Справді, Адольф теж щось таке казав. Але то він начитавшись Карла. Бо Карл був трохи старший. І хитріший. Ось тут про нього наші брати розказують (до речі, дуже раджу заглянути, хто вміє читати):
Литература - ТЕОРИЯ ПРОГРЕССА
Ваше представление о счастье: Борьба 8. Ваш любимый герой: Спартак, Кеплер 9. Ваша любимая героиня: Гретхен 11. Ваш любимый девиз: Подвергай все сомнению". ...
alter.sinor.ru:8102/lisek/literat.htm
Так шо, Клавцю, нинада дєдушкам зря чакри морочити.
_____________________________ Аніж проклинати темряву, краще засвіти хоч маленьку свічку
(ніби Конфуцій)
Ą89;上 гість
03.06.2007 08:36
Зараз, от тільки окуляри вберу...
早Ç78; Баба Тьолка гість
03.06.2007 09:06
For a dear grand-dad, ДідВасиль.
Це я вирішила під настрій троха подурачитись. 早上 Баба Тьолка. Так шо не Клавка я...
То може Ви дідусю мали на увазі саме чакру Свадхистана? Бо в основному її частенько морочать.
А на рахунок читки Маркса, так то йому (авжеж, Гітлеру), певно, хтось розповів, бо читати він не дуже. Та й і час був тривожним, країна в конвульсіях. Зрештою, як і в нас зараз... Словом, все готово для розвитку неофашизму. Варто пригадати, що спочатку мова йшла про захист фатерлянду, німецької нації. Згодом ця ідея набула іншого відтінку: знищити сусіда, як потенційного ворога, доки він ще не отямився і не зробив це першим. А ворогом був, як виявилось, увесь світ. Бо на одній Європі, в разі перемоги, австріяк-маніяк Адольф Шикльгрубер-Гітлер не зупинився б.
Про чакру Свадхистана ви, 早上 Баба Тьолка, можете розповісти в моїй темі про секс. Там ви з ДідВасилем і уточните для наших читачів, як саме найкраще морочити згадану чакру. Може комусь відкриєте очі на щось...
У п’ятницю до Києва приїздить ще один зрадник - Йосип Кобзон. В українському словнику сучасного українського сленгу він вже ПРОСЛАВИВСЯ! (його іменем називають деяких людей )
Забув попитати, ну, і як там Йосип Давидович? Чи в формі? У всякому разі, наскільки мені відомо, він дуже багатьом допоміг в їхньому музжитті. Без Кобзона про них би ніхто ніколи не дізнався. До речі, нашим українським артистам він теж допомагав і, причому, дуже суттєво. Так шо гнать на нього не нада.
І останнє. Ні разу у житті не співав під "фанеру", а тих, хто це робить, ганьбив останніми словами.
А хотів би я у Нацпатріотки спитати: ти що євреєчка? То що Йосип тебе зрадив? Щось я нічого второпати не можу... Чого це він зрадник? Що він усе своє свідоме життя співав про свою Батьківщину, яку дуже любив. За те, що майже ні одного концерту не обминав українську пісню, чи то в Ленінграді, чи то у Владивостоку, чи то у Ташкенті? Кого це він, цікаво, зрадив? Українських буржуазних націоналістів? Чи може українських комуністів?
У всякому випадку він не подер свій партквиток, як денекотрі перевертні, і лишився гідним своїм переконанням до кінця. І, повторюю, все своє життя співав і продовжує це робити з любов'ю до своєї Батьківщини. Бо вона для нього по сей день - СРСР...
Не будьмо забувати, що він не тільки співак, але й достатньо впливова людина в Росії. А для олігархів, як відомо, існують правила, які диктують тільки вони!
Поспівайте і ви понад 40 років, поїздіть по гастролях по 2-3 концерти на день по всьому СРСР, на всіх державних і урядових концертах, запишіть надцять альбомів, озвучте піснями більше сотні кінострічок - теж станете олігархом.
Наші, он, бездарі, - не встигли з яйця вилупитись, а вже на "мерседесах" роз'їжджають, ще й по два-три охоронці, як шавки за ними лазять. Так шо, ще раз кажу, НЕ НАДА ГНАТЬ на Кобзона.
В 1998 році я побував у Москві у свого старого доброго друга. Зайшов до нього на студію і тоді вперше зустрівся з Кобзоном.
Вихована, розважлива, скромна і інтелігентна людина. Коли дізнався, що я друг директора студії та ще й з України, то запросив нас в кабак. Ясна річ, я відмовлявся, але він все ж наполягав на своєму. Дійшли згоди і ввечір ми приїхали на Арбат. Йосипа ще не було, а коли він зайшов музиканти привітали його і заграли для нього пісню. В цей час до музик підішло двоє “козирних” з залу і щось почали їм там втирати. До мене доносились окремі фрази, типу, - “был наш заказ, а вы чё там лабали?”. Одного з музикантів штовхнули і він впав. До кодли підскочив охоронець Кобзона і за секунду вся бригада (5 осіб) стояла коло нашого столика. Йосип Давидович довго не говорив. Він запитав у охоронця, який наступний будинок, і сказав таке: “Ребятки, завтра во второй половине дня хочу видеть на счету, какого ты говоришь, Пётр, - ага, Рязанского детского дома для детей-инвалидов 25.000 (тысяч) условных едениц денег. Надеюсь, я доходчиво выразился? Свободны.”. А потім до нас: “Вы, уж, извините нашу дичь… мне так не приятно…”, а до мене українською: « Прошу пробачення. Не звертайте уваги, прошу».
Це було моє перше знайомство зі “зрадником” Й.Д. Кобзоном.
Я зрозумів Вашу іронію, дідусю. Це Ви на вар'ята могли спитати про друге знайомство, але тільки не мене. Пізніше ще були зустрічі, але це вже Вас і нікого на цьому сайті не стосується.
Дак я нічого такого... Кожен має свій інтим і свою слабину... Ну, трохи буває обидно мені, коли нашій людині дуже вже засліплять очі яскраві подвиги в дусі адєсскіх фраєров - потім після того сяйва вона не бачить їхньої скромної прозаїчної діяльності. А так нічого... Кобзон справді трудяга і колись навіть непоганим співаком був. Але про суть справи (власне про майстерність, скажімо, співака) говорити не заведено, бо мало хто в тому тямить, - тому Кобзона, як і будь-якого іншого сучасного кумира створює не майстерність, а схильність народних мас до ідолопоклонства.
Але це все можна списати на дідове буркотіння.
_____________________________ Аніж проклинати темряву, краще засвіти хоч маленьку свічку
(ніби Конфуцій)
А Я називаю! Бо не любить він НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ!!! Йому СРСР подавай! І, якщо він там, в своїй кацпщині, можливо, десь якось заспівава одну українську пісню - то це не значить, що він НЕ МАНКУРТ! МАНКУРТ! Забув, якого він роду! Якщо б не забув - то дійсно співав би на КОЖНОМУ концерті українську пісню, та ще й НЕ ОДНУ!!! І не забував би пару слів українською говорити в своєму житті... І з приводу того, що він ЗАВЖДИ співає вживу!.. Я зараз ТОЧНУ відповідь щодо цього дати, на жаль, не можу, але, здається, я БАЧИЛА його виступ під плюс. Ну, заради цього я навіть поспостерігаю за кацапськими концертиками, щоб змогти тоді впевнено сказати ПРАВДУ. І ще одне: я маю от ТАКУ точку зору і ніхто з вас її вже не змінить. Він - вже давно НЕ УКРАЇНЕЦЬ! От і все. Хохол або кацап - ТАК. І попрошу мене не переконувати в іншому, бо це все буде все рівно ДАРЕМНО.
Питання про зраду нації має стосуватися СВОЄЇ нації. Для українців ні Кобзон, ні Каганович не є й ніколи не були зрадниками.
Якщо Нацпатріотка вважає представниками нації ВСІХ громадян України, то тоді треба так і казати: "Я маю на увазі так звану ПОЛІТИЧНУ НАЦІЮ". А політична нація - це таке сучасне штучне, але, на жаль, цілком реальне державне чудовисько, де кожен мусить бути комусь зрадником.
_____________________________ Аніж проклинати темряву, краще засвіти хоч маленьку свічку
(ніби Конфуцій)
поштар гість
03.07.2007 14:20
Чого ти вчепився до Кобзона, до Кагановича? Може вже досить?
Ти б до Кучми вчепився, котрий замочив Гонгадзе.
Ти б до Ющенка вчепився, який вас усіх продав. А як не повністю, так іще все "спереду"... варто подивитись у очі його американочки...
А може тобі про "лазаренківські" мільйони пригадати, чи ти пам"ятаєш тільки "привалівські"?
От їх вчепись.
Хм, від поштарика тхне - социком...
Ті теж хочуть замаринувати минуле, так щоб ніхто нічого не знав і не чув про іншу сторону монети.
Я не заперечую, що є "кадри", що зараз заслуговують на "увагу".
Але не дай Бог Україні то щастя, що мали ми при "Світлому минулому", особливо в можливості відстояти свою власність (прохання не утотожнювати мої слова з сучасними олігархами), особливо в можливості висвітлити думку іншу від "наставника".
Що понту, від того, що ти знаєш про своє викривлене минуле, те минуле, яке тобі припіднесли політики обох, в даному випадку, таборів? І кожен це показав так, як йому вигідно. Правди ти не знаєш і не дізнаєшся ні-ко-ли. То, повторюю, понт який з того всього? А я скажу, як не доходить.
Ворожнеча, смута, заколот, розбрат, війна і розруха. От який у тому всьому понт.
І з цього, як завжди, користає купка зверхників (власть імущих). Основна мета: продаж зброї, захоплення звільнених територій (земля, житло).
Воюйте!
До зброї!
Вперед, каналії!
…Гарматне м'ясо...
До п.поштара:
Ви тут начебто, як гість, а ведете себе неподобаючим чином. Про що я кажу? Про те, що звертатись до незнайомих Вам людей треба би на Ви, а особливо до ДОСИТЬ ПОВАЖНИХ людей на цьому сайті, а Ви дозволяєте собі "тикати" всім підряд. І цього разу я кажу не за звернення до себе, а за звернення до інших людей. Більше виховання, більше поваги до співрозмовників ,ба навіть до ШАНОВАНИХ ЧЛЕНІВ ЦЬОГО КЛУБУ.
П. Інший, Ваші категоричні заяви стомлюють. Коли б Ви це про себе казали - повірив би. А про людей не треба, Ви не всіх тут знаєте. Зрештою, кожна людина хоч якусь правду та знає. Звісно, не всю. Але є ще така річ, як колективний розум. А для чого ж ми тут розмовляємо? Щоб набратися трохи розуму. І правди. Правда й те, що декого цікавить не правда, а щось інше. То такі вже люди. Їи правда очі коле, вони скоро підуть. Попаскудять трохи та й попрощаються.
_____________________________ Аніж проклинати темряву, краще засвіти хоч маленьку свічку
(ніби Конфуцій)
поштар гість
04.07.2007 00:16
У мене є одна правда. Найправдивіша правда з усіх правд на світі.
І називається вона: жити чесно, якою б вона для мене не була, гіркою, чи солодкою. Хоча стосовно правди епітетів не існує жодних. Бо вона просто ПРАВДА. Це я так для вас, щоб зрозуміліше було. Бо іще не всі розуміють простих понять. Бо той, хто не говорить правду, автоматично лжесвідчить.
Ось це моя правда.
а чому ви його захищаєте?(кобзона)чому його називаєте зрадником?він що був українцем?хто він такий?він мокаль,комуніст,а отже,на мою думку,він нам не інакше як ворог,так як і всі москолі,ляхи,жиди,угри,мядяри та турки!
_____________________________ Сонце сяє тим хто вірить.
хмм, ну стосовно кобзона згідний, захищати його не варто, хоча гіпотетично він може й не усвідомлює що він діє проти інтересів україни, а можливо й навпаки, тому всетаки тут я не маю чітко визначеної позиції, а от мені б ціаво було почути визначення термінів "москалі","ляхи","жиди","угри","мядяри" ну стосовно турків я взагалі не знаю що вони тобі особисто зробили.
як на мене твоя позиція -- "весь світ проти нас".
_____________________________ Твердий, міцний, незламний мов ГРАНІТ
"чому його називаєте зрадником?він що був українцем?хто він такий?"
За іменем - дуже схожий на жида. Знала про те, що він родом з України, але деталей не знала, вирішила почитати. І от що накопала про нього: народився в м.Часов Яр Донецької області (тому-то данєцкіє(янек і козя) між собою так товаришують . Перед війною їх сім"я переїхала до ...ЛЬВОВА! Всі ви знаєте, що у Львові було досить багато жидів (на екскурсії казали, що третина Львова була жидами), от вони, певно, там почували себе, як "вдома"))). Тато його мав ім"я Давід (досить єврейське), а мама теж далеко не пішла від них - Іда Ісааківна. Тобто, досить єврейська така собі родинонька. Але тато Кобзона вчинив дуже недобре: гр.Давід пішов на фронт незабаром, а дружина(яка працювала у Львові народною суддею!!!) з 3-ма дітьми, бабусею і братом-інвалідом, евакуювалась до Узбекистану. Вони жили в невеликому містечку в одній кімнаті ще з 18-ма людьми...А от гр.Давід досить рідко писав листи додому, а потім просто знайшовши іншу жінку, одружився на ній і назавжди залишився у Москві (губа не дура..) "слів нема..."
Потім родина Кобзона повернулась до України в м.Краматорськ. Там же ж Іосіф пішов до школи. Незабаром його мама знову вийшла заміж, за ... Міхаіла Моісєєвіча Потім родина переїхала до Дніпропетровську.
От таке сімейство Кобзона... Він радше просто МАНКУРТ. Бо все ж народивя і виховувався в Україні. Тому, на ньому теж лежить відповідальність
...я не радив би про інших вести дискусію , інші народи вони впроваджоють своє розуміння життя.
...а от чи ми спроможні впроваджувати своє розуміння ,
обпльовувати когось це позицйя слабкого . а бо провокують звести дискусію на лайку.
це не обпльовування, а ґрунтовна відповідь на запитання. Бо питання по темі зрадників і нації. І я якось пробувала не обзиватись, а НАЗИВАТИ - хто є хто (культурними словами). Тому, слабкості тут нема - тут є дослідження коренів. До речі, я не маю нічого проти євреїв. Але з іншої сторони мені болить, коли про батьківщину забувають..
...а от чи ми спроможні впроваджувати своє розуміння ,
Певно, я Вас не розумію. Чи ми спроможні впроваджувати своє розуміння ЧОГО?
Я - дитя застою і соціалізму,
Я носила галстук, зашморг з кумача,
Тупо присягавши зірці сатанізму,
П'ятикутній зірці дідька Ілліча.
В тому є не винна злякана родина,
Що не боронила від пустих ідей.
Хто любив Вкраїну, підписав до згину
В сибірах-гулагах рід свій і дітей.
Все збагнути можу - жадобу до грошей,
Жадобу до влади, нації терор,
Але хто навчив їх пресвятий мій Боже,
Хижо руйнувати твій святий собор?!
Повертають діти віру до Завіту
І святим причастям тішаться церкви,
Та на монументи знов приносять квіти
Бісовії діти, виродки Москви.
Хижая повія дотепер дуріє,
Хоч робить не вміє і кляне усіх,
А її байстрята рохкають завзято,
Що московський "тато" - цар всія Русі.
Як зі сходу віє, то собаки виють,
Та від слова НАТО хижо скавулять,
Бо щоночі сниться наша їм землиця,
Де ясна пшениця постає, мов рать.
Бо давно пропили матушку-Росію,
Хоч такого краю не було в Русі.
Була Україна і преславний Київ,
І преславні діти, що з води й роси.
Вже пішла "на мило" Україна мила,
Діточок помила "в банькє" і в ганьбі,
Бо митці нового забувають мову
У замін на славу дикої Москви.
Водка і куфайка, а ще балалайка,
Квашена капуста, вкрадені пісні...
Та чужа культура не врятує "дуру",
Що своїх байстряток топить у лайні.
Рідний мій народе, ми - не воєводи!
Правили тут в мирі волхви і князі.
Чом московський "тато" тут керує святом
І частушки з матом линуть по Русі?
І нема різниці, скільки є в зірниці -
П'ять кутів червоних, а чи цілих шість!..
Не ховаймо лиця і не будьмо ниці,
Хто є голодніший - той того і з'їсть.
Хай собі жеруться ненаситні людця,
Нам туди негоже, там - одвічна "муть".
Тільки в рідній мові, вірі і любові
Дух воскресне знову - в цьому його суть!
_____________________________ Я перестала боятися жити.
Увага! При будь-якому використанні матеріалів сайту обов'язкове посилання (для сайтів - відкрите для пошуковиків гіперпосилання) на "Джерело: проект "Українські пісні" https://www.pisni.org.ua"!