Україно, мати (Нашу душу пекла молотила,..)

Нашу душу пекло молотило,
Вибивала дух сила страшна.
Нашу волю сховали в могилу,
Щоб ніхто не знайшов де вона.
Перед вами відкриюсь я браття,
Все, що спать не дає, я скажу:
"Ой на шаблю, відвага й завзяття,
Нам не гоже збирати іржу".

Приспів
Україно — мати, ми твої сини,
Перед лютим боєм ти нас пригорни,
Україно — нене, в радості, журбі       |
На синівську вірність клянемось тобі.  | (2)

Яничаре — ти рано смієшся,
Не згубилась могила в траві.
Вже світає і нам піднебесся
І відлунить — живі ми — живі.
Гірко хрещені злом і бідою
Ми ідемо, бо серце пашить,
Щоб скропити живою водою
Ту могилу, де воля лежить.

Приспів.

Поділитись сторінкою: