Блудило хлопців сімсот молодців

Блудило хлопців сімсот молодців,
Сімсот молодців, все колядовців,
Та й приблукали до господаря,
До господаря, до пана...

В нього подвір'я сріблом леліє,
А в його дворі два-три королі.
Гой оден король: сонечко ясне,
А другий король: місячик красний,
А третій король: зірничок субор.

— Перший королю, чим ся похвалиш?
— Гой знаю, знаю, чим ся похвалю:
Та як я зійду в неділю рано,
Всі ся церковці поотворяють,
Всі ся світичі їюзажигають,
Всі добрі люди до церкви підуть.

— Другий королю, чим ся похвалиш?
— Гой знаю, знаю, чим ся похвалю:
Та як я зійду звечера пізно,
Звечера пізно, на небі звіздно,
Урадується гість у дорозі,
Гість у дорозі, коники в возі.

— Третій королю, чим ся похвалиш?
— Гой знаю, знаю, чим ся похвалю:
Гой як я зійду звечера горі,
Урадується корабель в морі,
Корабель в морі, корабленковці,
А в колядонці всі колядовці.

Поділитись сторінкою: