Ну я музикант ніякий, але щось мені здається, що мелодія 38 добре лягає на цю пісню?

О, ще одну пісню впізнано й додано. Дарма прибідняєтеся, п.Романе, досвід роботи з піснями чогось вартий, ще й як, музику вже покладено. Ура!
А тепер чергова Мелодія 40, теж невідома:

Запрошення
Друзі, напевно не лише я один пам’ятаю мотиви пісень, слова яких невідомі. Хто хоче теж викладати такі мотиви сюди на форум – будь ласка, викладайте, будемо разом за Діда з Сопілкою. Годяться й ноти, а я до них писатиму мідяшки, а хто сам вміє робити звукові награші – ласкаво прошу на форум. Лише одне прохання: продовжувати ту саму нумерацію мелодій, аби зрозуміло, про яку мелодію мова.
А зараз чергова Мелодія 41, теж невпізнана українська пісня, ось:

Добрий день! Насамперед, вітаю з Днем Народження і бажаю всього, всього, всього і побільше!!! Вибачте, що з запізненням!

І про Мелодія 10: Із-за хмари місяць вигляда:цю пісню вніс Святослав під назвою "Ой любов" в виконанні "Рушничків" http://www.pisni.org.ua/songs/6164440.html
І ще її виконує теж канадський гурт "Бурлаки" і в них вона називається "Ой любов ти молода".

Хай щастить!

За вітання спасибі, а за пісню теж, окремо дякую.

Мелодія 42. Хто впізнає, напишіть, що за пісня. Якщо знаєте слова, додавайте пісню, а якщо вона вже є на сайті, повідомте реєстрований номер сторінки.

Василю Герасимовичу, ласкаво запрошую!
Отут ми не тільки зможемо поговорити про пісні, а я ще й Вам заспіваю, ось послухайте: Мелодія 43. Слов я пам'ятаю не всі, лише чотири рядки:
Ой, був Савва в Немирові,
В пана на обіді.
Лиш він не знав, лиш не відав
О своїй тяжкій обиді.
Може, ви колись чули таку пісню?

Дід Василь як схоче, то й озветься, а зараз я звертаюся до всіх, кому цікаво: ось вам Мелодія 44, прослухайте. Це фрагмент, увесь твір набирати у мене не вистачило терпецю, він довгий, з півгодини отакого гудіння. Навряд чи хто впізна мотив, дарма що на сайті є й слова й ноти, а як мотив? Чи взагалі це схоже на українську музику? На мій слух то ні, Азія якась. Колись довелося чути подібне у Туреччині, м.Трабзон, на базарі турчин один на акордеоні грав: затис лівою рукой баси та й не відпускає, й воно гуде одне й те саме, а правою виводить складні рулади, візерунчасті такі, неначе східний орнамент. Слухав я й дивився довкола: зібралося чимало слухачів – гречини, турки, персюки та вірмени й ще якісь люди, слухають уважно, бо їм любо. А мені щось незрозуміле, й ніякий перекладач не допоможе. А чи ви чуєте отут український наспів? А може хтось впізнає мотив?

Гей був в Січі старий козак
На прізвище Чалий:
Вигодував сина Саву
Козакам на славу.

Ой не схотів же той Сава
Козакам служити,
Відкинувся до ляшеньків -
В Польщі паном жити.

Це знаменита (жаль, забута, а слід би багатьом послухати) Пісня про Саву Чалого. Текст я пам'ятаю (хоча, звісно, не всі варіанти, а їх немало), це ціла сюжетна поема про зраду та про козацький (гайдамацький) суд. Таке міг би заспівати хіба Василь Жданкін, але ж він більше про спасеніє душі...

То співав славної пам'яті Микола Будник, і то файно співав (як на мій смак)...

Слухати бистро бесплатно без регістраціі:
http://www.vulyk.ua/Mykola-Bydnyk%2FGeina-Chornomy-mori_8%2FPro-Savy-Chaloho_1.html

Із задоволенням вислухав Миколу Будника, під файну бандурну гру й скромний спів звучить гідно. А думу про Саву Чалого й зараз забувати не треба, бо служити чужинцям-завойовникам та гнобити своїх співвітчизників, то така мерзота, за яку не лише Тарасова куля чи гайдамацька шабля карає, а ще й вічна ганьба, яку й час не зітре (діло було у XVIII столітті).

Ну ось, мелодію №1, з якої я більше двох років тому починав цей форум, врешті впізнано, це пісня композитора М.Донця на слова П.Зуба, зветься "Закохалася", земляки підказали слова, пісню додано за №21761, співайте на здоров'я!

Мелодія 45. Колись була така народна пісня "На кладочці умивалася", там слова:
На кладочці умивалася,
В черевички озувалася.
Приспів (співається двічі):
Черевички пан отець покупив,
Щоб хороший молодець полюбив.
Друзі, прослухайте мотив, може хто впізна, а хто знає слова, додавайте пісню, а я покладу на її сторінку музику.

Знайшов:
1. Відео

http://www.youtube.com/watch?v=LRAlT1V9kFY

2. І таку веснянку:

А в Василя одна дочка була.
А в Василя одна дочка була.
А в Василя, а в Василя одна дочка була.
Що раненько, раненько вставала,
Що раненько, що раненько,
раненько вставала.
На кладочці умивалася,
На кладочці, на кладочці умивалася.
Сорочину убиралася,
Сорочину, сорочину убиралася.
Черевички узувалася,
Черевички, черевички узувалася.
Черевички її батько купив,
Черевички, черевички її батько купив.
Щоб хороший кавалер полюбив,
Щоб хороший, щоб хороший кавалер полюбив.
Сорочину її мати дала,
Сорочину, сорочину її мати дала.
Щоб хорошая дівчина була,
Щоб хорошая, щоб хорошая дівчина була.

Дякую, шановний тезко! Пісню додано за номером 23041.
А зараз Мелодія 46, народна пісня "І кивала, і моргала". Хто знає слова, додавайте пісню.

Дійшла черга до мелодії 44. Гудіння квінти (тут ля-мі), на тлі якого виплітається мелодія, - дуже поширена схема, в тім числі й у нашому фольклорі. Те, що виплітається в даному випадку, скоріш можна назвати награшем, ніж мелодією. Це, як кажуть профі, музичний матеріал. Сировина для високої творчості.
Ця сировина інтонаційно, мелодійно, а врешті й гармонійно надзвичайно широко використана в Українському музичному фольклорі, особливо в карпатському. Без будь-яких нот, диригентів і музичних дипломів народ створив із цього матеріалу численні шедеври, від простеньких коломийкових наспівів до витончених пісень на кшталт "Пішла дівчина в Дунай по воду", ... та просто безліч карпатських мелодій несуть у собі ці інтонації, а, властиве, головну їхню привабу - несподівані ладові переходи-переливи (тут ля-мінор - ля мажор).
Зовсім інша розмова - звідки взялося це музичне явище, таке просте в своїй технічній основі і таке багатюще своїми плодами. Але... інша розмова - іншим разом.

Спасибі, Дідуню, дещо трошечки з’ясувалося. Так і сподівався, що тямуща людина з’явиться та пояснить. Тямити не тямлю, а зацікавило, адже схожий спів доводилося чути багато де – на Балканах, у Словацьких Карпатах (у своїх не бував, на жаль), навіть у Грузії чув схоже. Там у Трабзоні якби людям було нецікаво, проминули б повз байдуже, але ж ні, багато кого зачепило, слухали заворожено. Щось є, якась магія, бо обличчя були заворожені, слухали уважно. А щодо грузин, на щастя розуміюся у їхній мові, мав змогу слухати. Велике свято у селі як справляють, обов’язково із схожим наспівом, зветься мравалжаміер. Перекласти можна двома словами: будьмо здоровенькі! Цікаво, що його грузини навіть у церквах співають. А переказати можна словами поширеної застольної приказки: дай Боже із неба, чого нам треба, би хліба родилися та худоби плодилися, корови догори хвости носили, а нас частіше до чарочки просили. Стають у коло, за плечі тримаються, а найкращі співаки двоє чи троє усередині, із словами співають, всі решта "гудуть" у квінту. Добре, злагоджено. На жаль не вмію дати посилання, хто вмілий, допоможіть. Пісня зветься мравалжаміер. Хочу почути думку співклубників, цікаво.

Тижднів із два тому возив колясочку із малою онукою, раптом мобільнік, онук: дідуню, терміново треба Вашої допомоги, у школі конкурсний концерт, хочу грати на сопілочці, потрібно Ваше супроводження. Переробляю плани, за сопілку, бандуру та на поміч онукові, а там вже концерт іде. Виступили дуетом, "Гиля-гиля гусоньки на став" та "Іванко, сорочка-вишиванка". Успіх неймовірний.
А позавчора вертається хлоп’я та приносить диплома: переможцеві за перше місце. Ще й запрошення виступити вдруге. День непідходящий, після побиття на мітингу з компресами знов на сцену? Пішов-таки. Виконали те саме, успіх шалений, українську пісню на Москві люблять. Спасибі, люди, а я ще полежу. Отаке ставлення. Не слухайте отих, хто брешуть про ворожнечу, ніякої ворожнечі нема.

Це правда. Мені знайома москвичка, етнічна росіянка, розповідала, що в Росії серед "застольних" пісень українські - "самиє любімиє". Вона мені навіть написала рейтинг найпопулярніших пісень. Ось приблизно так:
1. Червона рута
2. Рідна мати моя
3. Дивлюсь я на небо
4. Несе Галя воду
5. Ти ж мене підманула
6. Черемшина
7. Розпрягайте, хлопці, коней

Ну і так далі.
Ще знаю у Москві декількох колекціонерів та просто любителів радянської естради 60-х - 80-х. Всі вони фанатіють від української музики. Один з них, відповідальний працівник однієї з найбільших за тиражем газет Росії, назбирав стільки українських платівок, що навряд чи у світі хтось із ним зрівняється, навіть з українських колекціонерів...

Що правда, то правда, люблять. У наведеному списочку лише те, що пам'ятають, а то б він певно був значно довшим. Українська пісня має чималий успіх у москалів, це дійсно так. То й охоче для них співаємо. Нам не шкода, най слухають. "Заспіваймо пісню веселеньку..."

Земляки вибачайте, експеримент, я не певен, що вірш наведеною мовою буде відображено отут, тому дозвольте спробувати, якщо вийде, поговоримо далі.
ためいき
2398;出るような
あӗ4;たのくちづけに
甘い恋を夢見る
057;女ごころよ

金ō94;に輝く
熱い砂の上で
裸で恋をし
2424;う
人魚のようӗ5;

陽にやけたほほ;よせて
ささやいた約束は
二人だ{69;の秘めごと
ためいきが出ちゃう

2354;ゝ恋のよろこびに
バラ色の月日
2424;
はじめてあなӖ3;を見た
恋のバカンス

Дякую за терпіння, все вийшло прекрасно, помилок нема, тепер поясню у чому річ. Є прекрасна пісня, музику написав Хіросі Міяґава, якого звуть японським Утьосовим, бо він створив найперший у Японії джаз, та ще у найбільш непідходящий час, після знищення 5-мільйонної Квантунської армії та трагедії із знищенням людей у Хіросімі та Нагасакі, коли кожен японець люто ненавидів усе американське як вороже й нетерпиме, а тут він із своїм (чужинським) джазом! Алеж усупереч усьому Хіросі свій національний джаз створив, а один з шедеврів я хтів вам показати та дати прослухати, але посилання зробити не зміг, це сестри Іто. Нічого, іншим разом я дам вам послухати міді, а далі поясню, заради чого почав розмову.

У нас до речі є національний, український джаз. Нічим не гірший за японський. Ось матеріали та записи:
http://uaestrada.org/kompozitori/derhunov-evhen
http://uaestrada.org/kompozitori/homa-igor
http://uaestrada.org/ansambli/medikus
http://toloka.hurtom.com/viewtopic.php?t=28070

Слухаймо українське!

Безумовно є. А тут мова про те, щоб зробити красивий переклад.
Спочатку послухайте міді, а далі розповім, заради чого почав розмову. Пісня відома у російській версії, ніби у перекладі (насправді у вільній інтерпретації) Леоніда Дербеньова, яка не має нічого спільного із оригінальним текстом поетеси Такіко Іватані. У нас чимало талановитих поетів, спроможних створити гарний переклад на українську мову, але не з Дербеньова, а з оригіналу. Чи може така ідея зацікавити наших талановитих?

А тепер підстрочний переклад:
1.Від твого поцілунку
Мені перехоплює дихання.
Дівоче серце
Мріє про кохання.
Золотаве марево
Тремтить над гарячим піском.
Давай пеститися одне об одного,
Немов русалки в океані.
ПРИСПІВ:
Збираючи різнобарвні посмішки,
Ми присягнули одне одному,
Це таємниця між нами двома,
Від якої у мене перехоплює дух.
2. Ой оті мені дні кохання,
У яскравих барвах!
Із того часу, як ми стрілися,
Триває свято нашого кохання.
Приспів.

Друзі, якщо хтось має хист, напишіть українську пісню, не таку, як у Дербеньова, а краще. Успіху вам! Вірю у талант земляків.

А помилки у японському тексті таки з'явилися, подекуди значки катакана змінилися на цифри, я у цьому не винен.
А відеофрагмента все ж знайти вдалося:

http://video.meta.ua/847098.video
Пісню виконують сестрички-близняшки Хідейо та Цукіко Іто (де котра розрізнити неможливо), але зверніть увагу, у кадрі кілька секунд можна бачити самого маестро Хіросі Міяґава, він керує оркестром, 1963 рік.

До п.Гориславця:
На мою думку, українським джазом Ви нікого не здивуєте, бо ще невідомо, де він виник раніше, чи у Новому Орлеані, чи в Одесі, у джерелах вказано одну й ту саму дату: 1920 рік (тоді як у Японії на чверть століття з гаком пізніше). До того ж, американський композитор Джордж Ґершвін за народженням одесит, а Одеса теж Україна. Тому я й вважаю джаз за початково українську музику, а хто не згоден, охоче послухаємо аргументи проти.
Допіро такої української пісні не існує, хочеться, би її створили, позначимо не як мелодію з отаким-то номером, а тимчасовою назвою: "Свято нашого кохання" (японською звучить кої но баканесю, саме такими словами закінчується пісня). А вже як буде створено український текст, автор сам дасть назву й додасть пісню. Вітаю Вас, невідомий майбутній авторе, творчого Вам натхнення! Кортить послухати українське, як нам отут порадили.

Найцікавіше те, що основу джазової імпровізації складає пентатонічний звукоряд з його ввідними звуками. Так що пентатоніка, можливо, була ширше поширена у використанні, аніж японо-тайські народи.

Так, пентатоніка й досі вживається багато де, у початковому фольклорі індиянських абориґенів Америки чи то "чорних" афроамериканців пентатоніка домінує. І якщо не робити з неї "священну корову", тобто не нав’язувати силоміць, тоді вона пестить слух екзотичною дмухняністю, вносить щось новенького, свіженького, що слухачами сприймається охоче. Най буде ще й така екзотика, музичне суші!

Завели отут мову про самостійну музичну культуру чи субкультуру, алеж чого варта обізнаність опонентів, легко перевірити. Мури й завіси no pasaran, не пройдуть, бо Україна не Китай, її у вузькі рамки не заштовхати, все одно не вміститься. Хто закликав мене слухати українське, може переконатися, що українська пісня навіть японською мовою звучить не гірше.
Мелодія 47:
http://video.i.ua/user/11131/29760/267808/
А впізнайте-но: яку українську пісню дівчина співа? Отепер і дізнаємося, чи дійсно щось тямите істотного. Інакше цить, не сперечатися!

Про Мелодію 47: відгуки українською чи російською мовами можете без мене самі прочитати на тій самій сторінці, де й сама пісня, а я перечитав, що пишуть японці. Посилань не даю, бо по перше, при відображенні японського тексту виникають пошкодження, а по друге, навряд чи хтось розуміє по-їхньому. Своїми словами передам, що пишуть: 1. Захоплення: "Гарно, що до наших островів прилетіла здалека отака чудова співоча пташка!" 2. Зчудування: "Та де ж це така казкова країна, де отакі чудові квіточки цвітуть?" Я не наважився втручатися, хоча їхньою мовою цвірінькаю, і таку країну знаю, тільки чомусь чудова співоча пташечка звідти утекла би залишитися живою. То най собі живе, де їй краще, де її полюбили та цінують. Щастя та здоров'я Вам, люба Натако Гудзі-сан!