Козаче, поглянь у віконце!

Відкриває ставні дівчина щоранку,
Заплітає коси в сонячні серпанки.
Умиває личко чистою росою,
Вигляда в віконце дивною красою.

Де ти, де ти, де ти, коханий хлопчина? –
Пелюстками ружі розквіта дівчина.
Прилітай скоріше, милий мій соколе,
Без тебе сумую, щастя моє й доле...

Мріяла і мрію про радість любові –
У мене і очі ніжно-волошкові,
Матуся молила щасливої долі –
Лишилась я б швидше самотньої волі...

Відкриває ставні дівчина щоранку,
Вигляда кохання в сонячнім серпанку.
Молодий козаче, поглянь у віконце –
Не твоя в нім доля сяє, немов сонце?

Поділитись сторінкою: