| |
Знов Москва розпинає народ,
Що повстав за державу свою,
Знов закутих в залізо заброд
Зустрічає чеченець в бою.
Двоголовий орел в два дзьоби
П'є чеченську палаючу кров!
Ну, а ми мовчимо, як раби, |
Що збоялись вчорашніх заков. | (2)
Це фальшивої волі мораль,
Честь лукава, сповита в брехню,
Та прийде знахабнілий москаль
І до нас, як зруйнує Чечню.
Прометею, кривава красо,
Ти й з Парижа підмоги не жди!
Може, тільки хлопчина з УНСО |
Принесе тобі в жмені води. | (2)
А Європа, та хвойда стара,
Посміхатися буде здалік,
Як поповниться кров'ю Кура
І — всі русла зросійщених рік.
Буде лиця ховать у вуаль,
Видавати за жар порохню,
Та прийде знахабнілий москаль |
І в Париж, як зруйнує Чечню. | (2)
Там — пітьма. Там стоїть — Прометей!
Боже правди, Кавказ освіти!
Я кричу, та не бачу людей,
Бачу тільки глухі животи.
Двоголовий орел в два дзьоби
П'є чеченську палаючу кров!
Ну, а ми мовчимо, як раби, |
Що збоялись вчорашніх заков. | (2) Поділитись сторінкою: 
| |
