Пісня про Нечая

В бій за славу, коханого
Провожала стрільця,
Цілу нічку прощалася,
Цілувала в уста.

І шептала коханому,
Не побачиш мене,
Як колись там під вишнею
Пригортала тебе.

Вже прийшла та хвилиночка,
Від'їжджати пора,
Поцілував в останнєє,
Вже сидів в стременах.

Лети, орлику, птичкою,
Ворогів розбивай,
Неси свого товариша,
Це вже другий Нечай.

Дудонить під копитами
Степовая трава,
Спів лунає між горами,
Україна вільна.

Поділитись сторінкою: