Ой ти, дубочку кучерявий

Ой ти, дубочку кучерявий,
Ой, а хто ж тебе скучерявив?
Скучерявили густі лози,          |
Підмили корінь дрібні сльози.    | (2)

Скучерявили темні ночі,
Ой, зранили серце чорні очі.
Чорнії очі, пишна врода,         |
Горда, горда мова, непогода.     | (2)

Гордая мова — вітер зимний,
Вічна розлука — жаль нестримний.
Вже ж моє серце сохне, тане,     |
Вже ж моя краса в'яне, в'яне.    | (2)

Вже моя сила слабне, гнеться,
Вже мені весна не всміхнеться.
Падуть листочки зв'ялі, зв'ялі — |
От так і сам я впаду далі.       | (2)

Решту красоти, решту сили
Поріжуть живо острі пили.
Острії пили, людська злоба,      |
Стопче байдужість, як худоба.    | (2)

Поділитись сторінкою: