Володимир Мангов

Біографія

Володимир Мангов народився 25 серпня 1946 року в селі Інзівка Приморського району Запорізької області у сім'ї вчителя. Про голодний 1946 рік і життя мами- українки з батьком-болгарином він написав у вірші "Родився я в голодоморі". 1947 року сім'я переїхала у село Соловіївка Брусилівського району Житомирської області, а 1954 року – у с. Копилів Макарівського району Київської області.

На кожному новому місці батьків називали "забродами". В пам'ять про батька і маму, яка писала вірші про Азовське море в часи голодомору, Володимир Андрійович присвятив їм свою поезію.

1964 року Володимир Мангов почав працювати у науково-дослідному інституті "Квант" м. Києва. 1965 р. поступив в Одеський інститут зв'язку ім. А.С. Попова. 1969 року (під час сесії) запропонував друзям написати пісню про Одесу та написав свій перший вірш. Присвячену Одесі пісню, він таки написав 2005 року – "Волшебнице Одессе".

Перші вірші Володимира Мангова були написані російською мовою. Але вже з січня 1995 року в його душі все змінилось, після перегляду фільму "Вишневі ночі", знятого київською кіностудією "Рось". Значно вплинули на його поетичну творчість зустрічі з відомими поетами, акторами і співаками: Вадимом Крищенко, Раулем Чілачавою, Миколою Сингаївським, Дмитром Білоусом, Анатолієм Стратілатом, Ганною Чубач, Іваном Поповичем, Павлом Дворським, Лілею Сандулесу, Мар'яном Гаденко, Ніною Матвієнко, Ніною Бай, Лесем Сердюком, Миколою Луківим, Дмитром Павличко, Леонідом Попернацьким, Віктором Герасимовим, Олексієм Сердюком.

Велику частку його збірок складають пісні. Знаменним став день 9 травня 2005 р., коли він залишив свої вірші для поздоровлення ветеранів з днем Перемоги у Палаці ветеранів м. Києва. Ветеранський хор "Київська Русь" під керівництвом Франчески Вацлавівни Панич, яка написала прекрасну музику на його вірші, почав виконувати пісні: "Колиска Руси", "Чорноброва Україна", "Ой лети журавлику" та інші. Частина з них ввійшла в збірки пісень Ф. Панич: "Я тобі співаю, Україно!", "Хотіла б я піснею стати".

Вважаючи себе майже нащадком запорізьких козаків, В. Мангов багато пісень і віршів присвятив їх пам'яті ("Заспіваймо, козаченьки!", 2005 р.; "Д'Артаньяни України", 2006 р.)...

Володимир Мангов після операції на серці та аж 5 операцій на очах і надалі залишається незламним оптимістом. Поет всім серцем любить українське село і хвилюється за його долю, що висловлює у своїх віршах ("Весною біло скрізь цвіло", 2006 р.). Творчість Володимира Мангова, справжнього патріота України, як магнітом притягує простих людей, що у його віршах знаходять свої долі і вдячні за віру у краще життя і перемогу справедливості над ненажерливістю сучасних панів.

Поезія В. Мангова зігріта сердечним теплом, любов'ю до людей, до України, пронизана відповідальністю за прожитий час, за майбутнє дітей. Поезія Володимира Мангова ввійшла до розділів: "Моя радість і печаль", "Оспівана моя любов", "Люблю тебе, Україно!", "Один за одного й разом за Україну!", "Співає небо журавлями", "Відрада заброді", "Дзвін серця", "Думи мої в ранковій росі", "Коли на Україну дивлюся", "Судьбы награда", "Віршики для Луки", "Просто думки", "Про життя Ісуса Христа або Дитяча Євангелія для Луки". Всі вони склали збірник вибраних творів Володимира Мангова "Часопис серця", у шести томах.

Володимир Мангов – член "Творчої спілки Асоціації діячів естрадного мистецтва України". Він є автором восьми поетичних книжок і трьох пісенних збірок: "Оспівана і неоспівана моя любов", "Радість моя і печаль" і "Мелодії душі і серця", а також співавтором, разом з Франческою Панич двох пісенних збірок.

Також Володимир Мангов є лауреатом I премії ХХI Всеукраїнського конкурсу "Пісенний вернісаж – 2009".

Джерело: Вячеслав Михайлишин, член Спілки журналістів України.