Ой, по полю, полю

Ой, по полю, полю -
Рілля ізорана
Чорні круки ходять,
Землю дзьобом ранять,
Шукають калину.

Чорні круки ходять,
Крила розправляють,
З вітром розмовляють.
З вітром розмовляють,
Дзьоби роззявляють.

Нас тут двадцять хлопців
Із-за горе крука
Сорок років тому
В землю залягали,
Кровію стікали.
Сорок років тому
Кровію стікали.

Ні один не здався
На поталу вражу,
Землю укропили,
Кров'ю освятили
Та й птахами стали.

А тепер літаєм,
З вітром розмовляєм,
Бог нас тілько знає,
І озера сині,
І дерева милі.

Бог нас тілько знає,
І озера милі,
І ліси зелені.

Сотня чорних хлопців,
Сотня чорних круків
Крильми лопотіли в небо
І знялися - волі захотіли.

Сотні славних хлопців
Із-за горе крука,
Що птахами стали.

Гори уповиті, славою укриті
Що птахами стали.

Ой, по полю, полю
Чорна галич ходить,
Крила розправляє,
До неба взлітає,
З вітром розмовляє...

Поділитись сторінкою: