего движения к коммунистическому обществу":

Украинская литература (Белецкий А., Кирилюк Е., Подгайный Л.).
"Вертеп", що це таке?


Вікіпедія: Олександр Іванович Білецький (21 жовтня (2 листопада) 1884, Казань — 2 серпня 1961, Київ) — укр. літературознавець...


Білецький Іван Іванович, батько Олександра Івановича Б.
Білецький Олександр Іванович, син Івана Івановича Б.

Білецький Андрій Олександрович, син Олександра Івановича Б.

Білецький Платон Олександрович, син Олександра Івановича Б.


УРЕ (Укр.рад.енц.:)


БІЛЕЦЬКИЙ Олександр Іванович [21.Х (2.ХІ) 1884, Казань — 2.VIII 1961, Київ] — укр. і рос. рад. літературознавець, акад. АН СРСР (з 1958) і АН УРСР (з 1939), заслужений діяч науки УРСР (з 1941).

В 1907 закінчив Харків. ун-т.

Викладав л-ру в вузах Харкова.


Після Великої Жовтн. соціалістич. революції брав активну участь у будівництві соціалістичної культури й підготовці літературознавчих кадрів.


Був директором Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР (1939—61).


Друкувався з 1909.

Перша велика наукова праця — "Легенда про Фауста в зв'язку з історією демонології" (1911—12).

Вивчав творчість Симеона Полоцького (фрагменти дослідження опубл. 1914).

В 1923 вийшли розвідки Б. "Старовинний театр у Росії" (про український театр 17—18 ст.) і "В майстерні художника слова".

Досліджував проблеми теорії л-ри, психології художньої творчості, історії вітчизн. і світової л-ри від давніх часів до сучасності, театрознавства.

Б. належать праця "К. Маркс і Ф. Енгельс та історія літератури" (1934), статті з питань розвитку рос. л-ри 18 ст. й рос. романтизму, про творчість Пушкіна, Гоголя, Некрасова, Герцена, Тургенева, Достоєвського, Горького, Брюсова.

Опублікував праці про Арістотеля, Ювенала, Овідія, Есхіла, Данте, Шекспіра, Гете, Свіфта, Лесажа, Діккенса, Бехера.

Досліджував укр. дожовтневу і радянську л-ри, зв'язки рос, укр. та ін. слов'янських, зх.-європ. і східних л-р: праці про творчість Шевченка, Нечуя-Левицького, Франка, Коцюбинського, Лесі Українки, Тичини, Рильського, Сосюри, огляди "Шляхи розвитку російсько-українського єднання" (1955), "Українська література серед інших слов'янських літератур" (1958) та ін. Був головним редактором і автором ряду розділів двотомної "Історії української літератури" (1955—56).

Працював над складанням програм, хрестоматій та підручників для вищої і серед. шкіл.

Нагороджений 2 орденами Трудового Червоного Прапора, ін. орденами і медалями.

Тв.: Зібрання праць, т. 1—5. К., 1965—66; Від давнини до сучасності, т. 1—2. К., 1960; Избранные труды по теории литературы. M., 1964.

Літ.: Гудзій М.К. Олександр Іванович Білецький. К., 1959; Крижанівський С.А. Слово про вченого-літературознавця. "Радянське літературознавство", 1974, № 11; Крутікова Н.Є. Цінна спадщина. В кн.: Крутікова Н.Є. Реалізм. Збагачення. Єдність. К., 1976.

Н.Є. Крутикова.



Фундаментальная электронная библиотека "Русская литература и фольклор" (ФЭБ). / Белецкий // Литературная энциклопедия: В 11 т. — [М.], 1929—1939. Т. 1. — [М.]: Изд-во Ком. Акад., 1930. — Стб. 727. http://feb-web.ru/feb/litenc/encyclop/le1/le1-7272.htm


БЕЛЕЦКИЙ Александр Иванович [1884–] — литературовед, из семьи агронома-педагога (по матери украинец).

С 1917 — доцент историко-филологического факультета по кафедре русской лит-ры, с 1920 — профессор Харьковского университета и Академии теоретических знаний, а с 1921 — Харьковского ИНО. В 1920 защищал магистерскую диссертацию (в рукописи) "Эпизод из истории русского романтизма. Русские писательницы 1830–1860".

Б. является одним из современных представителей потебнианской школы, испытавшим на себе влияние и так наз. психологизма (напр., Р. Мюллер-Фрейнфельса), и таких ученых, как А. П. Кадлубовский и В. Н. Перетц.

С 1922–1926 Б. руководит в Харькове историко-литературной секцией научно-исследовательской кафедры истории европ. лит-ры, с 1926 — кафедрой литературоведения.

В последнее время изучает преимущественно новейшую украинскую лит-ру.

Б. сотрудничает в журналах, как русских, так и украинских.

Библиография:

Легенда о Фаусте в связи с историей демонологии, Записки Неофил. об-ва при СПБ. ун., вып. V-VI, 1910–1911;

Стихотворения Симеона Полоцкого на темы из всеобщей истории, X., 1914;

Старинный театр в России, М., 1923;

В мастерской художника слова, "Вопросы теории и психологии творчества", вып. VIII, X., 1923;

Очередные вопросы изучения русского романтизма, сб. "Русский романтизм", под ред. А. И., Л., 1927;

Двадцать років нової украінської лірики [1903–1923], X., 1924.



Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл!
Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими!


Дані додано:  04.12.2008
Відредаґовано: 11.01.2013
Переглядів: 1943



  Виправлення та доповнення     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]


  Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/persons/1128.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB