Цікаве дослідження Ігоря Каганця (головного редактора журналу "Перехід IV", публіциста і дослідника) про Ісусове Воскресіння і святкування Паски:
http://sd.org.ua/news.php?id=14240

До туману, про який слушно пише І. Каганець, він сам же додає ще більшого туману. Всі ці ігри з словами (Христос чи Хрестос; паска, песах чи пейсах) та визначення хто, коли й що святкував, - все це вкрай сумнівні гіпотези, якщо не сказати - фантазії. Дуже жаль, що такими "дослідженнями" переймається немало талановитої молоді, яка щиро хоче знати правду.
Це не хронологічна війна. Це війна інформаційна: людям туманять голови нерозв"язними задачами, невловимими НЛО та іншою "езотеричною" маячнею, замість того щоб подумати про справжню природничу освіту.
Повторюю: до тих пір, доки ми будемо носитися з мерцями, мощами, плащаницями та розгадувати єврейські загадки двохтисячолітньої давності, доки найрозумніші, найсовісніші, найздоровіші наші люди носитимуть хрестики на шиї, Україна й далі залишатиметься розіп"ятою на хресті, і кожен її "страж" матиме волю пригостити її оцтом або штрикнути списом між ребра та вточити свіжої крові...

Ну якщо з першою половиною твердження можна погодитися, то з другою - неможливо...

Порожнеча мусить чимось заповнитись. І якщо вона заповнена правильно - тоді залишаються мощі. А інакше - молекули.

Ленін у мавзолеї - то мощі чи молекули? Правильно - як для кого. Для віруючих то дорогоцінні мощі, а для тих, хто скинув із очей і розуму комуністичну полуду - досить огидна купа молекул. Те саме можна сказати про будь-які інші мощі.
Навіть собаки, знайшовши розкладений труп іншої собаки, труться об нього та набираються "духовної сили". Так що, мабуть, це явище природне, а значить, не підлягає ні осуду, ні викоріненню.
Але якщо вже утворилась порожнеча, то навіщо ж заповнювати її чим прийдеться? Чи не краще сприйняти її як простір свободи - і наповнювати його своїм розумом, звичаєм, культурою, реальними знаннями?
Про це блискуче писав І. Франко в своїх антирелігійних творах - чому ми маємо затуляти очі від його світла?

Т.Шевченко також: "Світе ясний, світе тихий" (це тільки з тих, що я знаю).
А посилання це дала, бо було цікаво почитати реакцію Діда Василя. От Дід Василь, от молодець!
Правда, відносно українського календаря - тут Каганець правий. Ми з чоловіком уже давно признаємо ніч з 21-го по 22-е березня Новим роком, але в цю ніч гульбан не робимо, а навпаки, намагаємося бути якомога чемні.

Мені трохи прикро писати на ці теми, бо немало людей, яких я щиро поважаю, шаную, люблю, - ображаються, а то й визвіряються на мене. Бо я ображаю їхні вірування.
Але ж вони точно так само ображають мої вірування, коли на кожному розі й на кожному радіо- й телеканалі тороконять мені як не про лоно Авраамове, то про якісь протиприродні чудеса, в які насправді ніхто не вірить. Адже жодному християнинові й на думку не спаде, що сталося непорочне зачаття і що скоро Україна має отримати свого Месію, коли його, християнина, донька завагітніє в 9-му класі.
Мені завжди самому боляче, коли я "дістаю" своїх "віруючих", бо вони щиро вірять, що вони вірять. Насправді ж і мови немає не тільки про знання, але навіть про справжню віру...

"Христос Воскрес!" Давно затерся
Серед потоку слів і зол
І білим голубом до серця
Не припада вже цей глагол.

І вже не Всталого із гробу
І Зниклого у вишині,
А ненаситную утробу
Ми ублажаємо в ці дні.

Пилати, Іроди та Юди –
І так далеко до небес.
Воскрес Христос? Як станем люди,
Тоді – Воістину Воскрес!

А щодо календаря, то Каганець тут ні при чім.
Є святі події природного характеру, а є святі події, призначені якимсь Собором, З'їздом, Указом і т. п.
Природні святі події - доступні, очевидні, повторювані. Вони бувають земні (народилась нова істота; скресає крига на річці; зійшла квасоля на городі; одружується пара молодят; тато привіз ще тепле борошно з млина, ...), а бувають і небесні (сходить Сонце; літній та зимовий сонцеворот; весняне та осіннє рівнодення; ...). І ні в кого ці події не викликають жодного сумніву!
А неприродні святі події - це день Великої жовтневої революції, Паризької комуни, день народження Вождя всіх (або не всіх) народів, день народження Ісуса... До речі, в більшості світових релігій, від давнього Вавілону та Єгипту починаючи, головний пророк чи бог народився... 25 грудня! Це ж треба, такий збіг! А справа проста - всі ті релігії первісно виникли з природних святинь, у тому числі й 25 грудня - день народження нового Сонця.
Але каганцям не йметься, і навколо природних подій вони намотують стільки всіляких плащаниць, що, порпаючись у тій плутанині, можна побачити все що завгодно - і схід Сонця, і образ Ісуса, і Рай, і Пекло, і Страшний суд, і пішло, й пішло.
Один високого сану піп недавно заявив, що Голодомор Українцям послано за гріхи їхні...

Каганець тут ні до чого і те, що він дослідив про календар - це все одно, що дитина дослідила, що трава зелена. За Ісуса - вірю, що був такий чоловік, але його мозкові рецептори були задіяні у набагато більшому обсязі ( у звичайної людини, здається, 5 відсотків), через те він вижив. Може він і був розп'ятий тоді, коли записано у древніх фоліантах, а може ті фоліанти і не такі древні...
Не треба шукати у небі якихось примар і бити поклони портретній мазні якихось художників, здебільшого низького творчого гатунку.
Треба слухати землю і милуватися казковими її витворами (квіточка, сніжинка, листочок - які фантастичні форми, людина такого не створить!).
І дякувати Богу за цей казковий рай, за сонечко, за зірки і місяць. Землю створив один Бог, а не багато і треба вірити в одного Бога, а це - космічний розум з його законами і багатовимірним простором.
Діду Василю, чудовий вірш - просто в "десятку"!

Тільки не подумайте, що то мій, то Олекса Стефанович, дуже славний наш поет, що майже все своє довге життя прожив в еміграції, там і помер - але так і не прижився.

Ну про телеканали - то вже точно перебільшення!
Та ж там одні Сєрдючки та "95 квартали"!

От і заповнюється порожнеча, чим прийдеться, що хто собі обере.
Але, перефразовуючи вашу думку, шкода, що деякі чи не найкращі представники нації намагаються її заповнити чимось "глибинним", "справжнім", таким, що "живиться від землі". Але ж це - омана. І могутня енергія тратися значною мірою намарно...

Природа - це добре, наука - теж добре, але єднатися з ними можна у безпечний спосіб!

А без віри - нікуди. Принаймні, на сьогоднішній день.

ХРИСТОС ВОСКРЕС!
І дійсно воскрес, не дивлячись на рефлексії людей, обділених відчуття Божої присутності.
А ви не помітили, що вищенаведений вірш написаний не про християн, а про язичників, тобто людей, які не розуміють внутрішнього духовного змісту, а лише певні народні традиції?

Тобто, певні народні традиції - це щось позбавлене внутрішнього духовного змісту? Що ж це за такі традиції? Наприклад?

Звичайна народна традиція - вітання "Христос воскрес" без розуміння змісту є язичницькою, коли:

І вже не Всталого із гробу
І Зниклого у вишині,
А ненаситную утробу
Ми ублажаємо в ці дні.

Це ж про наше, народне.

Таке вітання є природним для тих, хто пройшов через Векий піст із його стасним тижнем, особливо Страсті у чевер та похорон Христа у п'ятницю, але коли просто, не змінюючи свого життя прийти на Паску у церкву і посвятити ковбаску, яйко і солодку булочку, щоби потім захавати, - такого я не розумію. Хоча ні, я сприймаю це як язичництво, тобто народництво.
Вітаю вас усіх, колєги, із черговим сходженням благодатного вогню. Тисячі років безбожники нишпорять, аби викрити "церковних фокусників", але до цих пір їм цього не вдалося зробити.
http://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/religious_holidays/47772/

Авжеж:
http://www.ogoniok.com/5046/35/

На такому рівні релігійної культури краще не дискутувати...

На такому рівні релігійної культури краще не дискутувати...
І ні на якому іншому теж. Прагнення не образити співбесідника теж входить до духовної культури, у тому числі релігійної, тому давайте обминемо цю занадто делікатну тему.

п. Святослав: ...вищенаведений вірш написаний не про християн, а про язичників, тобто людей, які не розуміють внутрішнього духовного змісту, а лише певні народні традиції?
При всій повазі до вас, п. Святославе і повазі до мудрості Юрія Крилатова:
Це християни нас називають язичниками і це ВОНИ думають, що ми позбавлені внутрішнього духовного змісту.
Насправді саме ЇХ (християн) церква спонукала плазувати на колінах, загрожуючи якоюсь розправою з боку Бога.
Нехай так і буде! Плазуйте, але не ображайте тисячолітні Закони Матінки-Природи і Закони ваших пра-пра-дідів.
P.S. Лєнін добру політику собі взяв від християн (там раби божі, а там - раби рабочіх і крєстьян), тільки перекрутив на антихриста...
Народом легко управляти, коли в нього є велика віра... (а ще легше, коли Віра на релігійній основі).
Моя бабуся була мольфаркою і поважала кожну травиночку, кожну мурашку не образила, була дуже віруючою людиною, але церкву не любила. Скажете, була від сатани?...
Але ж мене вчила любити Бога, любити людей, ніколи злого не мислити і не боятися жити.
А от "не боятися жити", заповідь,яку вилучено з Біблії, бо не подобається церкві ця заповідь...
Модератори! Або забаньте мене, або витріть мій коментар, бо все одно воно якось "горохом об стіну..."

Макошо, коли Ви стукаєте, а Вам не відчиняють, значить бояться. А коли бояться, то це вже не горох.
Модератори!
Або мене розстріляйте,
Або ж мені пару дайте!

До речі, тут ніхто нікого не ображав і не намагався образити. Чого той дід із ковінькою... чи то з сопілкою... бурчить...

Е-е, маестро, хіба може бути, щоб з Вашим досвідом і не знати, що сопілочка не бурчить, а співає? Зазвичай про любов, а як мінімум про чуйне ставлення одне до одного. У хорошій пісні негативним емоціям нема місця, тому сопілочка має рацію, а не кулемет чи ковіньку.

Василю Герасимовичу, не тільки нас двоє, вас, дідів, на сайті теж двоє, якої ще пари Ви чекаєте? Тому й хвилюватися нема з-за чого, все буде гаразд.

Та то я так Макошу дражнив. У пісенному перекладі:

Ой на ставу, на ставочку (2)
Пливуть качки в три рядочки.
Одна одну підпливає, (2)
Кожна свою пару має.
Одна качка відбилася, (2)
До берега прибилася.
Або мене розстріляйте, (2)
Або мені пару дайте.
Най я води не колочу, (2)
Най я живу з ким я хочу.
Хай я води не мішаю, (2)
Хай я живу з ким я знаю.

Йой, Діду Василю! Певно, не буде мені "пари", та і не хочу. Мама з татом кажуть, що пора заміж, а я не хочу. Одні лохи з мобілками лазять, дарма, що при господі і при корові, - дебільні усі. а мені би Перелесника...

Буде, Макошо! Неодмінно Ваш Перелесник привіється!
...На городі верба рясна,
Не журися, дівча росла,
Дасть тобі бог чоловіка,
Клопотоньку аж до віка.
Будеш мати із ким спати,
Головоньку клопотати...

Бачите, в наших піснях усе передбачено. Треба тільки навчитись читати. Це ж святе письмо.

Мій ноутбук лапає інтернет у селі, де батьки, а тітка вже не буде керувати, хто там має право сидіти. Шкода, що в горах не тягне.
Дід Василь цитує гарні народні пісні, та не по мені. Я не шукаю чоловіка і спати не обов'язково з кимось, щоб виспатися. А ще начиталася новел Ольги Кобилянської і чомусь першу новелу про руду карпатську відьму взяла на свою адресу...

Макошо, а Ви могли б пообіцяти, що коли перекинетеся з рудої гірської відьми на слухняну домашню блондинку, то повідомите про це?

Цікаво уявити Макошу блондинкою, та ще й домашньою!..

Але ж відьми, вони на все вдатні.

Знущаються...
На дурне вдатні не тільки відьми. А моє волосся - це космічні антени, воно русяве і дуже довге. Щоб я та блондинкою!..

Це християни нас називають язичниками і це ВОНИ думають, що ми позбавлені внутрішнього духовного змісту.

Я не точно виразився, вибачте мені, малося на увазі, коли кажуть "Христос Воскрес" всує, тобто не переймаючись внутрішнім змістом того, що сказали. Це яскравий приклад народництва, тобто у моєму визначенні, язичництва.

Та й не називав я присутніх на форумі язичниками, тим більше не зачіпав ніяк це смішне і не виховане дівча

Неодноразово язичником, тобто атеїстом, тут називав себе шанований мною дід, та й Леся також себе так називає, як я зрозумів. Що тут образливого? Але давайте зробимо прийнятну для цього форуму дефініцію цього слова.
Та й до релігії, як я зрозумів, це означення немає ніякого стосунку. Правда є один - запекле антихристиянство.
Ви тільки прочитайте, що понаписували

Хочу захистити "невиховану" Макошу (певно, в гори знову подалась). Цю дівчину знаю з шкільного віку, коли готувалися по сольфеджіо перед вступом у музичне училище. Може, за метрикою і не Макоша, але її так назвала покійна бабуся Мотря, яка і займалася її вихованням. У світі інтернету, електроніки і віртуальної прогресії це дитя виглядає смішним, примітивним і невихованим.
Що таке вихованість?.. ПРАВИЛЬНО поводити себе в суспільстві, чи ПРАВИЛЬНО бачити світ?
Судіть самі, що правильніше.
Кожний має право на самовизначення, як суспільне, так і релігійне.
"Невиховане" дівча на 10 голів вище від найбільш віруючих, тих, що по десятку разів перечитали Святе письмо, невідомо ким видане і коли. І бачить вона все у "іншому вимірі". Там, у іншому вимірі її герої мають інакше обличчя, аніж учить хтось… Але це не означає, що це неправильно.
І ніхто не знає, що правильно, а що ні. Залишається підкорятися природній інтуїції. І тут починає спрацьовувати якесь маленьке знання, адже в людині закладено першооснову виживання і розуміння Всесвіту. Далі пояснювати не буду. Важко спілкуватися з філософами утопії, якщо вони дуже впевнені у правоті, а підгрунту не мають, окрім вигаданих байок.
А я б повірила Святим письменам, якби вони були написані рукою самого Ісуса Христа. Він Біблії не писав, писали невідомо хто і коли…
Скажу більше. Років з 12 назад шукала істини у церкві, у спілкуванні з монахами, у християнській "Школі єлиного принципу" Ольги Асауляк (хтось, можливо, і знає такі курси…). Але саме оця "школа", сама того не відаючи і не хотячи, відкрила мені нормальні очі на цей світ, який зовсім інший, не такий, як крізь ВІТРАЖНЕ скло. А релігійні конфесії – це той самий шоу-бізнес, тільки з "Божим" спрямуванням, грою на Вірі і почуттях.
Макоша – добрий приклад незасміченості поглядів, а ще, думаю, що свої думки, як вона, мав би право висловлювати кожен. А ще я тішуся, що живемо не в епоху "полювання на відьом". Палили б на вогні такі, як Святослав, вільнодумних Макош...