Олександр Львович Боровиковський

Біографія

УРЕС (Укр.рад.енц.сл.:)

Боровиковський Олександр Львович (26.ХІ.1844, Полтавщина―3.ХІІ.1905) – судовий діяч, спеціаліст з цивільного права і процесу; укр.фольклорист. Син Л.І. Боровиковського. Дотримувався бурж.-ліберальних поглядів.

Праці Б.: практичні коментарі до "Законів цивільних" (1909), "Звіт судді" (1891–94), "Жіноча доля за малоросійськими піснями" (1867).

УРЕ (Укр.рад.енц.:)

БОРОВИКОВСЬКИЙ Олександр Львович (26.XI 1844, м. Полтава — 3.ХІІ 1905) — судовий діяч, спеціаліст з цивільного права і процесу; укр. фольклорист.

Син Левка Боровиковського.

В 1887—94 — приват-доцент Новоросійського унту в Одесі.

Дотримувався бурж.-ліберальних поглядів. Праці Б.: "Звіт судді" (1891—94, в 3 т.), практичні коментарі до "Законів цивільних" (12-е вид., 1909) та ін.

Як фольклорист Б. відомий твором "Жіноча доля за малоросійськими піснями" (1867), де показано тяжке становище жінки-селянки.

Писав поезії рос. мовою.

УРЕ (Укр.рад.енц.:)

БОРОВИКОВСЬКИЙ Олександр Львович (26.XI 1844, м. Полтава — 3.ХІІ 1905) — судовий діяч, спеціаліст з цивільного права і процесу; укр. фольклорист.

Син Левка Боровиковського.

В 1887—94 — приват-доцент Новоросійського унту в Одесі.

Дотримувався бурж.-ліберальних поглядів. Праці Б.: "Звіт судді" (1891—94, в 3 т.), практичні коментарі до "Законів цивільних" (12-е вид., 1909) та ін.

Як фольклорист Б. відомий твором "Жіноча доля за малоросійськими піснями" (1867), де показано тяжке становище жінки-селянки.

Писав поезії рос. мовою.

УЛЕ (Укр.літ.енц.:)

БОРОВИКОВСЬКИЙ Олександр Левкович [14 (26).XI 1844, Харків — 20.ХІ (З.ХІІ) 1905, Петербург] — рос. поет, правознавець.

Син Л. І. Боровиковського.

Закінчив 1866 Харків. ун-т.

Займався адвокатською практикою в Харків. губ. Виступав як захисник на процесах "50-ти" і "193-х", за якими проходили революціонери-народники, учасники "ходіння в народ".

Автор популярних у 70—80-х pp. віршів, пов'язаних з передовими сусп. настроями.

Друкувався в демократичних журналах, революц.-народницькому виданні П.Л. Лаврова "Вперед" (Цюріх — Лондон, 1877). Деякі вірші ("До суддів" та ін.) надруковано в додатку до брошури М.П. Драгоманова "Дітовбивство, яке чинить російський уряд", виданої 1877 в Женеві.

Укр. тема в творчості Б. представлена циклом "З укр. мотивів" (1867). Вірші Б. перекладали П. Грабовський ("Вилізай, поки мога ще, з твані", 1896), М. Старицький ("До судді", 1878), Б. Грінченко ("Перший коваль", 1890).

Н.М. Нагорна.