Християнин - це рівень свідомості, якою керують Біблійні вчення, а язичник - це рівень свідомості, якою керує підсвідомість.
п. Лесю, дуже цікаве визначення. Це теж Ваше особисте спостереження, чи цитата? Бо проситься продовження цієї думки: мусульманською свідомістю керує Коран, свідомістю вченого - наукова література, словом, у кожного є своє святе письмо - що ж залишається ВАШОМУ язичникові, тільки підсвідомість? І коли він хоче бути самим собою, то має відкинути всі ці письмена й керуватися власним, внутрішнім богом, так?
І перший, найлегший крок до цього - мистецтво?
_____________________________ Аніж проклинати темряву, краще засвіти хоч маленьку свічку
(ніби Конфуцій)
Як не прикро мені визнавати , але за остані приблизно 700 років свормувалась рабська душа, рабське мислення українця , кожен має собі сказати "Я РАБ ДУХОВНИЙ" треба це визнати , і позбутися цієї ганьби, ми самі повинні це зробити , за нас ніхто цього незробить.
...І нам в цему допоможе тільки віра наша рідна , а не запозичена.,бо там нас нема.
Щось я, мабуть, не те висловила, що мала на увазі.
Я часто не вмію формулювати свої думки, та і взагалі з мене теоретик нікудишній. Беру свої "цитати" назад!
_____________________________ Я перестала боятися жити.
Спроможуся висловитись якось ще. Дід Василь - це є потужний енергетичний заряд, який вцілює в усіх учасників-дилетантів даної теми. Але, Діду Василю, я не є експерт і не історик, і не теоретик. Я не любила історію у свій час і тільки тепер розумію чому. Мене вчила мама по-пролетарськи (аж тепер пояснює свій страх). Вона не признає мою язичницьку віру, в мені ніхто нічого подібного не виховував. Звідки я це знаю? Від мого діда! Недарма питала Діда Василя про свого дідуся, бо він знаний на Черкащині. Мій дідусь навчив мене справжньої української пісні, він по смерті своїй залишив багато рукописів - авторських оркестровок для виконання народних та симфонічних оркестрів в основному народних пісень та творів відомих класичних та сучасних авторів(він був керівником оркестру народних інструментів при Звенигородській ДМШ).
_____________________________ Я перестала боятися жити.
п. Лесю, не журіться,
Теоретиків у нас стільки, що якби вони хоч на що-небудь були придатні, то це що-небудь уже давно було б зроблено. А от людина, яка справді щось уміє, є рідкісним явищем, та ще й зазвичай сидить десь, як миша під віником, а коли й заходить до заповненої зали, то обов'язково зігнувшись або й навприсядки. Я люблю, здалеку побачивши жінку, відчинити двері будинку, куди вона йде, й чекати, милуючись на неї. І що ви думаєте? Вона починає бігти! І я вже знаю, що це хороша, роботяща людина, і душа моя болить, і я їй вичитую: "Жінка ніколи не повинна спішити!" Вона підносить пальця до скроні: де це ти у нас бачив таку жінку? А бачив. Іде як шемаханська цариця... а дивитись противно.
Одним словом, показуйте нам усім Ваші вірші й пісні. Потрошки - бо раптом виявляться не той... не дуже.
А вже точно що маєте зробити, то це розібрати дідусеву спадщину. Бо Ви, здається, в якусь неперспективну естраду занурились?.. До речі, якщо дідусь їздив до Ватутіно потягом, то, значить, музикував він не в м. Звенигородці, а на станції Звенигородці (с. Єрки) - ближче до Катеринополя, ніж до самої Звенигородки.
_____________________________ Аніж проклинати темряву, краще засвіти хоч маленьку свічку
(ніби Конфуцій)
П. Анатолію, я зараз пишу пісні здебільшого для дітей, а також роблю обробки до народних пісень. Деякі з пісень є на цьому сайті (я є в авторах-виконавцях). Нажаль, спромоглася тільки на одну нотну збірку і то набирала ноти і впорядковувала сама. Дуже дорого коштує таке задоволення. А дитячі аудіоальбоми - це "Дитинство моє веселкове" і "Світ на долоні". Тут фінансово простіше, бо наша студія має ліцензію і ми це випускаємо самі.
А за свого діда поясню: він не їздив потягом, а жив і працював у м.Звенигородка. Був директором музичної школи. Здається, в Катеринополі працював у музичній школі його учень Микола Молоков.
_____________________________ Я перестала боятися жити.
Та ви шо!!! Пані Лесю!!! Ми ж можемо співпрацювати, справа в тому що я маю невеличкий кіоск аудіо-відео і торгую виключно українською продукцією, і ваш льбом "Дитинство моє веселкове"я мав ,в нас він має попит. І взагалі дитяча продукція з мінусовками дуже і дуже потрібна для дитячих садків.
Я альбом брав в студіїї "6секунд", якщо память не підводить. Надіюсь на співпрацю.
Пане Анатолію! Рада, що Вас це цікавить. Альбом "Дитинство моє веселкове" випускав Тернопільський "Гроліс", бо ми ніяк не могли зробити ліцензію і добитися акцизних марок.
Наступний дитячий матеріал іде вже з нашої подачі. Окрім пісень вже вийшов перший альбом українських нар. казок (озвучуємо самі) та перший авторський альбом Левка Бондара (наша прикарпатська легенда укр. поп-рок-стьобу 90-х). Можемо співпрацювати, бо зараз матеріалу валом! На форумі це не по темі. Можете написати на і-мейл, бо ще і сайту свого не маємо.
А ще хочу сказати, що гуморист Ігор Чепіль - наш колега і ми живемо в одному місті. Надалі планує випускати альбоми у нас. А також наші добрі колеги - це Наталка Криничанка і Сашко Смик, Володя Смотритель - просто дуже хороший знайомий. Ми часто зустрічаємось на бардівських тусівках.
_____________________________ Я перестала боятися жити.
Anatoliyu, abo was bezjalno widshulu , abo ce e ynikalne Makoshune zaproshennia (ya prupyckay) na Lusy gory...
_____________________________ Людина подібно Богу повинна безперервно рухатися: нічого не бажати і нічого не робити - так само жахливо, як бажати та чинити зло...
Я на Лису гору не літаю, там самі аматори тусуються. Хочете на шабаш, то ідіть у Карпати! Одна Сивуля чого варта! На Говерлу не раджу, там постійно сидять президентські вискочки і вже так загадили вершину пластиковими пляшками та всякими меморіалами, що від енергетики залишився один національний прапор.
Панове християни! Я не дуже захоплююсь біблійними ученнями, але люблю перечитувати "Кобзар". Прокоментуйте, будьте ласкаві, вірш Тараса Шевченка (думаю, що на Нього "гнати" у Вас не "підійметься" язик):
Світе ясний, світе тихий,
Світе вольний, несповитий…
За що ж тебе, світе-брате,
У твоїй щасливій хаті
Оковано, омурано,
Премудрого одурено,
Багряницями розшито
І розп’ятієм добито?..
Не добито, стрепенися
І над нами просвітися!
Просвітися, будем, брате,
З багряниць онучі рвати,
Люльки з кадил закуряти,
"Явленими" піч топити,
А кропилом будем, брате,
Нову хату вимітати!
Взагалі-то ми багато що не знаємо. …може комусь так треба?..
В Ізраїлі колись жило багато народів, а жиди були звичайними племенами юдеїв. Ісус Христос не був юдеєм, але був галілеянином (ніяк не жидом!).
"Ізраїль" - це старослов’янське слово ("ізра" - іскра, "Їль" - дух). Щось тут не зовсім "жидівське"…
А як відносно "Таємної вечері" за столом?.. Жиди їли на підлозі.
І ще одне: ви зустрічали жидів на ймення Марія, Михаїл, Іоанн і т.п.? А серед учнів Ісуса, окрім Іуди, були якісь Абрами і Мойші?
…А може вже пора якусь логіку включити, а не тупо нести останню гривню у церкву і читати жидівські маразми, де принижується людська гідність і взивається до сліпої покори і боязні, невідомо кого і для чого, а, найгірше – до Сповіді, де людина розповідає про все содіяне якимось новоспеченим у рясі, які вийдуть за поріг, візьмуть собі гальбу пива і загнуть матюка (особисто була свідком).
Дуже цікаво почитати "Велесову книгу". Виявляється, що всі "віровчення" для "нашого брата" взято з Неї. Навіть Триєдинство Бога! А усі свята (Коляда, Паска, Зелені свята, Купайла, Спаса і т.д.) перекручені на християнські, а "всі святі" – це і є ті Боги, яким молилися наші пращури. До речі, слов’яни не приносили в жертву людей, як розповідає церква. Зате своєю кривавою інквізицією вона заслужила "на небі" свій окремий рай…
…Один Бог знає, чим той "рай" для них буде.
…
_____________________________ Я перестала боятися жити.
Пане Святославе! Які ви всі "вумні" потриндіть!..Я є ученицею п. Лесі і онукою знаної мольфарки Мотрі, яка народилася на Звенигородщині, а померла на Верховині! Не знаю, чи Ви чули за мою бабусю (вона нікому не давалася чути і не хотіла спілкувань), але не Вам робити висновки з даних питань! "Книгу Велеса" читали? Якщо ні, то не "жвиндіть" про нервові зриви! Мені взагалі Ваше обличчя не подобається, бо ви не порядний дядько. Зніміть дебільні окуляри з очей і тоді, може, комусь і станете в пригоді.
Увага! При будь-якому використанні матеріалів сайту обов'язкове посилання (для сайтів - відкрите для пошуковиків гіперпосилання) на "Джерело: проект "Українські пісні" https://www.pisni.org.ua"!