Пане Іванців. Про всяк випадок повідомляю, що я не збираюсь полемізувати особисто з вами надалі з жодного питання. Можете й далі за прикладом "Лесі Росіянки" вважати всіх своїх опонентів тваринами та використовувати образливі визначення. Це ваше життя і я не збираюсь вас рятувати від власної ненависті.
А використання ліцемірної лексіки в дусі той же пані "Лесі Росіянки" не допоможе повернути вам повагу чемних людей, яких тут переважна більшість.
Якщо ваша самолюбність постраждає, коли я вас ігноруватиму, то мої вибачення, але нічим допомогти більше не можу.
Хочу висловити своє бачення про "російськомовних" українців!
Це люди з антрофованим почуттям до історії,до минулого своіх батьків та дідів,
це люди яких зламало оточення,та/або закони великого міста.
Їм байдуже щодо культурного обличчя народу, за совєтів це була пролєтарська біднота, обдурена тими ж совєтами, і обкрадена , спустошена катами,
поставлена на коліна ,і морально обпльована,годована мрією багатства.
А "сучасні украінци" не знають цього, не пам'ятають.
Я виходжу на Майдан: смітник: пляшки, бомжі, все обпльовано, і обістяно. Це руїна.
Халява.
"Хліба та видовищ!"
Ще дуже далеко йти шляхом до утопії ...
Для Lesnichiy
Я читаю твої опуси і чую твій російський акцент. Бо ти навіть думаєш російською мовою. А коли пишеш українською, то ти перекладаєш з російської. Три чверті свого життя ти спілкуєшся російською. І ти думаєш, що справжній українець, такий, як я, цього не відчує? Твоя помилка «па жизні», що ти безцеремонно брешеш в першу чергу сам собі та ще й вводиш в оману оточуючих, заради своєї вигоди – здаватись українцем. Таким собі чемненьким українцем на форумах сайту «Українські пісні».
Ти навіть свій «нік» написав латинськими, щоб відрізнятись чимось від простих, справжніх, непідробних і щирих українців. От цей «нік» тебе і видав з потрухами. Прощавай, Лісничий. До тебе більше я не маю діла.
dr_Vlad - я підтверджую те, що ви побачили на Майдані. 20 травня був там та вирішив перевірити, чи насправді Майдан має поганий вигляд.
На жаль, ви праві, там зараз неприємний запах сечі й сміття. Мабуть поки що з цим потрібно миритись, тому що ці люди мають потреби, задовольнити які чомусь не спало на думку жителям владного Олімпу. Але це вже інша справа.
Повернемось до теми, яку ви підняли.
Мені здається, що ваше бачення трохи .
Хочу пояснити. Я згоден з тим, що проблема поганого знання історії дійсно існує, тому що її, як завжди, пишуть "переможці". Це біда, але вона лікується з часом.
Я частково згоден з твердженням про те, що людей, яких ви називаєте "російськомовними українцями" ломало оточення та/або "закони великого міста" (до речі про ці "закони" тема окремої великої розмови, тому що ми маємо справу з процесами денаціоналізації під приводом раціоналізації, яку несе глобалізація). Вибачте за численні "-ції". Куди вже без них...
Я не згоден з "байдужістю до культурного обличчя". Ці люди не могли бути байдужими, інакше не творили б всі ці роки музику та ін. речі. Інша справа, що це культурне обличчя мало небагато самобутності, але вона все ж була. Етнос свою справу робить...
Не все було так просто з "пролєтарською біднотою".
Ми не знаємо багато речей про справжні настрої людей, які були приховані в архівах КДБ. Та й не варто засуджувати їх, тому що був справжній страх бути "не таким як всі". Але історія поставила свій вирок...Економічний стан СРСР став найкрасномовнішим агітатором проти комуністів, тому імперія розвалилась.
І одним з чинників розвалу була та сама "пролєтарська біднота", яка хотіла змін, хоча роль інтелігенції теж велика. Інша справа, як ці зміни були використані і це тема для ще однієї великої розмови, результатом якої може стати якесь важливе для вас всіх рішення.
Хочу вам запропонувати знайомитись з "російськомовними" українцями і ви зрозумієте, що вони теж патріотично налаштовані люди, хоча міфів в мі
dr_Vlad - потроху знайомлюсь з вашим сайтом. Я так розумію, що ви живете в Києві? І ще. Ви доктор?
Я теж мав відношення до закладів охорони здоров`я. Але про це - іншим разом
Шановна Леся Росіянка!
Мушу вам сказати, що профанація легалізації ліквідації російськомовної нації подібна кастрації в часи демократичної формації світової цивілізації. І основною рушійною силою тут є стандартизація, а більше того, - глобалізація популяризації словесної мінструації.
Пане модераторе, зверніть увагу на цього Гострозорого Сокола. Йому б в сам раз назватися Пеппі Брудний Язик.
Зневажити мене - діло одне, а от усі наших шановних форумчан!!. Мабуть ви того варті.
Це вже занадто!!!
А тепер - чуй мене, Пеппі Довгий і Брудний Язик. Твоя мізерна проблема вирішується дуже просто: більше ніколи не заходь сюди, щоб глянути, Гострозорий ти наш Соколе. І не смій більше ображати достойних моїх опонентів. Якщо тобі так кортить повживати ненормативну лексику ось тобі моя адреса repowyj@yahoo.com . А тут більше не смій, бо вирахую (а я це, повір, можу) і будуть неприємності у тебе по життю. Гадаю, я розповів тобі більш, ніж досконало?
lesnichiy:
=== 21.05.2007 01:21 Діду. Я вважаю, що розглядати Націю виключно як політичне явище є не зовсім вірним. ===
- Саме так: не зовсім. Бо кожна нація носить у собі залишки себе як етносу. Як людина носить у собі залишки тварини. Але якщо придивитися, то це зовсім не залишки, а сутність.
Сучасна ж людина, поведена на формі, на видимості, вирішила, що з етнічним мотлохом можна не рахуватись. І вважає сутністю весь оцей політико-економіко-адміністративний ярмарок. Султан, паркет, шпори - от де слава!
Отже нація - явище чисто політичне. Але якщо нація свідома своєї етнічної (природної!) сутності, то це справді потужний, новий, сучасний організм, якому його держава служить, а не висмоктує з нього останні соки.
Хотів би я почитати, що з цього приводу думав Іванців десять років тому. Але він, догадуюсь, уже забув. Це одна з важливих рис українця - забув, і всьо...
_____________________________ Аніж проклинати темряву, краще засвіти хоч маленьку свічку
(ніби Конфуцій)
Дорогенький ДідуВасилько!
Нічого я не забув, навпаки - розвинув. Ви все добре кажете. Передостанній абзац говорить сам за себе. Але це ще не зовсім повна відповідь. Це, скорше, нове, так усім потрібне, запитання.
Я теж би хотів почути, що скаже молодь в першу чергу. Бо їм далі жити, бо їм далі нести цей хрест під назвою "Нація", власне ту, яку вони собі вигадали, чи насправді бачуть...
=== Де межа повернення, яка вас влаштує, Діду? ===
- Коли я відсиджував у катівні, яку й досі ще називають середньою школою, дуже модним було насміхатися з тих, кто кликав "назад, до Природи". Годилося жартувати: "Вдягнемося в шкури та житимемо в печерах!" - "Або на деревах!" - годилося підтакувати.
Я ніколи не думав, що люди такі дурні. Мені все здавалося, що це якийсь невдалий жарт, що насправді люди живуть з Природою душа в душу, і я не надавав серйозного значення ні самому лозунгові, ні його веселим критикам.
Між тим, усе дуже просто і дуже страшно.
Людина має природні потреби. Задовольнити їх не так і важко, бо вони досить прості і НЕ ЗБІЛЬШУЮТЬСЯ. Хоч би як людина розбагатіла, для задоволення основних потреб їй достатньо тих самих ресурсів, що й бідняку.
Але РОЗУМ навчив людину, як задовольняти неприродні потреби. Він же їх і породив, і породжує, і помножує, і шукає, як задовольнити. ВОНИ РОСТУТЬ! А він напинається їх задовольнити! Страшним є те, що це справді можливо. І ми всі, і вже давно, задовольняємо безліч неприродних потреб - від щоденного сексу до польотів на Місяць.
З яких ресурсів? Відомо з яких - нищимо Природу та її запаси. Кожне покоління залишає наступному бідніший і брудніший світ, ніж застало саме. Найтяжчими марнотратцями є Америка, Росія та ЄС.
І ми, конкретні, зраджуємо Україну кожним купленим авто, кожним зжертим, хоча й не потрібним нам тортом, покинутим полем і запаскудженим моріжком трави над річкою...
Бо Україна - то свідомість нерозривної єдності з землею, з Природою, то задоволення своїх природних потреб тяжкою працею, а не спекуляцією, не продажем за безцінь своїх природних багатств, не батракуванням на власній землі.
Повернутися до природного життя - це повернутися до чесного задоволення своїх природних потреб (як я сказав вище, їх дуже легко визначити - вони не зростають від фантазій та реклами), до чесної природної праці на своїй землі.
Як це зробити? Потрібна окрема тема.
_____________________________ Аніж проклинати темряву, краще засвіти хоч маленьку свічку
(ніби Конфуцій)
Кость Павляк гість
21.05.2007 22:54
Ну, ДідВасиль, молоток !!!
просто мої думки виклав !!!
особливо про щоденний секс і польоти на Місяць !!
Всі політикани чомусь розглядають як безспірні чесноти такі категорії :
- держбюдет ;
- наповненння держбюджету ;
- створення нових робочих місць ;
- і т.п.
Потім Усі свої паскудства виправдовують тим, що вони ж, мовляв, наповнюють держбюджет і створюють нові робочі місця ;
Реально ж потім відбувається дерибан ними наповненого держбюджету, а нові робочі місця потрібні лише для того, щоб більше можна було роздерибанити.
Отака от арихметика.
Що ж робити ?
Відповідь вже давно надана нам класиками української літератури. Відповідь настільки очевидна і лежить на поверхні ,що ми до неї звикли і не бачимо її глибини.
відповідь наступна :
1) ворогів на палю !!!
2) зачекати від 3 до 7 днів ;
3) скинути оце все падло у Дніпро ;
4) зачекати 10-12 місяців ;
5) От-таке-е-е-енні соми будуть ловитися в Дніпрі !
""Людина має природні потреби. Задовольнити їх не так і важко, бо вони досить прості і НЕ ЗБІЛЬШУЮТЬСЯ. Хоч би як людина розбагатіла, для задоволення основних потреб їй достатньо тих самих ресурсів, що й бідняку.
Але РОЗУМ навчив людину, як задовольняти неприродні потреби. Він же їх і породив, і породжує, і помножує, і шукає, як задовольнити. ВОНИ РОСТУТЬ! А він напинається їх задовольнити! Страшним є те, що це справді можливо. І ми всі, і вже давно, задовольняємо безліч неприродних потреб - від щоденного сексу до польотів на Місяць.
З яких ресурсів? Відомо з яких - нищимо Природу та її запаси. Кожне покоління залишає наступному бідніший і брудніший світ, ніж застало саме. Найтяжчими марнотратцями є Америка, Росія та ЄС.
І ми, конкретні, зраджуємо Україну кожним купленим авто, кожним зжертим, хоча й не потрібним нам тортом, покинутим полем і запаскудженим моріжком трави над річкою...
Бо Україна - то свідомість нерозривної єдності з землею, з Природою, то задоволення своїх природних потреб тяжкою працею, а не спекуляцією, не продажем за безцінь своїх природних багатств, не батракуванням на власній землі.
Повернутися до природного життя - це повернутися до чесного задоволення своїх природних потреб (як я сказав вище, їх дуже легко визначити - вони не зростають від фантазій та реклами), до чесної природної праці на своїй землі. ""
- " чужого научайтесь та свого не цюрайтесь " - виходить так, щоб бути не зрадником, потрібно відмовитися від речей, які щодня полегшують життя, зважаючи на те що ви лише іноземного виробництва.
Я згоден що проблема єдності людини з Природою не вирішиться за 10 хвилин, і кожен її вирішує для себе так як він хоче. А є і такі для яких деного питання не існує- я таких бачив.
Є багато наших Українських винаходів, якими можна гордитися, і користуватися, між іншим.
Тому тяжку працю можна завжди полегшити, це людство намагається зробити, мабуть від тоді як перше було взято до рук палицю, щоб збити фрукти з дерева
а якщо надалі відмовлятися від сьогоденних переваг, то аутсайдерство, та занепад гарантовано!
Я вже не згадую про стан загальної деградації суспільства в країні та її політичну ситуацію.
- Про тяжку працю сучасники знають тільки з третіх вуст, тобто не знають і не уявляють, що це таке. Вона давно замінена роботою машин.
Пишатися винайденими машинами... можна, звичайно; але саме машини звільняють людей від природної тяжкої праці - і відкривають пряму дорогу до неприродних потреб і страшного марнотратства.
Полегшити тяжку працю можна - але за чий рахунок? Я розумію Ваші благі мрії й надії, але факти, мерзенні факти кажуть одне: споживаємо незмірно більше, ніж устигає відновити Природа. І нові машини й технології тільки посилюють цю катастрофічну нестабільність.
Окрема людина, навіть окрема країна нічого не вдіє. Треба миром...
Але мир складається з окремих людей. Невже кожен так і триматиме голову засунутою в пісок?
_____________________________ Аніж проклинати темряву, краще засвіти хоч маленьку свічку
(ніби Конфуцій)
Увага! При будь-якому використанні матеріалів сайту обов'язкове посилання (для сайтів - відкрите для пошуковиків гіперпосилання) на "Джерело: проект "Українські пісні" https://www.pisni.org.ua"!
