Я відкриваю цю тему і гадаю, що тут знайдеться місце для кожного:

== для Лесі Росіянки, яка все життя закохана у добропорядність і ще досі вірить у лицарство справжніх чоловіків;
== для Нацпатріотки, що аж до патріотизму закохана у свою націю;
== для ДідВасиля, який закоханий у пісню і продовжує з нею кохатися на одноіменних лекціях («Як кохатися з піснями»);
== для Іванціва, що усе своє свідоме, я би навіть сказав, прозріле життя, - закоханий у ніщо інше, як в ту частину людського тіла, на котрій в основному сидять;
== для campanella, котра закохана у класику і джаз, бо "Піккардійська терція" і Руслана Лижичко – це всього-навсього її тимчасові музичні уподобання;
== для Lesnichiy, що до фанатизму закоханий у своє «лісництво» – дебрі власних словосполучень, які він виносить на форуми для загального непорозуміння, тим самим «викликаючи вовка з лісу»;
== для StarochKa, яка безтями закохана у власну вишиванку і єдину (поки що) свою фразу, ставшу крилатою, «Вірити іншій людині по крайній мірі нерозумно» від 07.04.2007 00:11 з її ж улюбленого форуму "Кодло розігнали?";
== для Ярослава, який закоханий не відомо у що більше: у свої пісні, чи у Господа Бога так і не вирішивши питання «Хто він? Бог, чи людина?»;
== для webmaster, який настільки закоханий у свій сайт, своє дітище, що з превеликою лювов’ю заправляє долями тих форумчан, що ненароком оступилися;
== ну, і нарешті, для мене – БабиТеклі - людини просто закоханої у життя, і полюбляючої хамів ставити на місце їхнім же ж методом.
Прошу мені вибачити, коли когось не згадав. Ще буде час вам, не упом’януті ви мої, стати яскравішими особистостями, ніж ви є. Щоби можна було безпомилково сказати, у що ви закохані в цьому житті і чого прагнете.

Е-е-е-х! Кохання.....

От, бачите? І для =Юрцьо= місце знайшлось. Правда, поки що зовсім малесеньке: всього на одне зітхання і на одне, САМЕ ГОЛОВНЕ слово - КОХАННЯ.

Досить гарна тема! Але я змушена не погодитись із бабцьою щодо того, в ЩО ж закохана Леся Росіянка. Судячи з її "опусів" - то якраз в недобропорядність. Дивіться далі, приведу цитати. А я ще закохана у ПРАВДУ і вибачте, якщо ця правда ріже комусь очі. Тож, ПРАВДА:
"19.05.2007 09:52
--------------------------------------------------------------------------------
Зразу можна зробити висновки, що п.п. Іванців і ДідВасиль не так давно сидять коло комп"ютеру. Це єдині сексуальностурбовані індивіди з цілого сайту.
Невже всі решта - члени гуртка мастурбуючих "УМІЛІ РУКИ"??!"

"Лемки відрізняються від галичан, галичани від гуцулів, гуцули від волинян, волиняни від лемків і все з точністю до міліметра навпаки. У кожного з них своя свідомість, деколи не сумісна з одними і "братська " з іншими. В кожної групи є складові свідомості, притаманні тільки їй. Чим вони і відрізняються.
Давайте для початку знищимо лемків... А на холєри вони нам, як ми половину з того, що вони говорять, не розуміємо. Потім візьмемось за гуцулів, котрі теж недалеко від лемків відійшли. Потім війдемо у смак - візьмемось за галичан, бо ополячені вони дуже. А тут під гарячу руку волиняни і... і... і...
Вперед, мудрагелі!Та не забувайте одного, що якщо добре копнути родословну кожного з вас, то виявиться, що ви всі жиди, скифи, половці, печеніги, татари, монголи, австрійці, угорці, поляки і цигани і... і... і.., що зручнесенько влаштувались собі на чужій території і розводять тут демагогію, кому бути, а кому ні.
Ця я ВАМ кажу, - всім, так званим, українцям.

"Наш великий геній і кобзар, пророк і ясновидець Т.Г.Шевченко був російськомовною людиною, чого зовсім не цурався. Я тільки одного не можу зрозуміти, - чому ніхто не каже, що він насамперед художник. І ніхто чомусь не згадує про те, що путівку у життя йому дали все ж таки росіяни, яких ви так усі ненавидите. І основна сума грошей для викупу його з рабів була вкладена царською сім"єю, яку він згодом [b]обклав[

яку він згодом обклав, як і подобає справжньому рабу."

20.05.2007 00:41
--------------------------------------------------------------------------------
Да, уж!..
Співчуваю я тому чоловікові, котрий необачно вирішив би зв"язати своє життя з Вами. Я сама жінка, але такого екземпляру я ще в житті не зустрічала.

Люди добрі, ті, що читають ці рядки! Мужчини, накінець!! Чи тут немає їх?!
Ви б хотіли мати таку дружину???????


"я мала і маю доступ до таких архівів, що Вам, шановний, і не снилось. Тому з не просто дилетантами, а поверхневими дилетантами я не збираюсь дискутувати ні на яку тему. Продовжуйте купатися у смітнику під гучною назвою Інтернет. Може відмиєте свій холопський бруд."


"Для Нацпатріотки
А тобі псевдожіночка я бажаю знайти доброго чоловіка, такого ж войовничого, як і ти, і щоби він тобі час від часу заїжджав у пятак. Для профілактики… Для ще більшого збудження на благо миролюбивої України… "


На цьому закінчу цитатник тієї панянки...

Так я щось не розумію, в чому проблема? Хіба тут щось не так сказано? Ну, можливо, у трохи різкій формі, під настрій. А чому Ви, шановна Нацпатріотко, не враховуєте, на що саме п. Леся давала відповіді, на які саме тексти була її така реакція?
Це є раз, а по-друге, в нас темка про кохання, а не про знищення будь-кого, чи то росіян, чи то українців. ПРО ЛЮБОВ.
Для закоханих, а не нервових.

"12" балів БабіТеклі за вміння дати назву темі! Оте кохання в черговий раз стало такою собі приманкою, "завлекалочкою" (вибачте, що вклинила не укр. слово
Трохи менше балів - за проведену аналітичну роботу (просто з деякими висновками я не зовсім згодна, але кожен має право на власну думку).
І зовсім не згодна я з використанням слова "кохання" у такому контексті... Добропорядність, націю, пісні, вишиванку чи сайт можна любити, а кохання, на мій погляд, має залишитися для чогось (скоріше когось) іншого.
Але разом з тим дякую, що внесли і мене до свого списку "закоханих"! Навіть дивно мені було: всього кілька разів щось там "нявкнула" на форумі, а хтось помітив...

Бо це "нявкотиння" виявилось самим вишуканим і ніжним для когось... Для того, хто на нього звернув увагу.

До баби Теклі:
Ви, звичайно, маєте право на СВОЮ точку зору щодо людей цього сайту, але я ТЕЖ маю свою і, начебто, обґрунтувала її. От і все.
Але Ви праві, що я влізла не "по темі".
Щодо кохання - то дійсно, кохати можна лише особу протилежної статі, а Я, припустимо, ЛЮБЛЮ, ОБОЖНЮЮ свою землю, свою країну. І ПРАВДУ.

Деколи достатньо двох слів... І все стає зрозуміло... І зразу легко на душі: в тебе є однодумець. Чудово! Вишукано! Прекрасно! Неповторно!

комусь того кохання явно бракує... але шукати його треба не тут

Може вам усім привести слова (цитати) класиків, де вони говорять про те, що закохані у рідну землю? Закохані у поезію? Закохані в рідну мову? Власне, ЗАКОХАНІ... [/b]

Василь Симоненко
Я закоханий палко, без міри
у небачену вроду твою.
Все, що в серці натхненне і щире,
Я тобі віддаю.

Ти дала мені радісну вдачу,
кров гарячу пустила до жил.
Я без тебе нічого не значу,
Ніби птиця без крил.

Кожну хвилю у кожну днину
Гріє душу твоє ім'я
Ненаглядна, горда, єдина,
Україно моя.


Це перше, що мені спало на думку...
Так що не треба нас дурить.
Дивись мені: яйка курку вчать!.....

А ось іще.
Леонід Кравчук - перший Президент України:
"Я закоханий в українську мову, мені приємно висловлювати почуття рідною мовою..."

З літературних рефератів:
"Щодо образу землі в поезії Петефі й Шевченка, то тут треба підказати, що обидва поети були закохані у степ. В обох — якийсь особливий потяг до безкрайнього простору. У степу Шевченка — синіють поля як море, чорніють козацькі могили, повіває вітер буйний."

Я думаю, досить...
Старших треба слухати. В крайньому випадку - прислуховуватись до них. У них досвід. І знання. І чуйка...
Спитайте ДідВасиля.

Добре-добре, накинемо БабіТеклі кілька балів за науково-дослідну діяльність
А от апелювати до свого віку... Вік - це не аргумент. Тим більше, ще не відомо, хто тут яйко, а хто курка

Дорогенька Квіточка! Ти знаєш, чим відрізняється сучасна молодь від старшого покоління? А тим, що молоді та гарячі не звертають уваги на зворотний бік медалі. Вони не в стані в поганому (на їх погляд) знайти прекрасне, а тим більше застосувати це якось у житті. А, власне, тим і різниться мудра людина.
Попитайте у мудрих...
Наприклад, в мене.

для campanella====
Цілком згоден, що "Вік - це не аргумент".
Але ж прошу зауважити: моєму старшому сину... карочє - він з 1976 р.н., з січня... Мені здається, що я не яйце - це вже точно!

Навіть для ДідВасиля я скоріше брат молодший.
Хахахахаха! А ви думали?..........

Так от, пригадується мені, що 5 жовтня 1874 року народилась одна людина, котра і думки не мала прожити 130 з лишнім років і виступати на форумі УкрПісні.

під ніком campanella

Та я говорила за те, що в словниках пишуть. А те, що люди використовують цей термін "кохання" скрізь - то про це відають, гадаю, ВСІ! І то не є погано, то є по-своєму гарно! Гарно, але не правильно, тобто, не за правилами. Але я не проти!

До БабиТеклі:
Ти теж закоханий у це ж саме місце. Ти просто цього не відчуваєш. Тебе просто ніколи не копали в дупу (і добре) і вона в тебе не боліла. І ти її ніколи по-справжньому не жалів. От тому ти і іронізуєш...

Краще безтями кохати, аніж лицемірно любити. І тому я теж за Кохання.

Це вже по ділу! Хто ще сумнівається у Бабусиних виразах?

Гарно, але не правильно, тобто, не за правилами
Мила, добра Нацпатріоточко! А хіба можна кохати по правилах? Чи є у Кохання правила?.. Винятки?.. Ще там що?..
Нехай усі подумають...

З Купальськими святами, святами справжнього кохання, здоровлю всіх!
Бо вже два дні й дві ночі навкруг Києва по різних Лисих горах (а їх багато) та по священних гаях над Дніпром діється палке беззаконня, освячене та вмодероване прадавнім Українським Звичаєм.
Ще й сьогодні в самому с. Трипіллі збирається кілька рідновірських та язичницьких громад, що мають намір завтра Сонце стрічати й славити. А заодно послухати землю, серед якої п'ять чи сім тисяч років тому жили наші пра-пра-пра...

А взагалі кохати можна землю, ліс, степ, пісню і навіть цілий світ. Кохання - це такий стан душі й тіла, його не можна описати. Але його можна заслужити.

Пропоную ще раз перечитати ці рядки:
"Гарно, але не правильно, тобто, не за правилами. Але я не проти!"
Повторю ще раз: Я НЕ ПРОТИ ТОГО, ЩОБ ЛЮДИ ВИСЛОВЛЮВАЛИ СВОЮ ЛЮБОВ ДО ЧОГОСЬ СЛОВОМ "КОХАЮ"!
Зі святами всіх вас теж вітаю!

Щодо правил: можливо хтось і пам'ятає таке російське оповідання "Человек в футляре".
А ось правила існують щоб організувати хаос і не зруйнувати надбане, а все решта має бути неповторним, єдиним чи унікальним. В тому числі кохання

А про що власне ви б хотіли поговирити у цій темі, бо я щось не дуже розумію


===для StarochKa, яка безтями закохана у власну вишиванку і єдину (поки що) свою фразу, ставшу крилатою, «Вірити іншій людині по крайній мірі нерозумно» від 07.04.2007 00:11 з її ж улюбленого форуму "Кодло розігнали?";===
і ще Фрази вирвані з контексту як правило нічого хорошого в собі не несуть, хоча не знаю, що саме ви мали на увазі пишучи це. Крім того звідки ви взяли, що форум "Кодло розігнали" мій улюблений????
А ще цікаво звідки ви знаєте, що я безтями закохана у свою фразу?
Я між іншим і взагалі забула, що її писала!!!

До StarochKa і всіх решта.

Я між іншим і взагалі забула, що її писала!!!

Мозок людини "тримає" всю інформацію, коли будь зафіксовану: зорову, слухову, відчуття на дотик, нюх і все, що з цим пов'язано: переживання, радість, сум, гнів... Сюди слід віднести і сновидіння. Не суттєва інформація відсіюється - "забувається". Але це тільки ілюзія. Насправді будь-яку зафіксовану інформацію можна за потребою відновити і переглянути, зосім не турбуючи при цьому індивідуума та його мозок. Інформація зчитується з менталу.